Ухвала

від 23.08.2019 по справі 540/580/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 серпня 2019 року

Київ

справа №540/580/19

адміністративне провадження №К/9901/23234/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Пасічник С.С., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 про повернення апеляційної скарги у справі №540/580/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ДФС), в якій ставиться питання про скасування ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 про повернення апеляційної скарги ДФС на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20.05.2019.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.

Разом з тим, частиною другою статті 333 КАС України передбачено, зокрема, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оцінюючи доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість з огляду на таке.

Частиною п`ятою статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 року в зв`язку з несплатою судового збору апеляційна скарга була залишена без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Вказана ухвала була отримана апелянтом 01.07.2019. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2019 було внесено виправлення в ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 року в частині належного до сплати розміру судового збору та продовжено строк на усунення недоліків шляхом надання апелянту нового строку, а саме п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 ДФС отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 22.07.2019, проте її вимог так і не виконано, що відповідно до частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України є підставою для повернення апеляційної скарги особі, що її подала. Натомість, апелянтом було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору або про продовження строку на усунення недоліків, яке апеляційним судом було залишено без задоволення, оскільки скаржником не додано належних та допустимих доказів на обґрунтування вимог зазначеного клопотання. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на принцип рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору або про продовження строку на усунення недоліків. Зауважено, що до зазначеного клопотання долучались листи на підтвердження факту зупинення операцій на рахунках відповідача, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Проте колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні поданого відповідачем клопотання та наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

ДФС, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

Посилання скаржника на труднощі та тривалість проведення процедури сплати судового збору також не може бути поважною причиною невиконання вимог ухвали апеляційного про залишення апеляційної скарги без руху у відведений судом строк, питання оплати судового збору не повинно ставитись в залежність від внутрішніх питань роботи суб`єкта владних повноважень.

Апеляційний суд надав скаржнику достатньо часу для сплати судового збору у даній справі (з урахуванням продовження строку на усунення недоліків), а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, враховуючи те, що скаржником не виконані обґрунтовані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору в повному обсязі, ним не було усунуто у встановлений судом строк виявлені недоліки, тому апеляційний суд прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги заявнику.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи касаційної скарги не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 про повернення апеляційної скарги у справі №540/580/19.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

С.С. Пасічник

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду