Ухвала

від 23.08.2019 по справі 161/12636/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/12636/19 Провадження №11-сс/802/475/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

представників власника майна ТОВ «Давіор» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ «Давіор» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2019 року про арешт майна (ЄРДР №32019030000000023),

В С Т А Н О В И В

Старший слідчий з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про арешт рахунків, шляхом зупинення видаткових операцій з коштами по відповідних рахунках зазначених ним суб`єктів господарської діяльності.

Задовольняючи клопотання в повному об`ємі, слідчий суддя таке своє рішення мотивував доведеністю формування службовими особами ПП «ВІЛЄНТА» незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки, що призвело до ухилення від сплати податків. А тому, з метою відшкодування в подальшому спричинених державі збитків, а також забезпечення можливих цивільних позовів, виникла необхідність у арешті рахунків, шляхом зупинення видаткових операцій по рахунках ряду суб`єктів господарської діяльності.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, представник власника майна ТОВ «Давіор» подав апеляційну скаргу, в якій вказує про його незаконність та необгрунтованість через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає про об`єктивну недоведеність стороною обвинувачення причетності товариства до незаконної діяльності та відсутність доказів, які б виправдовували доцільність подальшої необхідності збереження вищезазначеного заходу, застосування якого перешкоджає нормальній господарській діяльності товариства, розрахункам із контрагентами, а відповідно і можливості виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, підриває його ділову репутацію. Також заперечує наявність будь-яких фінансово-господарських відносин з суб`єктами підприємницької діяльності, що зазначені в ухвалі слідчого судді, яку, з огляду на викладене, просить скасувати в частині накладення арешту на рахунок ТОВ «Давіор» та постановити нову, якою в задоволення клопотання старшого слідчого ОСОБА_7 в цій частині - відмовити.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, представників власника майна, які, кожен окремо, подану апеляцію підтримали, просили задовольнити, прокурора та слідчого, які відносно її задоволення заперечили, апеляційний суд доходить наступного висновку.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя не дотримався вказаних вимог закону.

Згідно витягу ЄРДР вбачається, що проводиться досудове розслідування щодо фінансового господарської діяльності, без відповідного документального оформлення таких операції, що призвело до фактично ненадходження до бюджету коштів у вигляді податку на прибуток у великих розмірах, тобто за ч.2 ст.212 КК України.

Статтею 98 КПК України визначене поняття речового доказу.

Матеріали клопотання не містять доказів в розмінні КПК України, які підтверджують необхідність арешту рахунку: акт перевірки складений 24 червня 2019 року, а відомості в реєстр внесені 27 червня 2019 року.

Викликають обґрунтовані сумніви інші матеріали клопотання що стосуються оперативно-розшукових заходів, адже злочин, передбачений ч.2 ст. 212 КК України є злочином невеликої тяжкості, в силу ч.2 ст.12 КК України, а негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч.2 ст.246 КПК України).

Не доведено необхідності арешту рахунку і в суді апеляційної інстанції прокурором та слідчим.

У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, необгрунтовано наклав арешт, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати та повністю відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Давіор» ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 01 серпня 2019 року в частині накладення арешту на рахунок ТОВ «Давіор» (код ЄДРПОУ 42167436) № НОМЕР_1 , зупинення видаткових операцій по такому рахунку та покладення на банківську установу відповідних зобов`язань скасувати.

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУФС ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_7 в частині накладення арешту на рахунок, відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) та зупинення видаткових операцій по таких рахунку, шляхом заборони користування та розпорядження ним, що полягає в зупиненні видаткових операцій по такому рахунку; зобов`язанні банківську установу надати виписки банку про залишок коштів на зазначеному рахунку, відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: