Рішення

від 15.08.2019 по справі 520/4687/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 серпня 2019 р. Справа № 520/4687/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Вязьмітіновій Т.В.,

за участю:

представника позивача: Ясинецького ОСОБА_1 В.,

представника відповідача: Іхненко Я.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 40313712, 61080, м. Харків, пр. Гагаріна, 187) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська , 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" (надалі за текстом - ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 16.01.2019 року №0002555805 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі акту камеральної перевірки від 13.12.2018 року № 209/20-40-58-0510/40313712, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області було прийнято податкове повідомлень-рішення від 16.01.2019 року № 0002555805, яким на підприємство було накладено штраф за фактом несвоєчасної реєстрації позивачем наступних податкових накладних: від 04.01.2017 №№ 4030-4039, від 05.01.2017 №№ 5045-5066, від 06.01.2017 №№ 6031-6060, від 07.01.2017 №№ 7031-7060, від 08.01.2017 №№ 8033-7062, від 09.01.2017 №№ 9046-9075, від 10.01.2017 №№ 10061-10090, від 11.01.2017 №№ 11016-11045, від 12.01.2017 №№ 12026-12055, від 13.01.2017 №№ 13025-13054, від 14.01.2017 №№ 14014-14043, від 15.01.2017 №№ 15013-15042, від 16.01.2017 №№ 16037-16066, від 17.01.2017 №№ 17022-17051, від 18.01.2017 №№ 18023-18052, від 19.01.2017 №№ 19023-19052, від 20.01.2017 №№20024-20053, від 21.01.2017 №№ 21013-21042, від 22.01.2017 №№ 22006-22035, від 23.01.2017 №№ 23017-23046, від 24.01.2017 №№ 24032-24061, від 25.01.2017 №№ 25026-25055, від 26.01.2017 №№ 26031-26060, від 27.01.2017 №№ 27013-27042, від 28.01.2017 №№ 28016-28045, від 29.01.2017 №№ 29033-29062, від 30.01.2017 №№ 30015-30044, від 31.01.2017 №№ 31019-31048. У висновках акту перевірки Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області зазначено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ" несвоєчасно здійснило реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при винесенні податкових зобов`язань за період січень-лютий 2017 року, що слугувало на думку податкового органу для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З вищевказаними висновками Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області позивач не погодився, оскільки вважає їх необґрунтованими та незаконними, а податкове повідомлення - рішення № 0002555805 від 16.01.2019 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку, а отже звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

20.06.2019 року за вх.№01-26/37176/19 від представника відповідача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на адміністративний позов з доданими до неї документами, в якому останній зазначив, що ГУ ДФС у Харківській області була проведена камеральна перевірка ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ" з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, у зв`язку із чим був складений акт перевірки від 13.12.2018 року № 209/20-40-58-05-10/40313712. Також , зазначив, що згідно з ІС Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних, виписаних ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ" у січні 2017 року, перелік яких надано в акті перевірки, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних, внаслідок чого ГУ ДФС у Харківській області винесено відносно ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ" оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002555805 від 16.01.2019 року, щодо застосування штрафу на загальну суму 453834,97 грн., а саме: у розмір 10% на суму 216496,35 грн., (затримка до 15 календарних днів); у розмірі 20% на суму 237338,62 грн., (затримка від 16 до 30 календарних днів) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене представник відповідача просив суд в задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

15.08.2019 року за вх.№01-26/49663/19 від представника позивача надійшло клопотання з доданими до неї документами, в якому просив суд залучити до матеріалів справи додані до клопотання документи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги заявленого позову, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі .

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

20.12.2016 року між ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ і ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві був укладений договір про визнання електронних документів № 201220161.

4 січня 2017 року, 5 січня 2017 року, 10 січня 2017 року, 12 січня 2017 року та 24 січня 2017 року ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ" надіслано в електронному вигляді Повідомлення про прийняття працівників на роботу , але реєстрація здійснена не була з підстав вказаних у квитанції №1 - Можливо припинено дію Договору про визнання електронної звітності .

4 січня 2017 року, 11 січня 2017 року, 31 січня 2017 року ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ" на адресу ГУ ДФС у Харківській області надіслано новий договір про визнання електронної звітності, проте податковим органом не здійснено прийняття даного документа відповідно до квитанцій № 1 від 4 січня 2017 року, 11 січня 2017 року і 31 січня 2017 року з підстав - "Діє Договір про визнання електронних документів від 20.12.2016 року № 20122061".

Як було встановлено в ході судового розгляду, та підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву, договір Про визнання електронних документів" з ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ , та іншими суб`єктами господарювання, було розірвано податковим органом в односторонньому порядку на підставі Протоколу № 2 від 04.01.2017 року "засідання робочої групи з оперативного виявлення та відпрацювання "ризикових" суб`єктів господарювання, упередження схемного податкового кредиту з ПДВ" Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Дія вказаного договору була поновлена лише 07.02.2017 року на підставі Протоколу № 25 "засідання робочої групи з оперативного виявлення та відпрацювання "ризикових" суб`єктів господарювання, упередження схемного податкового кредиту з ПДВ" Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Копії вказаних протоколів Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області надані відповідачем.

Згідно з п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України (в редакції що діє з 01.01.2017р.) контролюючим органам заборонено в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Таким чином, ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ не мало можливості зареєструвати податкові накладні складені протягом 04 - 15 січня 2017 року, в строк передбачений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме до 31.01.2017 року включно, в внаслідок неправомірних дій Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Податкові накладні, складені протягом 16 - 31 січня 2017 року, ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ повинно було зареєструвати до 15.02.2017 року включно. Проте, ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ не мало такої можливості внаслідок як неправомірних дій Східної ОДПІ так і в внаслідок злочинних дій сторонніх невідомих осіб.

Як зазначає позивач, що намагаючись з`ясувати підстави відмови у прийнятті податкових документів з формулюванням: Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності , 03.02.2017 року ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ звернулося до Головного управління ДФС у Харківській області з письмовою скаргою на блокування Східною ОДПІ засобів телекомунікаційного зв`язку. Відповідь на скаргу Товариству не надходила.

Після поновлення дії договору від 20.12.2016 року № 201220161 ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ деякий час не мало можливості зареєструвати будь-які податкові документи в електронній формі внаслідок злочинних дій сторонніх осіб. Так, у лютому 2017 року ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ неодноразово (06 лютого 2017 року та 10 лютого 2017 року) подавало в електронній формі новий договір про визнання електронної звітності. Зазначений договір не прийнятий контролюючим органом. В квитанціях № 1 причиною відмови вказано Сертифікат для зашифрування/розшифрування відкликано .

15.02.2017 року ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ подало в електронній формі наступні податкові накладні, а саме: від 04.01.2017 року №№ 4030-4039, від 05.01.2017 року №№ 5045-5066, від 06.01.2017 року №№ 6031-6060, від 07.01.2017 року №№ 7031-7060, від 08.01.2017 року №№ 8033-7062, від 09.01.2017 року №№ 9046-9075, від 10.01.2017 року №№ 10061-10090, від 11.01.2017 року №№ 11016-11045, від 12.01.2017 року №№ 12026-12055, від 13.01.2017 року №№ 13025-13054, від 14.01.2017 року №№ 14014-14043, від 15.01.2017 року №№ 15013-15042.

У цей же день (15.02.2017 року) ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ своєчасно подало в електронній формі податкові накладні від 16.01.2017 року №№ 16037-16066, від 17.01.2017 року №№ 17022-17051, від 18.01.2017 року №№ 18023-18052, від 19.01.2017 року №№ 19023-19052, від 20.01.2017 року №№ 20024-20053, від 21.01.2017 року №№ 21013-21042, від 22.01.2017 року №№ 22006-22035, від 23.01.2017 року №№ 23017-23046, від 24.01.2017 року №№ 24032-24061, від 25.01.2017 року №№ 25026-25055, від 26.01.2017 року №№ 26031-26060, від 27.01.2017 року №№ 27013-27042, від 28.01.2017 року №№ 28016-28045, від 29.01.2017 року №№ 29033-29062, від 30.01.2017 року №№ 30015-30044, від 31.01.2017 року №№ 31019-31048. В квитанціях № 1 причиною відмови вказано "Сертифікат для зашифрування/розшифрування відкликано".

Встановлено, що були відкликані посилені сертифікати відкритих ключів підписів директора, головного бухгалтера і печатки ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ". Проте посадові особи позивача ніколи не відкликали будь-які сертифікати. Ці сертифікати були відкликані на підставі підроблених документів (довіреностей, паспортів, заяв тощо), наданих центру сертифікації ключів сторонніми, невідомими особами. Внаслідок відкликання вищевказаних сертифікатів позивач був позбавлений можливості реєструвати податкові накладні в електронній формі, а також не мало можливості без діючих сертифікатів укласти новий договір про визнання електронних документів.

Після чого, ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ" звернувся до ТОВ Центр сертифікації ключів Україна , поновив посилені сертифікати відкритих ключів і уклав з податковим органом новий договір про визнання електронних документів від 20.02.2017 року № 200220171. Одразу же після цього ТОВ МАРФІН-ІНВЕСТ зареєструвало в електронній формі вищевказані податкові накладні.

Суд зазначає, що ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ" надана до суду копія ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2017 року, якою зобов`язано посадових осіб Бабушкінського відділення Дніпропетровського відділення НП ГУ в Дніпропетровській області внести до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості про злочин і розпочали досудове слідство.

Також, позивачем надано копію запиту № 15 від 09.07.2019 року до Шевченківського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про результати виконання ухвали слідчого судді та стан розслідування вказаного кримінального правопорушення, але відповідь на цей час не отримана.

За вищенаведених обставин, суд погоджується з твердженнями позивача, які викладені в позовній заяви про те, що позивачем вживались дії щодо реєстрації податкових накладних, та вчинені всі дії щодо реєстрації податкових накладних в межах встановлених Податкових кодексом України строків для реєстрації таких накладних, однак така реєстрація не відбулась з незалежних від платника податку причин.

За таких обставин суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки від 13.12.2018 року № 209/20-40-58-05-10/40313712, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 16.01.2019 року № 0002555805 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" штрафних (фінансових) санкцій, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, а доводи відповідача вказані в акті перевірки є безпідставними та спростовуються наявними у відповідності до вимог чинного законодавства України матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає що позивач не може бути притягнений до відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.08.2018 року справі № 806/999/16, від 30.01.2018 року у справі № 815/2745/17 та від 30.01.2018 року у справі № 816/390/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідач всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували вказані обставини, а висновки податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що є недопустимим.

В 1976 році у справі "Енгель та інші проти Нідерландів" Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, поняття "кримінальне обвинувачення" має автономне значення, а не обмежується лише кваліфікацією "криміналу" згідно з національним законодавством.

ЄСПЛ встановив свої критерії для визначення поняття "кримінальне обвинувачення", а саме:

критерій національного права. Тобто, чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами відповідної держави. Цей критерій є "не більше ніж відправною точкою", а отримані таким чином відомості мають лише формальну цінність;

критерій кола адресатів. Якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне;

критерій мети та тяжкості наслідків. У випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину.

Такі критерії отримали назву "Критерії Енгеля" і наразі широко застосовуються в практиці ЄСПЛ. Фактично, з огляду на "Критерії Енгеля" значна частина податкових нарахувань та штрафів в Україні кваліфікується як кримінальне обвинувачення проти платника.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року "Справа "Компанія "Вестберґатаксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що для цілей статті 6 Конвенції заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Отже, у справі "Компанія "Вестберґатаксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме критерій правових наслідків для адресата.

Таким чином Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції, тому на юридичних осіб розповсюджуються гарантії кримінального аспекту ст. 6 Конвенції, а саме презумпція невинуватості та належності доказів.

В сукупності зі встановленими обставинами та позицією ЄСПЛ щодо належності доказів, суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2019 року № 0002555805, оскільки податковим органом не надано належних доказів вчинення податкового порушення з боку позивача, а висновки акту від 13.12.2018 року №209/20-40-58-0510/40313712 ґрунтуються лише на припущеннях.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України зазначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 40313712, 61080, м. Харків, пр. Гагаріна, 187) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська , 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 16.01.2019 року № 0002555805 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 40313712, 61080, м. Харків, пр. Гагаріна, 187) сплачену суму судового збору в розмірі 6807 (шість тисяч вісімсот сім) гривень 53 копійки, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 серпня 2019 року.

Суддя Ю.О. Супрун