Ухвала

від 19.08.2019 по справі 761/16886/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , та накладено арешт на об`єкти рухомого і нерухомого майна та земельні ділянки ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» за адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова, 16, у тому числі на цілісний майновий комплекс дитячий оздоровчий табір, що розташований в АДРЕСА_1 , (Пуща-Водиця) загальною площею 8330, 00 кв.м., який складається з адміністративного корпусу площею 218, 3 кв.м, спального корпусу № 1 площею 950 кв.м, спального комплексу № 2 площею 920 кв.м, спального корпусу № 3 площею 3313, 1 кв.м, плавального басейну площею 1296, 1 кв.м, господарчого корпусу з вбудованою котельнею площею 571, 6 кв.м, їдальні площею 1059, 7 кв.м, водонапірної башти, огорожі території, основних засобів групи 2 (автомобіль марки ГАЗ 33021, набір м`яких меблів, телевізорів), основних засобів групи 3 (дві холодильні камери КХН2, машина протирочна, катодна станція, котел «Універсал 6», фільтр/1000, шафа жарочна), з забороною розпоряджатися вказаним майном а також проведення щодо нього торгів, аукціонів, цивільно-правових угод, будь-яких реєстраційних дій органами Державної реєстраційної служби.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що органом досудового розслідування доведено наявність підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди.

В апеляційній скарзі Генеральний директор ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Так апелянт зазначає про відсутність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, посилаючись на необґрунтованість підозри та не відповідність арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, згідно доводів апеляційної скарги, стороною обвинувачення не доведено тих обставин, що на даний час існують ризики втрати, знищення, перетворення чи відчуження цього майна. Посилається апелянт і на негативні наслідки такого обмежувального заходу для ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР», оскільки це фактично блокує його діяльність.

Також, апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді посилаючись на ті обставини, що вони не повідомлялися про розгляд клопотання слідчого про арешт майна, а про існування постановленого судом рішення офіційно дізналися 10 травня 2019 року, в зв`язку з чим просить визнати причину пропуску строку поважною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та представника, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника цього майна та представника, а про постановлене судом рішення вони дізналися 10 травня 2019 року, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за можливе поновити його.

Що стосується посилань апелянта на незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали, вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, в 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017000000000360 від 29 вересня 2017 року за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що у 2000 році Міністерством промислової політики України та Фонд державного майна України затверджено план-графік виконання додаткових заходів передприватизаційної підготовки по ДНВП «Електронмаш», яким, серед іншого, передбачено виставлення на продаж дитячого оздоровчого табору за адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова, 16.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що з метою заволодіння об`єктом державної власності шляхом передачі його в оренду з подальшим оформленням купівлі-продажу, переслідуючи корисливий мотив, службовими особами ДНВП «Електронмаш», у грудні 1999 року створено юридичну особу ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 30677199, м. Київ, вул. М.Юнкерова, 16), засновниками якої виступали ОСОБА_10 (зять Генерального директора ДНВП «Електронмаш» ОСОБА_9 ), ОСОБА_7 (начальник оздоровчого комплексу ДНВП «Електронмаш») та ОСОБА_11 .

В подальшому, 01 березня 2000 року, продовжуючи реалізацію протиправного наміру та переслідуючи злочинну мету незаконне відчуження об`єкта державної власності, ОСОБА_9 та службовими особами ДНВП «Електронмаш», оздоровчий табір за адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова, 16, на підставі договору № 112, передано в оренду заздалегідь створеній пов`язаній юридичній особі ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 30677199).

У 2002 році Міністерством промислової політики України затверджено, а Фондом державного майна України погоджено уточнений план-графік виконання додаткових заходів передприватизаційної підготовки по ДНВП «Електронмаш», яким передбачено продаж майна дитячого оздоровчого табору в селищі Пуща-Водиця по вул. М. Юнкерова, 16, як цілісного майнового комплексу без зміни профілю діяльності.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації права власності на об`єкти нерухомого майна від 30 вересня 2003 року № 936-з, майновий комплекс загальною площею 8330, 0 кв.м, який розташований в АДРЕСА_1 , зареєстрований за Державою Україна на праві державної власності та на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації 21 жовтня 2002 року на підставі наказу № 823-В від 21 жовтня 2002 року.

Поряд з цим, листом від 06 лютого 2018 року № 10-16-2439 Фонд державного майна України повідомив, що за період з 01 січня 2000 року по теперішній час Фонд не надав погодження щодо відчуження державного майна, яке перебуває на балансі ДП «Електронмаш», ДНВП «Електронмаш».

Разом з тим, генеральним директором ДНВП «Електронмаш», ОСОБА_9 , який будучи службовою особою та обізнаним про порядок приватизації державного майна, шляхом надання недостовірних відомостей щодо вартості, технічного стану, ліквідності та інвестиційної привабливості дитячого оздоровчого табору «Вумовець» (м. Київ. вул. М. Юнкерова, 16 Пуща-Водиця), на підставі договору з ТОВ «Незалежна експертно-промислова група» № 64-09/03 від 01 вересня 2003 року, організовано складання в місті Києві звіту ТОВ «Незалежна експертно-промислова група» від 31 липня 2003 року про оцінку вказаного майнового комплексу.

Далі, всупереч інтересам служби, в період з 17 по 19 вересня 2003 року, в приміщенні Фонду державного майна України, ОСОБА_9 , на підставі тих же недостовірних відомостей щодо вартості, технічного стану, збитковості, ліквідності, та інвестиційної привабливості, організовано рецензування вищевказаного звіту про оцінку об`єкту державної власності ДНВП «Електронмаш».

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_9 протиправно занижено вартість об`єкта державної власності до 2128700 грн., й привласнено повноваження Фонду державного майна України з розпорядженням державним майном цілісним майновим комплексом без зміни профілю діяльності, а також введено в оману Міністерство промислової політики України та Фонд державного майна України про збитковість об`єкту, неможливості й не доцільності його подальшого використання державним підприємствам та необхідність його продажу.

В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, в порушення встановленого порядку відчуження/приватизації державного майна цілісного майнового комплексу без зміни профілю, всупереч інтересам служби, ігноруючи обов`язки керівника в частині ефективного використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, з метою привласнення цілісного майнового комплексу службовими особами ДНВП «Електронмаш», на підставі письмових доручень/довіреностей останнього, організовано аукціон/торги. Вказаний цілісний майновий комплекс було виставлено на продаж на біржових торгах під лотом № 13, які відбулися 08 листопада 2003 року у приміщенні Універсальної товарної біржі «УКРРЕСУРСИ» за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 50, офіс 5.

За результатами проведення вищевказаних біржових торгів, між ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР», в особі генерального директора ОСОБА_7 та ДНВП «Електронмаш», в особі помічника генерального директора ОСОБА_12 у приміщенні, що займає приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 (м. Київ, вул. Рейтарська. 31/16, к. 2) укладено договір від 13 листопада 2003 року купівлі-продажу цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 16, (Пуща-Водиця) загальною площею 8330, 00 кв.м., який складається з адміністративного корпусу (площа 218,3 кв.м.), спального корпусу № 1 (площа 950 кв.м.), спального корпусу № 2 (площа 920 кв.м.), спального корпусу № 3 (площа 3313, 1 кв.м.), плавального басейну (площа 1296, 1 кв.м.), господарчого корпусу з вбудованою котельнею (площа 571, 6 кв.м.), їдальні (площа 1059, 7 кв.м.), водонапірної башти, огорожі території, основних засобів групи 2 (автомобіль марки ГАЗ 33021, набір м`яких меблів, телевізорів), основних засобів групи 3 (дві холодильні камери КХН2, машина протирочна, катодна станція, котел «Універсал 6», фільтр/1000, шафа жарочна).

Продовжуючи умисні дії, в супереч вимог закону та норм затверджених наказом Фонду державного майна України від 30 липня 1999 № 1477 «Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю» й затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22 вересня 2000 року № 1976 «Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю», ОСОБА_9 , будучи службовою особою, 16 грудня 2003 року підписано акт приймання-передачі, тим самим передано на користь (у власність) ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» об`єкт кримінально протиправних дій цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова, 16.

Різниця між вартістю проданого ДНВП «Електронмаш» цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР», відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 13 листопада 2003 року, з урахуванням проведених грошових розрахунків, та ринковою вартістю станом на 13 листопада 2003 року, визначеною у висновку експерта ТОВ «УКРЕКСПЕРТИЗА-ЦЕНТР» від 16 серпня 2018 року та висновком оціночно-будівельної експертизи від 06 березня 2019 року № 24682/18-42, становить 6496717, 98 грн.

Постановою старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 від 31 травня 2018 року об`єкти нерухомого майна в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: цілісний майновий комплекс дитячий оздоровчий табір, що розташований в АДРЕСА_1 , (Пуща-Водиця) загальною площею 8330, 00 кв.м., який складається з адміністративного корпусу площею 218, 3 кв.м, спального корпусу № 1 площею 950 кв.м, спального комплексу № 2 площею 920 кв.м, спального корпусу № 3 площею 3313, 1 кв.м, плавального басейну площею 1296, 1 кв.м, господарчого корпусу з вбудованою котельнею площею 571, 6 кв.м, їдальні площею 1059, 7 кв.м, водонапірної башти, огорожі території, основних засобів групи 2 (автомобіль марки ГАЗ 33021, набір м`яких меблів, телевізорів), основних засобів групи 3 (дві холодильні камери КХН2, машина протирочна, катодна станція, котел «Універсал 6», фільтр/1000, шафа жарочна), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22017000000000360.

Також, з метою збереження речових доказів слідчим звернувся до суду з клопотанням про арешт зазначеного майна, яке слідчий суддя задовольнив пославшись на відповідність цього майна критеріям ст. 98 КПК України.

З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, оскільки надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що цілісний майновий комплекс дитячий оздоровчий табір, що розташований в АДРЕСА_1 , (Пуща-Водиця) загальною площею 8330, 00 кв.м., який складається з адміністративного корпусу площею 218, 3 кв.м, спального корпусу № 1 площею 950 кв.м, спального комплексу № 2 площею 920 кв.м, спального корпусу № 3 площею 3313, 1 кв.м, плавального басейну площею 1296, 1 кв.м, господарчого корпусу з вбудованою котельнею площею 571, 6 кв.м, їдальні площею 1059, 7 кв.м, водонапірної башти, огорожі території, основних засобів групи 2 (автомобіль марки ГАЗ 33021, набір м`яких меблів, телевізорів), основних засобів групи 3 (дві холодильні камери КХН2, машина протирочна, катодна станція, котел «Універсал 6», фільтр/1000, шафа жарочна), може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або може бути об`єктом кримінально протиправних дій чи набутим кримінально-протиправним шляхом, що вказує на його відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.

Підтверджуються доданими до клопотання слідчого матеріалами і доводи сторони обвинувачення з приводу того, що незастосування такого обмежувального заходу може призвести до втрати, використання, перетворення, передачі, відчуження цього майна.

Таким чином, посилання апелянта на відсутність підстав для застосування відносно ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є безпідставними.

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і посилання апелянта на відсутність обґрунтованої підозри. Так, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підозри визначається наявністю фактів та відомостей, що дають підстави вважати про ймовірність вчинення кримінального правопорушення. Такі факти і відомості містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту майно.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання генерального директора ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» ОСОБА_7 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , та накладено арешт на об`єкти рухомого і нерухомого майна та земельні ділянки ТОВ «ОЗДОРОВЧИЙ ТАБІР «ЛІДЕР» за адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова, 16, у тому числі на цілісний майновий комплекс дитячий оздоровчий табір, що розташований в АДРЕСА_1 , (Пуща-Водиця) загальною площею 8330, 00 кв.м., який складається з адміністративного корпусу площею 218, 3 кв.м, спального корпусу № 1 площею 950 кв.м, спального комплексу № 2 площею 920 кв.м, спального корпусу № 3 площею 3313, 1 кв.м, плавального басейну площею 1296, 1 кв.м, господарчого корпусу з вбудованою котельнею площею 571, 6 кв.м, їдальні площею 1059, 7 кв.м, водонапірної башти, огорожі території, основних засобів групи 2 (автомобіль марки ГАЗ 33021, набір м`яких меблів, телевізорів), основних засобів групи 3 (дві холодильні камери КХН2, машина протирочна, катодна станція, котел «Універсал 6», фільтр/1000, шафа жарочна), з забороною розпоряджатися вказаним майном а також проведення щодо нього торгів, аукціонів, цивільно-правових угод, будь-яких реєстраційних дій органами Державної реєстраційної служби, залишити без зміни, а апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Оздоровчий табір «ЛІДЕР» ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/3191/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_14

Доповідач: ОСОБА_1