Рішення

від 20.08.2019 по справі 200/5931/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2019 р. Справа№200/5931/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., за участі секретаря судового засідання Гуменного М.А., представників: позивача - Тіщенко С.О. (довіреність від 28.12.2018 року № юр/3208), Щепіхіної В.В. (довіреність від 28.01.2019 року № юр/190, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5043), відповідача - Вовченка С.П. (довіреність від 12.03.2019 року № 78/05-99-10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2019 року №0000471413 та №0000481413, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року Обласне комунальне підприємство Донецьктеплокомуненерго (далі за текстом - позивач) звернулось до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2019 року №0000471413 про нарахування грошового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 5 155 665,00 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2019 року №0000481413 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 436 724,00 грн. (надалі - спірні ППР).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача висновки відповідача, викладені у акті перевірки від 26.12.2018 року №1522/05-99-14-13-3337119 щодо порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), є необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що положення п. 198.6 ст. 198 ПК України обмежує право платника податку, що застосовує касовий метод, на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним на термін 1095 календарних днів з дати складання лише в разі, якщо вони були зареєстровані з порушенням граничних термінів. Позивач зазначив, що згідно норм чинного законодавства у підприємства не виникало права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у попередніх звітних періодах до здійснення оплати або надання інших видів компенсацій вартості поставлених товарів, тому вважає неправомірними прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 23.01.2019 року №0000471413 та №0000481413 і просить їх скасувати у судовому порядку.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили задовольнити його у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявний відзив на позов у якому зазначено, що ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 з метою перевірки достовірності формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у деклараціях з ПДВ по взаємовідносинам позивача з ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ за грудень 2014 року з урахуванням віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у квітні 2018 року, АТ ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ за січень-грудень 2014 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні 2018 року, за результатами якої складено акт від 26.12.2018 року №1522/05-99-14-13-3337119, яким встановлено порушення вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, оскільки позивачем до складу податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року віднесено суму ПДВ згідно з податковими накладними, які виписані ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ у розмірі 2 760 622,62 грн. у грудні 2014 року, та до податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року - згідно з податковими накладними, які виписані АТ ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ у розмірі 3 113 210,84 грн. у січні-грудні 2014 року. Так, відповідач зазначив, що згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Тобто, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими застосовується касовий метод податкового обліку, то суми ПДВ включаються до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної за умови їх оплати. Якщо оплата за товари/послуги на підставі однієї податкової накладної здійснюється в різних звітних податкових періодах, то суми ПДВ відносяться до податкового кредиту тих звітних періодів, в яких відбувається списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг. Разом з цим, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ платник податку має право віднести таку суму ПДВ до податкового кредиту в будь-якому наступному звітному періоді, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод, а тому, враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення на позов, просив відмовити у його задоволенні з огляду на законність прийнятих Спірних ППР.

Ухвалою суду від 13 травня 2019 року відкрито провадження щодо розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

07 серпня 2019 року ухвалою суду закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОКП Донецьктеплокомуненерго зареєстроване 23.02.2001 року за адресою: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, провулок Земляний , 2, номер державної реєстрації № 1 266 120 0000 002451 (т. 2, а.с. 3-6).

Господарську діяльність позивач здійснює згідно зі статутом, затвердженим розпорядженням голови облдержадміністрації 18 січня 2001 року №20 (в редакції розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21.12.2016 року № 1158 (т. 1 а.с. 52-62), відповідно до якого основними напрямками діяльності, в тому числі, але не обмежуючись є: постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний).

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що відповідно до наказу №2265 від 04.12.2018 року, виданого ГУ ДФС у Донецькій області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОКП Донецьктеплокомуненерго (код ЄДРПОУ 03337119), за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року з метою перевірки достовірності формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за взаємовідносинами з ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ за грудень 2014 року з урахуванням віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у квітні 2018 року, АТ ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ за січень-грудень 2014 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні 2018 року, про що складений акт від 26.12.2018 року №1522/05-99-14-13-3337119 (надалі - Акт перевірки, т. 1, а.с. 12-32).

Вказаним Актом перевірки встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 5 873 834 грн., в тому числі по деклараціям з податку на додану вартість за квітень 2018 року на суму 2 760 623 грн., за травень 2018 року на суму 3 113 211 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету всього на суму 3 437 110 грн., в тому числі по деклараціям з податку на додану вартість за квітень 2018 року на суму 2 760 623 грн., за травень 2018 року на суму 676 487 грн. та завищенню суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту всього на суму 2 436 724 грн., в тому числі по декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року на суму 2 436 724 грн.

За наслідками Акту перевірки, 23 січня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення №0000471413 про нарахування грошового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 5 155 665,00 грн. та №0000481413 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 436 724,00 грн.. (т.1 а.с. 8-11).

Проведеною перевіркою встановлено, що ОКП Донецьктеплокомуненерго в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з: ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 20077720, Офіс ВПП, основний вид діяльності - діяльність головних управлінь (хед-офісів) та АТ ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (код ЄДРПОУ 00131268, Офіс ВПП, основний вид діяльності - розподілення електроенергії).

В ході проведення перевірки встановлено включення ОКП Донецьктеплокомуненерго до складу податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року №9097789364 від 21.05.2018 сум податку на додану вартість по податковим накладним від ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ у розмірі 2 760 622,62 грн., виписаним в грудні 2014 року, до податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року №9124248481 від 20.06.2018 сум податку на додану вартість по податковим накладним від АТ ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ у розмірі 3 113 210,84 грн., виписаних в січні-грудні 2014 року.

Як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень представника позивача, 01 березня 2011 року між ВАТ Донецькобленерго (постачальник) та ОКП Донецьктеплокомуненерго (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №9999, згідно якому постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об`єктами) приєднаною потужністю 86154,578 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Споживач здійснює оплату спожитої енергії шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника. Договір укладається на строк до 31 грудня 2011 року та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (т. 1, а.с. 132-163).

Виконання зазначеного договору підтверджується податковими накладними, звітом по проводках за травень 2018 року, розбивками сплати та платіжними дорученнями (т. 1, а.с. 89-98, 164-215).

Наведені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи - відповідними Витягами з реєстру (т. 1, а.с. 91-96).

26.12.2013 року між позивачем (покупець) та ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ (продавець) укладено договір №845/14-ТЕ-6 купівлі-продажу природного газу (з додатковими угодами №1, №2), згідно якому ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а ОКП Донецьктеплокомуненерго прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 248645 тис. куб. м.. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Договір діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (т. 1, а.с. 124-131).

Як слідує з витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.2, а.с.7-9) ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ зареєстроване за адресою: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 20077720.

Факт здійснення поставки газу та оплати підтверджується: податковими накладними та звітом про проводках за квітень 2018 року, платіжними дорученнями (т. 1, а.с. 101-104, 216, 218-219).

Наведені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи - відповідними Витягами з реєстру (т. 1, а.с. 100).

Заборгованість між підприємствами складає 1 143 718 667,79 грн., що підтверджено актом звіряння розрахунків (т. 1, а.с. 220).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є питання щодо не віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту у попередніх звітних періодах до здійснення оплати або надання інших видів компенсацій вартості поставлених товарів, так як в період віднесення до складу податкового кредиту позивач застосовував касовий метод обліку ПДВ.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, ОКП Донецьктеплокомуненерго в період віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 5 873 834 грн. (квітень-травень 2018) застосовувало касовий метод обліку ПДВ, оскільки є підприємством - постачальником теплової енергії.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, статті 94 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України).

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, порушення якого вказано у акті перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.266 п. 14.1 с. 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Отже, для позивача, як підприємства, що застосовує касовий метод, датою виникнення права на податковий кредит за операціями з отримання товару (робіт, послуг) є дата списання коштів з його банківського рахунку незалежно від дати складення податкових накладних.

За приписами п. 33.3 ст. 33 ПК України базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата поставлених товарів була здійснена у квітні-травні 2018 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Призначення платежу зазначено: Постанова КМУ №256 від 04.03.2002р. за активну ел.енергію згідно акту звіряння від 01.04.2018р.,дог.№9999 від 01.03.2011р. та ПКМУ №256 від 04.03.2002р. заборг. за спож прир газ зг.акту звіряння від 31.03.2018 зг.дог.№845/14-ТЕ-6 від 26.12.2013р, у т.ч.ПДВ 2760622,63 грн. (т.1, а.с. 98, 102, 164-165).

Отже, звітним періодом для відображення в податковій звітності за касовим методом є саме дата сплати - квітень-травень 2018 року, тобто, звітний період починається саме з цієї дати.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи.

Отже, спірні ППР прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права, не відповідають обставинам справи, а отже підлягають скасуванню.

На думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, а також необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 19 210,00 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2019 року №0000471413 та №0000481413 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 23.01.2019 року №0000471413 про нарахування обласному комунальному підприємству Донецьктеплокомуненерго грошового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 5 155 665,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 23.01.2019 року №0000481413 щодо зменшення обласним комунальним підприємством Донецьктеплокомуненерго розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 436 724,00 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вулиця 130-й Таганрозької дивізії, будинок 114, місто Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго (місцезнаходження: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, провулок Земляний, 2, код ЄДРПОУ 03337119) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 20 серпня 2019 року. Повне судове рішення складене 23 серпня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.М. Чучко