Рішення

від 23.08.2019 по справі 420/3429/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3429/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

сторін:

представник позивача - Ставаш Є.

представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - Пономаренко К. ОСОБА_2

представник відповідача - Багно В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Водограй (68163, одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, пров. Морський, 1) до Головного управління Держпраці в Одеській області (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, 2) про скасування постанови № ОД 529/131/АВ/П/ТД/-ФО,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства Водограй до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просить суд:

- Скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД 529/131/АВ/П/ТД-ФО.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування адміністративного позову, Позивачем зазначено, що постанова Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД 529/131/АВ/П/ТД-ФО, є протиправною, необґрунтованою та такою, яка прийнятта всупереч вимогам чинного законодавства, а тому така постанова підлягає скасуванню судом.

22.07.2019 року, від Відповідача надійшов відзив на позов. В обгрунтування відзиву зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки дії посадових осіб Головного управління щодо застосування фінансової санкції до ПП ВОДОГРАЙ у формі постанови № ОД529/131/АВ/П/ТД-ФС від 02.08.2018 здійснені на виконання приписів законодавства, є правомірними, обґрунтованими, направлені на захист порушених трудових прав 2 працівників ПП ВОДОГРАЙ , а тому підстави для задоволення позовних вимог, відсутні.

Заяви чи клопотання від сторін.

06.08.2019 року, від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та просить суд, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

12.08.2019 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд, відмовити в задоволенні позову.

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії, вчинені судом.

15.08.2019 року, протокольною ухвалою суду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі підстав зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представники відповідача заперечували щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов та запереченнях.

Обставини справи.

Відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 81, Конвенції Міжнародної організації праці № 129, ст. 259 Кодексу Законів про працю України, статті 6 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104, підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, наказу Головного управління від 11.07.2018 № 911, направлення на здійснення інспекційного відвідування від 11.07.2018 № 15/01-29-1591, у період з 12 по 13 липня 2018 року посадовою особою Головного управління інспекторами праці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було здійснено позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю у ПП ВОДОГРАЙ (код ЄДРПОУ 31998016), яке розташоване за адресою: провулок Морський, буд. 1, село Лебедівка, Татарбунарський район, Одеська область, 68163).

12 липня 2018 року направлення на здійснення інспекційного відвідування № 15/01-29-1591 від 11.07.2018 було отримано директором ОСОБА_5 під підпис.

За результатами інспекційного відвідування, інспектором праці Багно В.В. було складено акт інспекційного відвідування № ОД529/131/АВ від 13.07.2018 з описом виявлених порушень законодавства про працю, та на підставі виявлених порушень, було складено припис про їх усунення № ОД529/131/АВ/П від 16.07.2018 року.

16 липня 2018 року на адресу Позивача вищезазначені акт та припис були направлені цінним листом з описом вкладення.

17 липня 2018 року начальником Головного управління Калайдою Миколою Олександровичем було прийнято рішення № ОД529/131/АВ/П/ПТ/ТД щодо розгляду справи про накладення штрафу на ПП ВОДОГРАЙ .

19 липня 2018 року цінним листом з описом вкладення на адресу Позивача було направлено повідомлення про розгляд справи № 81 від 17.07.2018, із зазначенням дати, часу та місця розгляду. Розгляд справи було призначено на 26 липня 2018 року.

26 липня 2018 року на адресу Головного управління надійшло клопотання від ПП ВОДОГРАЙ про перенесення розгляду справи про стягнення штрафу на 7 календарних днів.

Головне управління розглянуло клопотання Позивача вхід № 8484/01-32 від 26.07.2018 та керуючись п. 5 Порядку № 509, задовольнило клопотання ПП ВОДОГРАЙ , розгляд справи було перенесено на 7 календарних днів.

02 серпня 2018 року начальником Головного управління держпраці в Одеській області, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі інспекційного відвідування від 13 липня 2018 року №ОД 529/31/АВ, щодо порушень законодавства про працю, прийнято постанову № ОД 529/131/АВ/П/ТД/ - ФО про накладення штрафу на ПП Водограй у розмірі 223 380 (двісті двадцять три тисячі триста вісімдесят) гривень.

Про прийняту постанову № ОД 529/131/АВ/П/ТД/ - ФО від 02.08.2018 року позивач дізнався 30.05.2019 року від установи банку при намаганні скористатись банківським рахунком, на який накладений арешт відділом державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області при примусовому виконанні зазначеної постанови.

Не погоджуючись із постановою Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД 529/131/АВ/П/ТД-ФО, Позивач звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стан ', місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті З Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустивбездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8. статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 3 Порядку № 509, уповноважена особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з п. 5 Порядку № 509, у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обгрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Відповідно до п. 6 Порядку № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з п. 7 Порядку № 509, справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Згідно з п. 8 Порядку № 509, Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до статті 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом тощо.

Відповідно до ст. 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з абз. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 6 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 ч.1 ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної тати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Висновки суду.

Оцінюючи рішення суб`єктів владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для накладення штрафу є наступні обставини. Інспектоу праці під час інспекційного відвідування керівник підприємства надав договори підряду від 02 липня 2018 року за № 1 та № 2, укладені ПП ВОДОГРАЙ із ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Головне управління дійшло до висновку, що зазначені договори містять ознаки приховуваних трудових відносин з огляду на те, що роботи, які зобов`язується виконати підрядник (виконавець) є комплексними і містять не разовий характер виконання, а договори не містять конкретного предмету договору, отже результат виконання умов договорів виконавцем не має матеріального визначення і не може бути переданий замовнику. Факти наявності доказів належної реалізації права ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на працю шляхом укладення трудового договору із Позивачем, та надання їх інспектору праці під час контрольного заходу відсутні.

Відповідач дійшов висновку, що законодавством чітко встановлено накладання фінансової санкціїї за порушення законодавства про працю, а саме статтею 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Суд не погоджується із зазначеним рішенням Відповідача, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що з боку Позивача факт наявності трудових відносин із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час інспекційного відвідування посадових осіб органів Держпраці - не спростовувався.

Як встановлено судом у судовому засіданні, з пояснень Позивача, помилковість полягала у формальному оформленні трудових правовідносин із громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом обрання та оформлення договору підряду замість трудового договору.

Судом встановлено, що Громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходилися в трудових правовідносинах з ПП Водограй , про цей факт свідчить направлення повідомлення Арцизькій об`єднаній державній податковій інспекції про прийняття працівників на роботу за трудовим договором від 27.06.2018 року.

Тобто, ПП Водограй своєчасно сплачувало, як податковий агент єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податки за найманих працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Зі змісту вимог абз. 2 ч. 1 ст. 265 Кодексу законів про працю України вбачається, що відповідальність застосовується в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Суд зазначає, що тільки у поєднанні двох ознак наступає відповідальність за вказане правопорушення.

Судом встановлено та не заперечується Відповідачем, що всі ознаки трудових правовідносин працівників із Позивачем під час перевірки посадовими особами ГУ Держпраці в Одеській області були в наявності. Роботодавець, надавши всі документи посадовим особам ГУ держпраці наголошує, що працівники перебувають у трудових відносинах із підприємтсвом, а зразки цивільно-правових угод (договорів підряду) помилково застосував, вважаючи їх за трудові договори та склавши, підписав їх разом із працівниками. Тобто, працівникам доведено про роботу за трудовими договорами, тому їх права на працю не порушені.

Вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України також дотримані Позивачем, працівники на роботу оформлені наказами директора ПП Водограй від 27.06.2018 року №№ 3,4 та повідомлено центральний орган виконавчої влади (Арцизьку об`єднану державну податкову інспекцію) про прийняття працівників на роботу.

Про наявність всіх ознак трудових відносин також свідчать відсутність разового характеру виконання робіт та конкретного предмету договорів, укладених із працівниками.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про протиправність постанови Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД 529/131/АВ/П/ТД-ФО про накладання штрафу на ПП Водограй , а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне позов Приватного підприємства Водограй до Головного управління Держпраці в Одеській області - задовольнити.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства Водограй (68163, Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, пров. Морський, 1) до Головного управління Держпраці в Одеській області (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, 2) - задовольнити.

Скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД 529/131/АВ/П/ТД-ФО.

Стягнути на користь Приватного підприємства Водограй (код ЄДРПОУ 31998016) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624), сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.08.2019 року.

Суддя Бутенко А.В.

.