ПОСТАНОВА
Іменем України
23 серпня 2019 року
Київ
справа №820/526/15
адміністративне провадження №К/9901/8421/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року (суддя Полях Н.А.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року (судді: Тацій Л.В. (головуючий), Григоров А.М., Подобайло З.Г.)
у справі № 820/526/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Велес Промо
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Велес Промо (далі - ТОВ Велес Промо ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, контролюючий орган), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 24 жовтня 2014 року № 2155 Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ Велес Промо (код ЄДРПОУ 34014990);
- визнати протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної передвіки ТОВ Велес Промо (код ЄДРПОУ 34014990) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01 серпня 2014 року до 31 серпня 2014 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 10 листопада 2014 року №4631/20-30-22-03/34014990;
- визнати протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, щодо внесення до автоматизованих інформаційних систем фіскальних органів, зокрема ІС Податковий блок даних акта перевірки від 10 листопада 2014 року №4631/20-30-22-03/34014990 про порушення ТОВ Велес Промо статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 237 419 грн і податкового кредиту - 194 596 грн у серпні 2014 року;
- визнати протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, які полягають у здійсненні корегування (зміні) в ІС Податковий блок без винесення та направлення позивачеві податкового повідомлення-рішення визначених ТОВ Велес Промо у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2014 року сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 237 419 грн по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ Хавас Ворлдвайд Україна (код ЄДРПОУ 20056801), ТОВ Детонейт (код ЄДРПОУ 34487762), ТОВ РАМ Едвертайзинг (код ЄДРПОУ 39143525) та податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 194 596 грн по взаємовідносинам з платником податків ТОВ Хайк Груп (код ЄДРПОУ 39232358);
- зобов`язати ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова утриматися від використання у своїй діяльності, передачі іншим особам акта перевірки від 10 листопада 2014 року №4631/20-30-22-03/34014990 та вчинити усі необхідні дії з виключення інформації, внесеної на підставі акта перевірки від 10 листопада 2014 року №4631/20-30-22-03/34014990 з автоматизованих інформаційних баз фіскальних органів.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 27 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, адміністративний позов ТОВ Велес Промо задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував наказ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 24 жовтня 2014 року № 2155 Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ Велес Промо ;
- визнав протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Велес Промо з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01 серпня 2014 року до 31 серпня 2014 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 10 листопада 2014 року № 4631/20-30-22-03/34014990;
- визнав протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо внесення до автоматизованих інформаційних систем фіскальних органів, зокрема ІС Податковий блок даних акта перевірки від 10 листопада 2014 року № 4631/20-30-22-03/34014990 про порушення ТОВ Велес Промо статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 237 419 грн і податкового кредиту на загальну суму 194 596 грн у серпні 2014 року;
- визнав протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, які полягають у здійсненні корегування (зміні) в ІС Податковий блок без винесення та направлення позивачеві податкового повідомлення-рішення визначених ТОВ Велес Промо у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2014 року сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 237 419 грн по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ Хавас Ворлдвайд Україна , ТОВ Детонейт , ТОВ РАМ Едвертайзинг та податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 194 596 грн по взаємовідносинам з платником податків ТОВ Хайк Груп ;
- зобов`язав ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вчинити усі необхідні дії з виключення інформації, внесеної на підставі акта перевірки від 10 листопада 2014 року № 4631/20-30-22-03/34014990 з автоматизованих інформаційних баз фіскальних органів та відновлення суми податкового кредиту й податкових зобов`язань, задекларованих ТОВ Велес Промо у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ Велес Промо повністю.
14 травня 2015 року Вищий адміністративний суд України ухвалою відкрив касаційне провадження за скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає судові рішення законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні касаційної скарги просив відмовити.
24 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 26 вересня 2014 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надіслала на адресу позивача запит №15511/10/20-30-15-01-28 Про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з контрагентами згідно з додатком з питань формування загального обсягу податкових зобов`язань (доходів) та податкового кредиту (витрат) за серпень 2014 року.
У відповідь на зазначений запит ТОВ Велес Промо листом від 17 жовтня 2014 року № б/н надало пояснення та документальне підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період з 01 серпня 2014 року до 31 серпня 2014 року.
Вважаючи, що позивачем не в повному обсязі надано відповідь на інформаційний запит, контролюючий орган на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийняв наказ від 24 жовтня 2014 року № 2155 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Велес Промо .
04 листопада 2014 року на підставі вищезазначеного наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова провела документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої склала акт від 10 листопада 2014 року № 4631/20-30-22-03/34014990.
У висновках акта перевірки відповідач зазначив про порушення ТОВ Велес Промо норм податкового законодавства, а саме: статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов`язання за період з 01 серпня 2014 року до 31 серпня 2014 року всього на суму 194 596 грн; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01 серпня 2014 року до 31 серпня 2014 року на загальну суму 194 596 грн.
Не погодившись із висновками акта перевірки від 10 листопада 2014 року № 4631/20-30-22-03/34014990, позивач 05 грудня 2014 року подав до Головного управління Міндоходів у Харківській області заперечення, в яких вказав на відсутність підстав для проведення зазначеної перевірки та порушення процедури її проведення.
За результатами розгляду заперечень Головне управління Міндоходів у Харківській області прийняло рішення від 11 грудня 2014 року № 20371/10/20-30-22-04-12 про залишення заперечення позивача без задоволення, а висновків акта перевірки від 10 листопада 2014 року № 4631/20-30-22-03/34014990 - без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстав, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для проведення перевірки не було, відтак наказ про призначення перевірки є протиправним, адже прийнятий всупереч вимогам податкового законодавства, а дії щодо проведення такої перевірки є незаконними. З огляду на це суди дійшли висновку про обґрунтованість інших позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, що виразились у внесенні до АІС Податковий блок коригування показників податкового кредиту та податкових зобов`язань ТОВ Велес Промо з податку на додану вартість, та вилучення таких даних з відновленням показників, задекларованих позивачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обстави, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Тобто зміст наведеної норми свідчить про те, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями на письмовий запит контролюючого органу.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально непідтверджені, а відповідно, якщо їх взагалі не надано, перевірка може бути призначена.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Як вбачається зі змісту запиту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 26 вересня 2014 року №15511/10/20-30-15-01-28, у ньому відповідач взагалі не зазначив у чому саме полягає порушення формування податкових зобов`язань (завищення чи заниження податкових зобов`язань), допущене ТОВ Велес Промо при здійсненні господарських операцій з контрагентами, а також не наведено жодних фактів, які свідчать про порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто надісланий ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова запит не містить конкретних підстав, з якими закон пов`язує право контролюючого органу звертатися до платників податків із письмовим запитами про подання інформації та її документального підтвердження.
Крім того, Суд враховує, що на зазначений запит ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова і Про надання пояснень та їх документального підтвердження позивач надавав первинні бухгалтерські документи, однак відповідач не проаналізував їх, не зазначив конкретних недоліків поданих ТОВ Велес Промо пояснень або документів, а також обґрунтованих причин, чому поданих позивачем документів є недостатньо, та не конкретизував, яких саме документів не вистачає.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача підстав, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а відтак і про незаконність наказу про її призначення від 24 жовтня 2014 року № 2155 та протиправність дій щодо її проведення.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За змістом статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).
Аналіз змісту вищезазначених норм свідчить про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, та ця інформація не може бути виключена із баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Це в однаковій мірі стосується і дій органу ДФС щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.
Такий зміст правового регулювання спірних відносин відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 04 листопада 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Профтехноконструкція до Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за наслідками якої складено акт від 10 листопада 2014 року № 4631/20-30-22-03/34014990, Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про неправомірність подальших дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за результатами такої перевірки щодо внесення змін до інформаційних баз.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2019 |
Оприлюднено | 27.08.2019 |
Номер документу | 83836064 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні