Рішення

від 23.08.2019 по справі 160/6769/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року Справа № 160/6769/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Босфор до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

17 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Босфор (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ш від 27.03.2019 року № 0025835743 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Босфор повідомлено про те, що актом № 8995/04-36-57-43/31223676 від 25.02.2019 року встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за період лютий і березень 2018 року, у зв`язку з чим він зобов`язаний сплатити штраф у сумі 11891,64 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що за результатами камеральної перевірки від 25 лютого 2019 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 року № № 0025835743 про нарахування у сумі 11891,64грн. за затримку сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку за лютий і березень 2018 року та зі штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення від 10.11.2017 р. №0039041230). Позивач вважає безпідставним нарахування штрафних санкцій, оскільки порушень п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю Босфор допущено не було. Позивач зауважив, що своєчасно декларує та своєчасно і в повному обсязі сплачує задекларовані зобов`язання з орендної плати, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Щодо наявності в інтегрованій картці платника податкового боргу, позивач зауважив, що 31 грудня 2016 року відповідачем внесено недостовірні дані до ІКПП про ТОВ Босфор про 46 фінансових операцій, які не підтверджені будь-яким доказами, у зв`язку з чим у позивача виникли податкові зобов`язання з орендної плати і, відповідно, від`ємне сальдо у сумі 62589,61грн. До того ж, борг у сумі 62589,61грн., що виник внаслідок протиправних дій відповідача, не є предметом камеральної перевірки. З урахуванням викладеного, просить скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення як протиправне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/6769/19 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

13 серпня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що в інтегрованій картці платника податків з орендної плати за земельну ділянку обліковувався податковий борг, а саме: станом на 28.02.2018 р. у сумі 42835,88грн., на 30.03.2018 р. у сумі 82509грн. Оскільки податковий борг погашається згідно з черговістю його виникнення, то по нарахованих податкових зобов`язаннях (за лютий-березень 2018 року) згідно з поданими податковими деклараціями в інтегрованій картці платника податків обліковувався податковий борг, який погашено: за лютий 2018 року (податкова декларація від 13.03.2018 р.) - платіжними дорученнями від 27.06.2018 р. №162 (16458,47грн.), від 27.07.2018 р. №193 (2260,91грн.), по податковому повідомленню-рішенню №0039041230 від 10.11.2017 р. - платіжними дорученнями від 27.07.2018 р. №193 (16458,47грн.), від 28.08.2018 р. №220 (2866,53грн.), від 29.08.2019 р. №222 (494,36грн.); за березень 2018 року (податкова декларація від 18.04.2018 р.) - сплачено платіжними дорученнями від 29.08.2019 р. №222 (10416,35грн.), від 29.08.2018 р. №221 (6000грн.), від 28.09.2018 р. №250 (2866,53грн.), від 19.10.2018 р. №269 (536,5грн.). З урахуванням вимог ст. 87 Податкового кодексу України, платіжні доручення на сплату поточних податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за 2018 рік (від 27.06.2018, 27.07.2018, 28.08.2018, 29.08.2019, 28.09.2018 та від 19.10.2018) направлялись на погашення існуючого боргу по податковому повідомленню-рішенню №0039041230 від 10.11.2017 р. та за лютий-січень 2018 року. Таким чином, ГУ ДФС у Дніпропетровській області під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством України.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Босфор зареєстровано 19 грудня 2000 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про включення відомостей про юридичну особу за ЄДРПОУ 31223676.

25 лютого 2019 року на підставі пп.19-1.1.1, пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, в порядку п. 57.1 ст. 57, пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст.76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області була проведена камеральна перевірка з питання порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку за лютий і березень 2018 року та зі штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення (форма Ш ) №0039041230 від 10.11.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю Босфор (податковий номер 31223676).

За результатом перевірки складено акт №8995/04-36-57-43/31223676 від 25.02.2019 р.

За висновками акту №8995/04-36-57-43/31223676 від 25.02.2019 р. дані камеральної перевірки свідчать про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Босфор термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань по орендній платі за земельну ділянку за лютий і березень 2018 року та штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення (форма Ш ) №0039041230 від 10.11.2017).

Виявлені у ході перевірки порушення обґрунтовані в акті наступним чином.

Перевіркою термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку та з штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення (форма Ш ) №0039041230 від 10.11.2017 р. встановлено порушення вимог, визначених п. 287.3 ст. 287 та 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку та штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату платежу згідно з документів:

- по звітній податковій декларації з плати за землю №9042408244 від 13.03.2018 р. за лютий 2018 року задекларовано зобов`язань у розмірі 19 819,38грн., граничний термін сплати - 30.03.2018 р., фактично сплачено 27.06.2018 р. (платіжне доручення від 27.06.2018 р. №162) у розмірі 16 458,47 грн. (89 днів затримки) та 27.07.2018 р. (платіжне доручення від 27.07.2018 р. №193) у розмірі 3360,91грн. (118 днів затримки);

- по податковому повідомленню-рішенню (форма Ш ) №0039041230 від 10.11.2017 р. податкове зобов`язання у розмірі 19 819,36грн., граничний термін сплати - 30.03.2018 р., фактично сплачено 27.07.2018 р. (платіжне доручення №193 від 27.07.2018 р.) у сумі 16 458,47грн. (118 днів затримки), 28.08.2018 р. (платіжне доручення №220 від 28.08.2018 р.) у сумі 2866,53грн. (150 днів затримки) та 29.08.2018 р. (платіжне доручення №222 від 29.08.2018 р.) на суму 494,36грн. (151 днів затримки);

- по звітній податковій декларації з плати за землю №9071077151 від 18.04.2018 за березень 2018 року задекларовано зобов`язань у розмірі 19 819,38грн., граничний термін сплати - 30.04.2018 р., фактично сплачено 29.08.2018 р. (платіжне доручення від 29.08.2018 р. №222) у розмірі 10 416,35 грн. (121 днів затримки), 29.08.2018 р. (платіжне доручення від 29.08.2018 р. №221) у розмірі 6000грн. (121 днів затримки), 28.09.2018 р. (платіжне доручення від 28.09.2018 р. №250) у розмірі 2866,53грн. (151 днів затримки) та 24.10.2018 р. (платіжне доручення від 19.10.2018 р. №269) у розмірі 536,5грн. (177 днів затримки).

На підставі акту перевірки від №8995/04-36-57-43/31223676 від 25.02.2019 р. відповідачем 25.03.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення (форми Ш ) №0025835743 про нарахування штрафу у розмірі 20% в сумі 11891,64грн. за затримку на 89, 118, 118, 150, 151, 121, 121, 151, 177 календарних днів сплати грошових зобов`язань.

Податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 р. №0025835743 оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС від 04.06.2019 року №25708/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровські області від 25.03.2019 р. №0025835743 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Як передбачено пунктом 286.2. статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3. статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Як передбачено підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Механізм погашення заборгованості регулюється правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Так, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 126.1.ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, нормою п. 87.9 ст. 87 ПК України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків у разі наявності податкового боргу.

Таким чином, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному п. 87.9 ст. 87 ПК України, та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.

При цьому, санкція норми ст. 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадках несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм п. 87.9 ст. 87 ПК України стаття 126 ПК України не містить.

Аналогічну позицію щодо застосування положень статті 87 ПК України та статті 126 ПК України викладено в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року справа № 808/2290/17, від 11.09.2018 року, справа № 813/3722/17, від 27.12.2018 року справа № 820/6904/16.

У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для нарахування позивачу штрафу у розмірі 11891,64грн., про що прийнято оспорюване у цій справі податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 р. №0025835743, стали висновки акту перевірки №8995/04-36-57-43/31223676 від 25.02.2019 про порушення п. 287.3 ст. 287 та 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку та штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату платежу, згідно з такими документами:

- по звітній податковій декларації з плати за землю №9042408244 від 13.03.2018 р. за лютий 2018 року (строк сплати - 30.03.2018 р.),

- по податковому повідомленню-рішенню (форма Ш ) №0039041230 від 10.11.2017 р. (строк сплати - 30.03.2018 р.),

- по звітній податковій декларації з плати за землю №9071077151 від 18.04.2018 за березень 2018 року (строк сплати - 30.04.2018).

Згідно з платіжним дорученням №80 від 28.03.2018 р., наданим позивачем до позову, ТОВ Босфор перераховано на бюджетний рахунок грошових коштів на суму 19819,38грн. за призначенням платежу орендна плата за землю за лютий місяць 2018 року по строку 30.03.2018 р. .

Згідно з платіжним дорученням №107 від 26.04.2018 р., наданим позивачем до позову, ТОВ Босфор перераховано грошових коштів на суму 19819,38грн. за призначенням призначення платежу орендна плата за землю за березень місяць 2018 року по строку 30.04.2018 р. .

Разом з тим, за даними облікової картки ТОВ Босфор станом на 31.12.2017 року в інтегрованій картці платника податку з орендної плати за землю обліковувався податковий борг у сумі 62689,64грн. Відтак, кошти, сплачені позивачем згідно з платіжними дорученнями від 28.03.2018 р. та №107 від 26.04.2018 р., цілком обґрунтовано зараховувались на рахунок погашення податкового боргу за черговістю його виникнення тобто у відповідності до положень п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

За таких обставин, відповідачем не допущено порушення норм податкового законодавства щодо черговості погашення боргу згідно з його виникненням та нарахування штрафних санкцій, оскільки у платника податків (позивача) виникла недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди.

Посилання позивача на безпідставність використання відповідачем у межах камеральної перевірки інформації, наявної в базах ДФС України, судом не враховуються, виходячи з наступного.

Згідно з абзацом 2 підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тож, предметом камеральної перевірки може бути в тому числі і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.03.2019 року № 0025835743 прийняте відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Босфор є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 78, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Босфор (мкр. 5-й Зарічний, 61А, м. Кривий Ріг, 50081, код ЄДРПОУ 31223676) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2019 року № 0025835743 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський