Ухвала

від 11.07.2018 по справі 346/5342/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2018 року

м. Київ

справа № 346/5342/16-ц

провадження № 61-36419ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи з власної ініціативи питання про виправлення описки, допущеної в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі державного акта на право власності на землю вона є власником земельної ділянки площею 0,0307 га по АДРЕСА_1 . Належна їй земельна ділянка межує із земельною ділянкою відповідача, який самовільно змістив межу до її будинку, у зв`язку з чим вона не має доступу до стіни свого будинку. Враховуючи викладене, позивач просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення за власний рахунок паркану на відстань 0,8 м від стіни її житлового будинку.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2017 року, ухваленим у складі судді Максим?юк М. А., у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року, ухваленим колегією у складі суддів: Пнівчук О. В., Василишин Г. П., Максюти І. О., рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2017 року скасовано та ухвалене нове рішення, яким позов задоволено частково.

Зобов?язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,0307 га по АДРЕСА_1 , шляхом встановлення паркану по межі між земельними ділянками з кадастровим номером НОМЕР_1 та кадастровим номером НОМЕР_2 з т. 1 від криниці і до межового знаку в кінці ділянки т. 2 по прямій лінії на відстані 0,43 м по зрізу західної стіни житлового будинку ОСОБА_1 та 0,58 м по зрізу східної стіни житлового будинку ОСОБА_1 , згідно висновку судової земельно-технічної експертизи.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 828,78 грн.

У грудні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі і цією ж ухвалою у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року відмовлено.

Відповідно до пункту 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

Касаційний судом встановлено, що під час виготовлення та оформлення ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2017 року допущено описку, а саме зазначено про витребування із Харківського районного суду Харківської області цивільної справи № 635/3004/15-ц, тоді як потрібно відповідну цивільну справу № 346/5342/16-ц витребувати із Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

З урахуванням наведеного допущена у резолютивній частині ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2017 року описка підлягає виправленню шляхом зазначення правильної назви суду та номера справи.

Керуючись статтею 269 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Виправити описку, допущену у резолютивній частині ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2017 року, зазначивши про витребування цивільної справи № 346/5342/16-ц з Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області замість витребування цивільної справи № 635/3004/15-ц із Харківського районного суду Харківської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяС. О. Карпенко