Рішення

від 23.08.2019 по справі 400/2536/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2019 р. № 400/2536/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Соборна, 136, смт. Єланець, Миколаївська область, 55501

про:визнання протиправною та скасування постанови від 16.05.2019 р. ВП № 33489467,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 16.05.2019 року на ОСОБА_1 в розмірі 36289,60грн., яка винесена в рамках виконавчого провадженні № 33489467 виконуючою обов`язки начальника Єланецького районного відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції в Миколаївській області Крисіною Катериною Олександрівною .

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.08.2019р. справу призначено до розгляду відповідно до ст.287 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення статті 58 Конституції України та зазначає, що оскільки заборгованість зі сплати аліментів утворилася у період з 10.12.2009р. по 21.02.2019р., а відповідальність у формі штрафу за таку несплату введена лише у 2018 році, а позивач не міг передбачити настання такої відповідальності у зв`язку із несвоєчасністю такої сплати, вважає безпідставним притягнення її до відповідальності на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» №2475-VIII від 03.07.2018 року, який набрав чинності 28.08.2018 року. Просить задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання 21.08.2019р. сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені телефонограмою, відзиву від відповідача до суду не надходило.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02.08.2019 виконуючою обов`язки начальника Єланецького районного відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції в Миколаївській області Крисіною Катериною Олександрівною винесено постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 26289,60грн. в зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якою перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Позивач, не погодившись з правомірністю накладення штрафу, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове - виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 26 Закону №1404-VII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 71 Закону №1404-VIII порядок стягнення аліментів визначається законом.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» №2475-VIII від 03.07.2018 статтю 71 Закону №1404-VIII доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту:

« 14. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу» .

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» №2475-VIII від 03.07.2018 набрав чинності 28.08.2018.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивач 02.08.2019 був притягнутий до відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 36289,60 грн. у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, на підставі частини чотирнадцятої статті 71 Закону №1404-VIII в редакції на момент виявлення такого порушення виконавчої службою.

Суд зазначає, що зазначений вид відповідальності у вигляді накладення на боржника штрафу закріплені в Законі України «Про виконавче провадження» лише 28.08.2018, тобто, зазначена норма була відсутня на момент допущення порушення, оскільки зі спірної постанови вбачається, що штраф накладено за несплату аліментів за період з 29.03.2012р. по 02.08.2019р.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

У свою чергу в пункту 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначено, що частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, особа має нести відповідальність за діяння на підставі закону, що був чинним на час його вчинення, крім випадків, коли новий закон помякшує або скасовує відповідальність особи за вчинення такого діяння.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, надає підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Таким чином, враховуючи приписи статті 58 Конституції України та те, що лише з 28.08.2018 стаття 71 Закону №1404-VIII доповнена частиною чотирнадцятою, якою встановлено відповідальність у вигляді накладання штрафу у відповідному розмірі, яка на час вчинення правопорушення не існувала, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі вищенаведеної норми права за період з 29.03.2012р. по 02.08.2019р.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваної постанови відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у звязку з чим спірна постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Соборна, 136, смт. Єланець, Миколаївська область, 55501, код ЄДРПОУ 34462952) задовольнити .

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 16.05.2019 року на ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в розмірі 36289,60грн., яка винесена в рамках виконавчого провадженні № 33489467 виконуючою обов`язки начальника Єланецького районного відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції в Миколаївській області Крисіною Катериною Олександрівною .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Соборна, 136, смт. Єланець, Миколаївська область, 55501, код ЄДРПОУ 34462952) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаціний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений квитанцією від 09.08.2019 року № 61.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов