Рішення

від 16.08.2019 по справі 440/199/19

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №440/199/19

Провадження №2/440/1132/2019

16 серпня 2019 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Кос І. Б.

за участю

секретаря судового засідання Дутки С.І.,

за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Грейн ЛЕНД Україна про стягнення орендної плати за користування земельними ділянками,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Швед Х.Р. звернувся до Буського районного суду Львівської області з указаним вище позовом. Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ТзОВ Грейн Ленд Україна на його користь заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками площею 0,7856 га, кадастровий номер - 4620685800: НОМЕР_1 000:0116 в сумі 5330,68 грн., а також площею 0,9908 га., кадастровий номер - НОМЕР_2 в сумі 453,24 грн., а всього 5783,92 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач є спадкоємцем майна, після смерті своєї дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, 18 квітня 2012 року дружина уклала з відповідачем два договори оренди земельних ділянок: площею 0,7856 га (рілля), кадастровий номер - НОМЕР_3 та площею 0,9908 га. (кормові угіддя), кадастровий номер - НОМЕР_2 , призначені для товарного сільськогосподарського виробництва та знаходяться на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області, строком на сім років, за користування якими відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату за земельну ділянку площею 0,7856 га у розмірі 1332,67 грн. щорічно, а за іншу земельну ділянку площею 0,9908 га. в сумі 151,08 грн. щорічно. Рішенням Буського районного суду Львівської області від 25.10.2016 року за позивачем було визнано право власності в порядку спадкування на вищевказані земельні ділянки, після смерті його дружини. Оформивши в установленому законом порядку за собою право власності на вищевказані земельні ділянки, позивач як правонаступник орендодавця (померлої дружини) звернувся із вимогою до відповідача про виплату йому заборгованості за оренду цих земель, однак отримав повідомлення про те, що вказані договори оренди призупинені. Вважаючи, що ні законодавством, ні положеннями чинних договорів оренди не передбачено можливості їх одностороннього розірвання чи призупинення, а в силу п. 40 цих договорів зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи чи реорганізація юридичної особи орендаря не тягне зміну чи розірвання договору оренди земельної ділянки, а тому вправі вимагати від відповідача сплати заборгованості по оренді земельних ділянок після смерті дружини ОСОБА_4 , тобто за 2014-2017 роки, що становить загальну суму в розмірі 5783,92 грн., яку добровільно відповідач не сплачує. Відтак позивач просив захистити його порушені права в судовому порядку.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Його представники ОСОБА_5 та адвокат Швед Х.Р. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити, виходячи із мотивів позовної заяви, а проти заочного вирішення даного спору не заперечили. Крім того, звернули увагу суду на те, що укладені з відповідачем договори оренди земельних ділянок діяли протягом семи років у період із 18.04.2012 року до 18.04.2019 року. Вказані договори не були розірвані. Жодних змін чи доповнень до цих договорів зі сторони орендодавця не вчинялось, як і те, що позивач не укладав будь-яких договорів про оренду землі з ПП Ротен та не отримував у останнього платежів, а одностороння відмова від договору не допускається, а тому вважають листи відповідача щодо призупинення договір оренди землі надуманими та безпідставними. Відтак, оскільки договори діяли, а відповідач як орендар не сплатив позивачу орендну плату за користування землею, а тому просили таку стягнути з останнього в судовому порядку.

Відповідач ТзОВ Грейн Ленд Україна явку свого повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки суду не повідомляли. Відзиву на позовну заяву не подавали, а у надісланому до суду листі № 4 від 20.05.2019 року лише повідомили суд про те, що відповідач не має жодного відношення на даний момент до земельних ділянок по Соколянській сільській раді, підписавши угоди на розірвання договорів оренди, оскільки їх у відповідача у 2015 році забрала фірма ПП Ротен .

Згідно вимог ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Заслухавши доводи представників позивача на підтримку заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи із таких мотивів.

Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 10 ЦПК).

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою - сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18 квітня 2012 року між відповідачем ТзОВ Грейн Ленд Україна (орендар) та спадкодавцем позивача ОСОБА_4 (орендодавець) було укладено два договори оренди землі, в силу яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування дві земельні ділянки площею 0,7856 га (рілля), кадастровий номер - НОМЕР_3 та площею 0,9908 га. (кормові угіддя), кадастровий номер - НОМЕР_2 , призначені для товарного сільськогосподарського виробництва та знаходяться на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області, строком на сім років, за користування якими відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату за земельну ділянку площею 0,7856 га у розмірі 1332,67 грн. щорічно, а за іншу земельну ділянку площею 0,9908 га. в сумі 151,08 грн. щорічно.

Як вбачається із актів прийому-передачі земельної ділянки від 07 червня 2012 року, вищевказані обидві земельні ділянки були фактично передані в строкове платне користування відповідача відповідно до укладених договорів оренди землі від 18.04.2012 року строком на сім років.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Зокрема, рішенням Буського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2016 року, яке вступило в законну силу від 05.11.2016, за позивачем ОСОБА_3 було визнано право власності в порядку спадкування на земельні ділянки: № НОМЕР_4 площею 0,7856 га, та площею 0,9908 га., загальною площею 1,7763 га для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №75865703 та №75865703 від 15.12.2016 року позивач ОСОБА_3 у встановленому законом порядку набув право власності на вищевказані земельні ділянки.

Із матеріалів справи видно, що позивач звертався до відповідача із вимогою про погашення перед ним заборгованості по сплаті оренди за користування вищевказаними земельними ділянками. Проте відповідач повідомив, що ним не здійснюється господарська діяльність з травня 2016 року, а орендовані ним земельні ділянки в Буському районі у 2012-2013 роках не оброблялись, у зв`язку з чим ним прийнято рішення про призупинення договорів оренди земельних ділянок. Крім того, усі землі по Соколянській сільській раді у відповідача забрала у 2015 році фірма ПП Ротен . Орендну плату відповідач виплатив за увесь 2012 рік, але на даний час не має жодного відношення до земельних ділянок позивача, який отримує орендну плату у ПП Ротен .

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України , зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно вимог статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміну його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України Про оренду землі орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачені обов`язки орендаря щодо забезпечення використання землі за цільовим призначенням, своєчасної сплати орендної плати. Ця норма кореспондується з положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі , яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

Як передбачено частиною першою статті 21 цього Закону, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Частиною четвертою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Крім цього, аналогічне положення передбачене пунктом 40 Договору оренди землі, що вказує на те, що позивач безспірно набув прав та обов`язків орендодавця за укладеними з відповідачем договорами оренди землі від 18.04.2012 року, після смерті дружини ОСОБА_4 - 17 березня 2014 року.

Відповідно до пунктів 9, 11 зазначених договорів оренди землі від 18.04.2012 року орендна плата вноситься орендарем у грошові формі в розмірі 151,08 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,9908 га. (кормові угіддя), а також в сумі 1332,67 грн. за земельну ділянку площею 0,7856 га (рілля), один раз у рік до 20 числа першого за звітним роком місяця.

Згідно п. 14 Договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1% несплаченої суми за кожен день прострочення. Однак такої вимоги позивач не заявляв.

Згідно п. 28 цих договорів гарантоване право орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як було встановлено у судовому засіданні, що на момент звернення позивача із позовом до відповідача орендна плата залишається не виплаченою у зв`язку з тим, що відповідач не використовує земельні ділянки та призупиненням дії цих договорів, однак доказів про внесення змін до договорів чи їх розірвання відповідач до суду не надав, визнаючи ту обставину, що останній раз сплачувалась орендна плата за 2012 рік, у результаті чого виникла заборгованість за період з 2014 по 2017 роки, що становить згідно розрахунку позивача наступне: за оренду земельної ділянки площею 0,9908 га. протягом 2014-2016 роки 453,24 грн. (151,08 х 3), а також за оренду земельної ділянки площею 0,7856 га протягом 2014-2017 роки - 5330,68 грн. (1332,67 х 4), про що вбачається із розрахунку позивача, що не спростовано відповідачем.

Разом із тим, суд вважає безпідставними доводи у листах відповідача про те, що ним не виплачується орендна плата позивачу через те, що ним прийнято рішення про призупинення договорів оренди земельних ділянок, оскільки одностороння відмова від договору не допускається, а також те, що усі землі по Соколянській сільській раді у відповідача забрала у 2015 році фірма ПП Ротен , яка начебто виплачує орендну плату позивачу, оскільки доказів цьому, як укладених договорів між позивачем і ПП Ротен , відповідач до суду не надав, а наведені обставини категорично заперечуються представниками позивача.

За таких обставин, враховуючи те, що укладені 18.04.2012 року відповідачем два договори оренди земельних ділянок з ОСОБА_4 строком на сім років, правонаступником за якими є позивач, за якими відповідач зобов`язався своєчасно вносити встановлену договорами орендну плату, відсутність доказів про припинення, розірвання чи зміну зазначених договорів, як і ненадання відповідачем доказів про сплату ним орендної плати за заявлений позивачем період, свідчить про порушення відповідачем своїх обов`язків за цими договорами, а відтак суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Крім того, в силу положень частини шостої статті 1 41 ЦПК України , оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі - 768,40 грн.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 223, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 283, 284 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 629, 770, 792 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ТОВ Грейн Ленд Україна (с. Млинівці, вул. Залозецька, 35, Зборівського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ - 34285384) на користь ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками площею 0,7856 гектари, кадастровий номер - НОМЕР_3 в сумі 5 330,68 грн., площею 0,9908 гектари, кадастровий номер - НОМЕР_2 в сумі 453,24 грн, а всього 5 783,92 грн. (п`ять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 92 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи.

Позивач: ОСОБА_3 , с АДРЕСА_1 району Львівської області.

Представник позивача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , с. Грабова, Буського району Львівської області.

Відповідач: ТОВ Грейн Ленд Україна , с. Млинівці, вул. Залозецька, 35, Зборівського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ- 34285384.

Повний текст судового рішення виготовлено 23.08.2019 року.

Суддя: І. Б. Кос