Рішення

від 22.08.2019 по справі 453/894/19

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/894/19

№ провадження 2/453/401/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань - Бендеш А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом ,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовною заявою до Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою А-1 загальною площею 55,9 кв. м., з яких житлова площа - 13,0 кв. м., з господарськими будівлями: сараєм - літера Б , сараєм - літера В , сараєм - літера Д , навісом - літера Е , навісом - літера Ж , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що її батьку - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , належав на праві власності спірний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з погосподарської книги с. Тухля Сколівського району Львівської області від 23.07.2019 року.

Позивач зазначає, що вона разом з матір`ю - ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_3 прийняли спадщину за законом шляхом фактичного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно, а саме на спірний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

28.05.2019 року позивачем було подано у Сколівську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , однак державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю у нього оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на спірний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, однак попередньо подала до суду заяву за вх. №3808 від 22.08.2019 року про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача - Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області в підготовче засідання не з`явився, однак попередньо подав до суду заяву за вх. №3803 від 22.08.2019 року про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає та не заперечує, щодо їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування підготовчого засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у даній цивільній справі не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 14.06.2008 року, видане Тухлянською сільською радою Сколівського району у відповідності до актового запису № 11.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 .

Про родинні відносини позивача з батьком ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_2 свідчить свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , видане Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області від 12.07.1978 року згідно актового запису № 48, свідоцтво про шлюб ОСОБА_4 (після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_5 ) з ОСОБА_6 , серії НОМЕР_3 , видане Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області від 27.11.1986 року згідно актового запису № 31, та свідоцтво про шлюб ОСОБА_7 з ОСОБА_8 (після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_9 ) серії НОМЕР_4 , видане Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області від 15.03.1994 року згідно актового запису № 4.

Згідно довідки Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області від 23.07.2019 року № 674 ОСОБА_3 заповіту в сільській раді не складав. Заповіту не складала і ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиною спадкоємицею першої черги після смерті батьків є їх донька - ОСОБА_1 .

Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

Із довідки Стрийського МБТІ від 05.06.2019 року № 1111 вбачається, що загальна площа спірного житлового будинку, збудованого у 1956 році та позначеного у технічному паспорті літерою А-1 , становить 55,9 кв. м., з яких житлова площа - 13,0 кв. м., з господарськими будівлями: сараєм - літера Б , сараєм - літера В , сараєм - літера Д , навісом - літера Е , навісом - літера Ж . Інвентаризаційна вартість даного нерухомого майна становить 130 264 грн.

Крім цього із довідки вбачається, що згідно даних технічного архіву Стрийського МБТІ право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане виконкомом Сколівської районної ради народних депутатів 26.03.1990 року на підставі рішення виконкому Сколівської районної ради № 72 від 21.03.1990 року, зареєстрованого в реєстровій книзі № 1 реєстровий № 247.

Згідно Виписки з погосподарської книги с. Тухля, виданої Тухлянською сільською радою від 23.07.2019 року № 675, вищезазначений житловий будинок та приналежні до нього господарські будівлі належали померлому ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне йому майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

Оскільки заповіту ОСОБА_3 не складав, то спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України були дружина померлого - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_1 , які на момент смерті ОСОБА_3 постійно проживали з ним та були зареєстровані у спірному будинку по АДРЕСА_1 .

З заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 в нотаріальну контору не звертались, а відтак спадкова справа не заводилась.

В розумінні частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Частиною 3 даної статті передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 заявили про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 , а відтак вони вважаються такими, що спадщину прийняли, однак юридично не оформили.

ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту також не складала, а відтак єдиною спадкоємицею першої черги за законом є її донька - ОСОБА_1 , яка на момент смерті постійно проживала з нею та про свою відмову від спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не заявила.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до п. 3.1 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Слід зазначити, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно довідки Стрийського МБТІ від 05.06.2019 року № 1111 вбачається, що згідно даних технічного архіву Стрийського МБТІ право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане виконкомом Сколівської районної ради народних депутатів 26.03.1990 року на підставі рішення виконкому Сколівської районної ради № 72 від 21.03.1990 року, зареєстрованого в реєстровій книзі № 1 реєстровий № 247.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм закону дає підстави стверджувати, що покійний ОСОБА_3 набув за життя право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шляхом спільного проживання зі спадкодавцями на момент їх смерті.

Таким чином, з урахуванням визнання позову відповідачем, відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спірний будинок, оскільки іншим чином, окрім звернення до суду, захистити своє набуте в порядку спадкування право власності на майно спадкодавця не можливо, а також з метою забезпечення належної реалізації права власності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 392, 1218, 1268, 1296, 1297, 1299 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 90, 95, 258-259, 264-265, 268, 280-281 Цивільного процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок, позначений у технічному паспорті літерою А-1 загальною площею 55,9 кв. м., з яких житлова площа - 13,0 кв. м., з господарськими будівлями: сараєм - літера Б , сараєм - літера В , сараєм - літера Д , навісом - літера Е , навісом - літера Ж , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Тухлянська сільська рада Сколівського району Львівської області, місцезнаходження: 82632, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Тухля, вул. І. Франка, 109, код ЄДРПОУ 04370679.

Суддя