Постанова

від 11.07.2007 по справі 16/4136-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/4136-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" липня 2007 р.                                                            Справа №16/4136-А

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімет", м. Кам'янець-

Подільський    

до Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському

про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському

зробити перерахунок отриманих від ТОВ “Полімет” коштів відповідно до прийнятих

постанов господарського суду Хмельницької області по справі № 15/1246-А від

11.05.2006 р. та справі № 16/6081-А від 12.12.2006 р.;

       стягнення 50 956,86 грн. моральної шкоди;

Суддя  Магера В.В.                    Секретар судового засідання Степчук Т.А.

Представники сторін:

Від позивача -  Савліва Л.О. - за  доруч. № 202  від 23.09.2005 р.  

                          Глозман А.М. -  генеральний директор підприємства                           

Від відповідача – Полудняк А.Г. –за довір. № 1704/08 від 24.05.2007 р.

                     Кубрак І.Я. –за довір. № 1515/08 від 04.05.2007 р.

                     Яцемірський О.Г. –за довір. №2237/07 від 03.07.2007 р.  

Постанова приймається 11.07.2007 р., оскільки в судових засіданнях 21.06.2007 р. та 04.07.2007 р. оголошувалася перерва.                                             

Ухвалою господарського суду області від 08.06.2007 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 21.06.2007 р. В судових засіданнях 21.06.2007 р. та 04.07.2007 р. оголошувалася перерва, про що сторони повідомлені належним чином.                                               

Суть спору: Позивач у позові зазначає, що 11.05.2006 р. господарський суд Хмельницької області, розглянувши справу № 15/1246-А стягнув заборгованість по страховим внескам у розмірі 53868,70 гривень станом за січень 2006 р. Дана постанова суду № 15/1246-А  та виданий відповідно до неї наказ господарського суду не був звернений до примусового виконання у Державну виконавчу службу для примусового стягнення визначеної судом суми. Натомість, управління Пенсійного фонду України протягом 2006 р. систематично отримуючи кошти від підприємства позивача в якості погашення суми боргу по постанові суду та платежів за поточні місяці 2006 р., продовжували нараховувати штрафні санкції за заборгованість, яка чітко зафіксована постановою суду та не може бути змінена. Вищезгадана постанова господарського суду не оскаржувалась управлінням Пенсійного фонду в апеляційному порядку, а тому через певний період часу вступила у законну силу та обов'язкова для виконання всіма учасниками судового процесу. Свої зобов'язання щодо погашення боргу позивачем були добровільно виконанні, що підтверджується платіжними дорученнями № 513 від 27.09.2006 р. та платіжне доручення № 16 від 26.10.2006 р. Одночасно зі сплатою боргу по постанові господарського суду позивач продовжував сплачувати поточні платежі до Пенсійного фонду, що підтверджується платіжними дорученнями: № 323 від 20 березня 2006 р.; № 91 від 27 квітня 2006 р.; № 93 від 27 квітня 2006 р.; № 354 від 27 квітня 2006 р.; № 14 від 31 травня 2006 р.; № 380 від 31 травня 2006 р.; № 381 від 31 травня 2006 р.; № 420 від 26.06.2006 р.; № 464 від 31 липня 2006 р.; № 465 від 31 липня 2006 р.; № 467 від 31 липня 2006 р.; № 466 від 01 серпня 2006 р.; № 1 від 04 вересня 2006 р.; № 145 від 05 вересня 2006 р.; № 149 від 07 вересня 2006 р.; № 151 від 07 вересня 2006 р.; № 509 від 27 вересня 2006 р.; № 510 від 27 вересня 2006 р.; № 202 від 24 жовтня 2006 р.; № 524 від 24 жовтня 2006 р.

В той самий час управлінням Пенсійного фонду України дана постанова суду не бралась до уваги, про що навіть було заявлено в судовому процесі по справі 16/6081-А. Такі дії являються не лише не законними, але й містять в собі неповагу до суду та верховенства права у нашій державі взагалі.

04.09.2006 р. позивач отримав вимогу № Ю-128 про сплату боргу суми недоїмки та штрафних санкцій у якій явно суперечили сумам визначеним у постанові господарського суду.

30.09.2006 р. управління Пенсійного фонду Україні в м. Кам'янець-Подільському звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою та вимогою стягнути з  підприємства позивача 67 145,91 грн. заборгованості (недоїмки) по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, додавши до своєї позовної заяви розрахунок позовних вимог.

13.10.2006 р. господарським судом Хмельницької області винесено ухвалу, якою відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом. Не дочекавшись вирішення справи у суді управління Пенсійного фонду Україні в місті Кам'янець-Подільському надсилає нам повідомлення № 208 від 30.10.2006 р. про необхідність погасити недоїмку та сплатити штрафних санкцій. Дане повідомлення позивачем було оскаржене.

12.12.2006 р. господарським судом Хмельницької області розглянуто справу  № 16/6081-А, на підставі якої винесено постанову про часткове задоволення позовних вимог управління, а саме: стягнення з підприємства позивача 10 643,20 грн. заборгованості по страховим внескам, з них: 6 785,40 грн. недоїмки по страховим внескам за період лютого-серпня 2006 року, 2 867,25 грн. фінансових санкцій за цей же період, 990,55 грн. пені, які позивачем добровільно сплачено платіжними дорученнями № 1 від 04.01.2007 р. та № 24 від 01.02.2007 р.

Так, станом на 27.04.2007 р. підприємство погасило заборгованість по страховим внескам згідно постанови суду та рішення № 338 та вже сплатило всі поточні платежі до Пенсійного фонду.

Позивач неодноразово звертався зі скаргами в управління Пенсійного фонду України у м. Кам'янець-Подільському, але ніякого позитивного вирішення даного питання не досяг, його права продовжують ігнорувати та порушувати.

11.07.2007 р. позивачем подано до суду   заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському зробити перерахунок отриманих від ТОВ “Полімет” коштів відповідно до прийнятих постанов господарського суду Хмельницької області по справі № 15/1246-А від 11.05.2006 р. та справі № 16/6081-А від 12.12.2006 р., стягнути з відповідача 50 956,86 грн. моральної шкоди, а також стягнути з Державного бюджету України судові витрати у розмір 10 627,57 грн.

Відповідач у запереченні проти позову, його повноважні представники в судовому засіданні проти позову заперечують та зазначають, що 17.02.2006 р. прокуратурою міста подано адміністративний позов в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м.Кам'янці-Подільському про стягнення з відповідача ТОВ “Полімет” 56 859 грн. 70 коп., який задоволений постановою господарського суду Хмельницької області від 11.05.2006 р. в розмірі 53 868 грн. 70 коп., оскільки заборгованість згідно поданого позову, яка була предметом розгляду справи в господарському суді, на момент розгляду справи зменшилась (уточнювалась). На підставі постанови суду видано виконавчий лист, який направлено для примусового виконання до державної виконавчої служби в місті Кам'янець-Подільський в серні 2006 р. ТОВ “Полімет” вказаний виконавчий лист виконано в добровільному порядку. В зв'язку із добровільним виконанням виконавчого листа управління Пенсійного фонду звернулось про його повернення без виконання.

Проте, позивач помилково вважає, що черговість сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України регулюється виключно законодавством, що регулює підприємницьку діяльність, а не законодавством про пенсійне страхування (внаслідок саме чого і виник позов Скаржника).

В підтвердження доводів управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та прокуратури міста, звертаємо увагу на ст.4, 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якими передбачено, що законодавство України про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону... Порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками виключно регулюється Законом України  “Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.      

Відповідач неодноразово звертав увагу скаржника на те, що Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (п.5 ст. 106) передбачено: “За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пені та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій”.

Закон України “Про виконавче провадження” передбачає виключно порядок стягнення боргу за наказами (виконавчими листами) та за вимогами Пенсійного фонду України про сплату боргу з підприємств-боржників, які перебувають на виконанні в ДВС (тобто, виконання виконавчих документів органами ДВС на користь стягувачів), але порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками регулюється, відповідно до ст.ст. 4.5. ч.15 розділу XV прикінцевих положень, виключно Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до Закону, за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування органи Пенсійного фонду застосовують фінансові санкції та нараховують пеню.

Нарахування штрафної санкції та пені здійснюється по мірі сплати страхових внесків, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником незалежно від того, сплата боргу зі страхових внесків здійснюється самостійно в добровільному порядку чи за рішенням господарського суду.

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Тому, на підставі викладеного кошти, які перераховувались платником Пенсійним фондом зараховувались відповідно до черговості сплати боргу, а не на поточні платежі. Таким чином, внаслідок нових нарахувань виникла нова заборгованість, яка і була предметом позовних вимог 30.09.2006 р. за період по серпень 2006 р. (заборгованість підтверджувалась розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та рішеннями про нарахування фінансових санкцій, які не оскаржені відповідачем).

12.12.2006 р. постановою господарського суду Хмельницької області № 16/6081-А задоволено заявлені управлінням Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському позовні вимоги по 31.08.2006 р. із врахуванням сплати відповідачем страхових внесків по час розгляду справи в суді, а саме по 11.12.2006 р. Борг за вересень-жовтень 2006 р. правомірно не підлягав стягненню оскільки представником управління Пенсійного фонду не збільшувались позовні вимоги за вказаний період в суді та не міг бути предметом розгляду справи № 16/6081-А.

Що стосується винесеного управлінням Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському рішення №5 від 16.01.2007 р., та інших, - рішення не були предметом розгляду судової справи, тому і не могли бути доведені в суді 11.05.2006 року та 12.12.2006 року (вказані фінансові (штрафні) санкції та пеня нараховувались по мірі сплати недоїмки за період вказаний в рішеннях), а наявність боргу по страхових внесках до Пенсійного фонду підтверджена рішеннями господарського суду. Частина рішень оскаржувались Скаржником в адміністративному порядку в т.ч. і до Пенсійного фонду України, проте залишені без задоволення, тому твердження про безпідставність нарахування фінансових санкцій та пені є невірними.

Крім того, всі суми сплачені Скаржником враховані в повному обсязі і заперечень з цього приводу в сторін немає. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення  представників  сторін,  з'ясувавши  фактичні  обставини, на  яких  ґрунтується позовна  вимога  і  заперечення проти позову, дослідивши докази,  встановлено     наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Полімет”, м. Кам'янець-Подільський - є юридичною особою, а тому відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових  внесків  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Позивачем впродовж 2004-2007 р.р. до Пенсійного фонду систематично подавалась звітність щодо нарахування та сплати страхових внесків, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які складені позивачем та підписані керівником та головним бухгалтером підприємства. Зазначене підтверджено вказаними розрахунками, що долучені до матеріалів справи.

          В зв'язку з несвоєчасною сплатою товариством страхових внесків відповідачем проводилось нарахування штрафних санкцій та пені, в зв'язку з чим приймалися відповідні рішення ПФУ про застосування таких санкцій. На адресу підприємства направлялися вимоги про сплату боргу та повідомлення про розподіл сплачених ТОВ “Полімет” коштів до Фонду.

        Постановою господарського суду Хмельницької області від 11.05.2006 р. по справі № 15/1246-А позов прокурора м. Кам'янця-Подільського в інтересах УПФ в м. Кам'янці-Подільському до ТОВ “Полімет” про стягнення 56 859,07 грн. задоволено. З відповідача стягнуто заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 53 868,70 грн. Дана заборгованість підприємства стягнуто станом на час розгляду справи.

       Постановою господарського суду Хмельницької області від 12.12.2006 р. по справі № 16/6081-А позов УПФ в м. Кам'янці-Подільському до ТОВ “Полімет” про стягнення 67 145,91 грн. задоволено частково.  З боржника стягнуто на користь Фонду заборгованість у розмірі 10 643,20 грн., де 6785,40 грн. заборгованість по сплаті страхових  внесків за період лютого-серпня 2006 р., фінансові санкції за цей же період в сумі 2 867,25 грн., 990,55 грн. –пеня за вищевказаний період. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.  

Дані постанови суду вступили в силу у відповідності до ст.254 КАС України. Визначена судом заборгованість, по прийнятих судом рішеннях підприємством сплачена.

Відповідно до акту звірки станом на 21.06.2007 р., який складений позивачем в односторонньому порядку, страхові внески за період вересня 2006 р. –травня 2007 р. товариством сплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями про їх сплату, які долучені до матеріалів справи. Відповідно до розрахунку поданого позивачем, з урахуванням проведених виплат, заборгованість позивача перед відповідачем станом на липень 2007 р. становить 12 151 грн., де 10 953,41 грн. –недоїмка по внесках, 1 197,59 грн. –штрафні санкції. При цьому представник позивача  в судовому засіданні зазначив, що відповідачем безпідставно не враховано періоди та суми стягнутих коштів по рішеннях господарського суду.  

Між тим, УПФ у м. Кам'янці-Подільському до суду подано картки особових рахунків страхувальника (ТОВ “Полімет”) відповідно до яких заборгованість позивача станом на липень 2007 р. становить 51 783,66 грн., де 18 789,03 грн. –недоїмка по внесках, 21 425,46 грн. –фінансові санкції,  11 569,17 грн. –пеня. Розбіжність між розрахунком позивача та відповідача, представник останнього пояснив тим, що кошти що надходили до Фонду, зараховувалися платнику в порядку черговості, відповідно до вимог ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.  

Не погоджуючись з діями відповідача по зарахуванню сплачених позивачем коштів, останній звернувся з позовом до суду про їх перерахунок відповідно до постанов господарського суду.

Досліджуючи надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне:

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують страхові  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми  власності, виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  ст.20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою ст.20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

За порушення строків сплати страхових внесків органи Пенсійного фонду відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону застосовують до страхувальника фінансові санкції у наступних розмірах:

у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно-10 % своєчасно не сплачених страхових сум;

у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно - 20 % своєчасно не сплачених страхових сум;

у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів - 50 % зазначених сум.

При розгляді справи відповідачем не доведено факти врахування при сплаті заборгованості позивачем постанов господарського суду області по справі № 15/1246-А від 11.05.2006 р. та справі № 16/6081-А від 12.12.2006 р. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими належними доказами,  доводи позивача стосовно зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському зробити перерахунок отриманих від ТОВ “Полімет” коштів відповідно до прийнятих постанов господарського суду Хмельницької області по справі № 15/1246-А від 11.05.2006 р. та справі № 16/6081-А від 12.12.2006 р. Тому позовні вимоги позивача в цій частині суд вважає за необхідне задовольнити.

Між тим, позовні вимоги стосовно стягнення з УПФ у м. Кам'янці-Подільському 50 956,86 грн. моральної шкоди не підтверджені належними доказами, не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, тому в їх задоволенні суд відмовляє. При цьому судом враховано, що позивачем не подано жодного доказу на підтвердження позовних вимог в цій частині, які б свідчили саме про заподіяння моральної шкоди юридичній особі.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (509,57 грн. - держмито згідно платіжного доручення  № 115 від 11.05.2007 р.  та  10 000,00 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, згідно договору № 73 про надання юридичних послуг від 23.04.2007 р. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 004 від 29.06.2007 р. на суму 10 000,00 грн., присуджуються йому  відповідно до характеру та розміру задоволених позовних вимог. При цьому судом враховуються вимоги ст. ст. 90, 94 КАС України, а також характер заявлених позовних вимог, складність справи, участь в судових засіданнях  представника сторони.  Згідно ч.1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати  присуджуються з Державного  бюджету  України.                                                                                                

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

                                                              ПОСТАНОВИВ:

         Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Полімет”, м. Кам'янець-Подільський до Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському, м. Кам'янець-Подільський про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському зробити перерахунок отриманих від ТОВ “Полімет” коштів відповідно до прийнятих постанов господарського суду Хмельницької області по справі № 15/1246-А від 11.05.2006 р. та справі № 16/6081-А від 12.12.2006 р.;   стягнення 50 956,86 грн. моральної шкоди задовольнити частково.          

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському зробити перерахунок отриманих коштів від ТОВ “Полімет” коштів відповідно до прийнятих постанов господарського суду Хмельницької області по справі № 15/1246-А від 11.05.2006 р. та справі                      № 16/6081-А від 12.12.2006 р.

         Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Полімет”, м. Кам'янець-Подільський (вул. Маршала Харченка, 24 б, р/р 26007000000813 в відділенні № 32 ХФ АБ “Факторіал-Банк”, МФО 315579, код ЗКПО 21340680, інд. податковий номер 213406822098) відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн.  (три гривні 40 коп.), відшкодування   витрат на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень  00 коп.).

          В решті позову відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      В.В. Магера

Постанова   оформлена  і  підписана 16.07. 2007 р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.