ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 серпня 2019 року № 640/21769/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВОМЕТР
до Головного управління Держпраці у Київській області
про скасування постанови від 09.10.2018р.
ВСТАНОВИВ :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю НОВОМЕТР звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ1056/1063/АВ/ТД/ФС-497 від 09.10.2018р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву та всі докази на підтвердження, які наявні у відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що проведена перевірка та прийнята за наслідками Постанова були здійснені з порушенням Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295. Зокрема, як зазначає позивач, його не повідомлено та не надано підставу щодо інспекційного відвідування підприємства, строк проведення перевірки перевищено на 8 днів, не надано наказу (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки а також направлення на проведення інспекційного відвідування. Також відповідачем не зазначено переліку, яких саме документів, матеріалів та інформації необхідно надати для здійснення інспекційного відвідування, а в самій постанові та акті перевірки зазначена інша юридична особа, Крім того, позивач наголошує, що відповідачем не забезпечено право позивача на участь у процесі прийняття рішення, та обмежено право подати документи, які в свою чергу підтверджують відсутність порушень трудового законодавства.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заява про визнання позову також суду не надходила, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Ухвала суду від 26.12.2018р. про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 21.01.2019р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0315064434218.
Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Головним управлінням Держпраці у Київській області було проведено інспекційне відвідування ТОВ НОВОМЕТР на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин, за наслідками якого складено Акт інспекційного відвідування № КВ1056/1063/АВ від 21.09.2018р.
Інспекційним відвідуванням було встановлено порушення вимог законодавства про працю, а саме: у порушення вимог ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 24 КЗпП України працівники допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
А саме, під час інспекційного відвідування виявлено громадян - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які працювали на підприємстві без оформлення трудових відносин. Також в Акті були зафіксовані пояснення ОСОБА_1 , який пояснив, що працює стропольщиком на будівництві ЖК Контраст 2 , оплата проводиться один раз на місяць з розрахунку 350 грн. в день готівкою.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами від 09.10.2018 № КВ1056/1063/АВ/ТД/ФС-497, якою накладено на ТОВ НОВОМЕТР штраф у розмірі 335 070,00 грн. Штраф застосовано у зв`язку з порушенням вимог ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 24 КЗпП України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .
Відповідно до статті 1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
Так, згідно п. 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Питання проведення інспекційних відвідувань та організація невиїзних інспектувань регламентуються пунктом 5 Порядку №295, підпунктом 3 якого встановлено, що інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 47 цього пункту.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
За приписами Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295, інспекційне відвідування є формою державного контролю за додержанням законодавства про працю, а перевірка формою державного нагляду.
З Акту № КВ1056/1063/АВ від 21.09.2018р. вбачається, що відповідачем було проведення саме інспекційне відвідування.
Судом встановлено, що в Акті інспекційного відвідування № КВ1056/1063/АВ від 21.09.2018р. зазначено, що ТОВ НОВОМЕТР допустив до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням 3-х осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Проте судом встановлено, що матеріали справи містять докази що підтверджують оформлення договірних відносин з вказаними особами, зокрема:
- цивільно-правовий договір № 16/07/18-7 від 16.07.2018р., укладений між ТОВ НОВОМЕТР та ОСОБА_1 ;
- цивільно-правовий договір № 30/07/18 від 30.07.2018р., укладений між ТОВ НОВОМЕТР та ОСОБА_2 ;
- наказ (розпорядження) № 3К від 21.04.2017р. про прийняття на роботу до ТОВ НОВОМЕТР ОСОБА_3 , а також трудова книжка останнього НОМЕР_1 з відповідною відміткою на 14-15 аркушах.
Судом проаналізовано вказані цивільно-правові договори та встановлено, що вони за змістом є цивільно-правовими та такими, що укладені відповідно до положень гл.63 Цивільного кодексу України, предмет та умови визначені на розсуд сторін і погоджені ними.
Отже, правовідносини між позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 відбувались за цивільно-правовими договорами, тобто не можна вважати, що такі особи залучалися до виконання службових обов`язків без укладення трудового договору.
Також в матеріалах справи містяться платіжні доручення № 72 від 05.09.2018р, № 68 від 20.08.2018р., № 58 від 20.07.2018р., № 64 від 03.08.2018р. щодо сплати єдиного соціального внеску з зарплати (ЄСВ) та звіти про суми нарахованої заробітної плати за липень та серпень 2018 року.
Крім того, матеріали справи містять повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_3 на роботу від 21.04.2017р., а також квитанцію № 2 про його прийняття.
Вказані докази у своїй сукупності також підтверджують, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залучалися до виконання службових обов`язків на ТОВ НОВОМЕТР за укладеними цивільно-правовими та трудовими договорами.
Суд зазначає, що відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України. Згідно з цією нормою договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Натомість, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2015 в справі №6-48369св14, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
Згідно з ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення вимог трудового законодавства.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Отже, юридичні та фізичні особи несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Водночас матеріали справи свідчать, що громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виконували роботи на ТОВ НОВОМЕТР на підставі цивільно-правових угод та трудового договору.
Таким чином, Постанова Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ1056/1063/АВ/ТД/ФС-497 від 09.10.2018р. є протиправною.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що інспекційне відвідування відбувалось на будівельному майданчику за адресою Київська обл., м. Ірпінь, вул. Пушкінська 25-А, в той час як місцезнаходженням ТОВ НОВОМЕТР є Київська обл., м. Ірпінь, вул . Шевченка, буд . 5, кв. 21 , що також підтверджується Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як зазначив позивач, всі необхідні документи щодо працевлаштування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходилися в офісі за місцем реєстрації підприємства, а не на будівельному майданчику, тому об`єктивно не могли бути надані відповідачу під час перевірки.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509.
Пунктом 2 вказаного Поряду визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі:
рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до п.п. 3 та 4 Порядку уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Пунктом 6 Порядку визначено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до п. 7 Порядку справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, зокрема, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Позивач не був належним чином та у встановлений строк повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу, адже повідомлення про розгляд справи на 09 жовтня 2018 року йому було вручено 08 жовтня 2018 року, тобто за один день до розгляду справи (поштове відправлення ПАТ Укрпошта № 0406004808327). Це позбавило його права особисто або через представника брати участь в розгляді справи та інших прав, пов`язаних з розглядом справи.
Такі обставини в силу п. 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, забороняли суб`єкту владних повноважень розгляд справи.
Враховуючи наведене оскаржену постанову не можна вважати законною і обґрунтованою, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами КВ 1056/1063/АВ/ТД/ФС-497 від 09 жовтня 2018 року.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВОМЕТР (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 5, кв. 21; код ЄДРПОУ 41001173) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових 10, код ЄДРПОУ 39794214) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 5 026,06 (п`ять тисяч двадцять шість) гривень 06 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя О.В. Патратій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2019 |
Оприлюднено | 27.08.2019 |
Номер документу | 83830518 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Патратій О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні