Рішення

від 06.08.2019 по справі 826/6168/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2019 року № 826/6168/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., за участю секретаря судових засідань Мельник А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Архібуд

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області

про визнання протиправними та скасування приписів та постанов

за участю представників сторін:

від позивача: Ковригіна В.Є.,

від відповідача: Залюбовська Л.Б.,

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 серпня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Архібуд (далі-позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі- відповідач) в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил №С-1303/6 від 13.03.2018 р. винесений інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №С-1303/5 від 13.03.2018 р. винесений інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову №З-2303/1-10/10-47/2303/06/02 від 23.03.2018 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, яка прийнята на підставі протоколу про правопорушення №1-Л-З1303/4 від 13.03.2018 р. винесену інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову №З-2303/2-10/10/42/2303/06/02 від 23.03.2018 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, яка прийнята на підставі протоколу про правопорушення №1-Л-З-1303/6 від 13.03.2018 р. винесену інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову №З-2303/2-10/10/43/2303/06/02 від 23.03.2018 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, яка прийнята на підставі протоколу про правопорушення №1-Л-З-1303/5 від 13.03.2018 р. винесену інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю винесення оскаржуваних приписів та постанов, оскільки на момент проведення перевірки позивач не був генеральним підрядником вказаного будівництва, на якому була проведене перевірка.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши про відповідність припису та постанов вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі наказу №8 від 23 лютого 2018 року та направлення №9918/01 від 23 лютого 2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, результати якого відображені у акті №Т-1203/2 від 12 березня 2018 року.

Згідно з цим актом відповідачем були встановлені наступні порушення: розроблення проектної документації проектувальником з порушенням вимог містобудівного законодавства та будівельних норм, у тому числі із заниженням класу наслідків об`єкту; невідповідність складу проектної документації вимогам додатку "Е" ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"; відсутність стадії TEO проекту; експертиза проекту не проводилась; затвердження замовником проектної документації, яка не відповідає будівельним нормам; початок виконання будівельних робіт замовником на об`єкті класу наслідків ССЗ без дозволу на виконання будівельних робіт; наведення замовником недостовірних даних в повідомленні стосовно класу наслідків об`єкту, та коду об`єкту відповідно до Державного класифікатору; початок виконання будівельних робіт генпідрядником на об`єкті класу наслідків ССЗ без дозволу на виконання будівельних робіт; відсутність на об`єкті проекту виконання робіт (ПВР) та виконавчої документації.

На підставі акту №Т-1203/2 від 12 березня 2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області були прийняті припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил № С-1303/6 від 13.03.2018 p. та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № С-1303/5 від 13.03.2018 p.

Також відповідачем було прийнято:

- постанову № 3 -2303/1-10/10-47/2303/06/02 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності - Генпідрядником розпочато виконання будівельних робіт на об`єкті класу наслідків ССЗ без дозволу. Вказаними діями генпідрядником ТОВ Архібуд порушено вимоги ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- постанову №3 -2303/2-10/10-42/2303/06/02 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності - На об`єкті не ведеться виконавча документація. Вказаними діями генпідрядник ТОВ Архібуд порушено вимоги ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва ;

- постанову №3 -2303/3-10/10 -43/2303/06/02, про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності - На об`єкті відсутній проект виконання робіт(ПВР). Вказаними діями генпідрядником ТОВ Архібуд порушено вимоги ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва про що і було складено постанови про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- постанову № 3 -2303/1-10/10-47/2303/06/02 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності:

- постанову №3 -2303/2-10/10-42/2303/06/02 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності;

- постанову №3 -2303/3-10/10 -43/2303/06/02, про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності

Позивач вважає такі рішення відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка, як вбачається з Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, окрім іншого, реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи (п. п. 3, 6 зазначеного Положення).

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За п.п. 16-18, 21, 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

З наведеного вбачається, що відповідач реалізує надані йому повноваження державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення, зокрема, позапланової перевірки, за результатами якої, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складає акт, протокол, припис та постанову про накладення штрафу.

Судом також встановлено, що 05 вересня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Архібуд" (надалі- позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова група "Алькор" (надалі- відповідач, замовник) був укладений договір підряду №05/09-17 на влаштування залізобетонної площадки під асфальтозмішувальну установку (2-га черга) в м. Буча по вул. Ковельській (надалі - договір) та додаткові угоди до нього.

Відповідно до п.2 договору встановлено, що підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по об`єкту - на влаштування залізобетонної площадки під асфальтозмішувальну установку КДМ-208 в м. Буча по вул. Ковельській, згідно кошторису.

Згідно з п. 11.1. договору даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2017.

Відповідно до ст. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту:;

Відповідно до Договору ТОВ Архібуд здійснювалось влаштування залізобетонної площадки під асфальтозмішувальну установку КДМ -208 в м. Буча по вул. Ковельській. Жодного будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації чи капітального ремонту ТОВ Архібуд не здійснювалось.

Як стверджує позивач, жодних інших договорів між ТОВ Архібуд та ТОВ Фінансово-промислова група Алькор , дозволів або листів, наказів про призначення відповідальної особи ТОВ Архібуд не заключалось.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2019 року було витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова група "Алькор" (01052, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 35, офіс 412, ЄДРПОУ 39503364) інформацію щодо генпідрядника об`єкта будівництва "Будівництво заводу з виробництва асфальтобетону по вул. Ковельська, 8 в м. Буча Київської області".

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова група "Алькор" вимоги ухвали не виконало, витребуваних доказів не надало.

Відповідно до ч. 5 п. 1 ст. 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури, але в жодному разі не залізобетонні площадки.

Відповідно до Акту перевірки, Замовником в повідомленні про початок будівельних робіт зазначено, що Підрядником будівництва є ТОВ Архібуд , проте Товариство не укладало будь-яких договорів підряду з будівництва заводу з виробництва асфальтобетону у м. Буча із замовником будівництва, проектна документація на будівництво об`єкту замовником не передавалась та ТОВ АРХІБУД не має будь-якого відношення до будівництва вказаного об`єкта будівництва.

Відповідно до ст. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 Замовник самостійно несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення

Згідно з ч. 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених повідомлені про початок будівельних робіт.

Крім того, звертаємо увагу суду, що відповідно до ДБН А 3.1.-5:2016

(П. 3.2.4) Виконавча документація це документація, яка засвідчує особливості виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, відображає методи та умови їх виконання, підтверджує фактичні параметри їх результатів,

(п. 3.2.13) проект виконання робіт (ПВР)

Вид проектно-технологічної документації, яка розробляється на основі робочої документації та проекту організації будівництва і визначає та деталізує технологію, організацію та умови виконання будівельних робіт.

Оскільки, ТОВ Архібуд не укладав жодних договорів на будівництво заводу з виробництва асфальтобетону з Замовником будівництва, відповідно ні проектна, ні виконавча документація на будівництво об`єкту замовником не передавалась та ТОВ АРХІБУД не виконувалась, а тому ТОВ Архібуд не має будь-якого відношення до будівництва вказаного об`єкта будівництва, а відповідно вищезгаданих документів в наявності бути не може.

За приписами частини 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За правилами пункту 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно- будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Пунктом 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається, до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Всупереч вищенаведеного, головний інспектор діяв в порушення затвердженого Порядку, оскільки жодного повідомлення про розгляд справи на адресу ТОВ Архібуд не надходило. Відповідно і право на вчасну подачу пояснень і зауваження щодо змісту протоколу у Позивача не було.

Крім того суд звертає увагу, що в протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначено, що він був складений у присутності директора ТОВ Архібуд - ОСОБА_1 . Проте, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 не є директором у ТОВ АРХІБУД .

За приписами пункту 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно- будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Згідно пункту 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Пунктом 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

За приписами пункту 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Відповідно до пункту 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадова особа органу державного архітектурно- будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Пункт 21 Порядку передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не повідомлено позивача про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При розгляді Протоколу не дотримано підпункт 3 пункту 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи, що під час судового розгляду спростовані висновки та доводи відповідача, покладені в основу прийняття спірних приписів та постанов, суд доходить висновку, що такі акти індивідуальної дії є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належним чином не виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Архібуд (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, ЄДРПУ 31454273) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил №С-1303/6 від 13.03.2018 р. винесений інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

3. Визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №С-1303/5 від 13.03.2018 р. винесений інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову №З-2303/1-10/10-47/2303/06/02 від 23.03.2018 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, яка прийнята на підставі протоколу про правопорушення №1-Л-З1303/4 від 13.03.2018 р. винесену інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову №З-2303/2-10/10/42/2303/06/02 від 23.03.2018 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, яка прийнята на підставі протоколу про правопорушення №1-Л-З-1303/6 від 13.03.2018 р. винесену інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

6. Визнати протиправною та скасувати постанову №З-2303/2-10/10/43/2303/06/02 від 23.03.2018 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, яка прийнята на підставі протоколу про правопорушення №1-Л-З-1303/5 від 13.03.2018 р. винесену інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

7. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Архібуд (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, ЄДРПУ 31454273) судові витрати в сумі 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Повний текс рішення складено та підписано 23.08.2019 р.