Постанова

від 21.08.2019 по справі 711/3815/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року

м. Черкаси

Справа № 711/3815/19

Провадження № 22-ц/821/221/19 Категорія: 311000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

головуючого: Нерушак Л.В. (суддя-доповідач)

суддів: Бородійчука В.Г., Єльцова В.О.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач : Публічне акціонерне товариство Азот ;

особа, що подає апеляційну скаргу - Публічне акціонерне товариство Азот ;

розглянувши у м.Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Азот на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Азот про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ,-

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

10 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суду з позовом до ПАТ Азот про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно наказу ПАТ Азот № 156-вк від 31 березня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено з ПАТ Азот за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці. Позивач зазначає, що протягом останніх декількох місяців перед звільненням, ПАТ Азот виплачував йому заробітну плату не в повному розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, яка на день звільнення складала 47 301, 29 грн. Невиплату заробітної плати відповідач пояснював відсутністю коштів. ОСОБА_1 , звернувшись на початку березня 2019 року до бухгалтерії ПАТ Азот із проханням виплатити йому недоплачені при звільненні грошові кошти, отримав в усній формі інформацію про розмір заборгованості у сумі 3 717, 98 грн.

Позивач вказує, що 22 березня 2019 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси було відкрито провадження у справі за його позовом до ПАТ АЗОТ про стягнення заборгованості по заробітній платі (справа № 711/2406/19) та призначено судове засідання на 22 квітня 2019 року. Проте до початку розгляду справи, 01 квітня 2019 року йому було виплачено залишок заборгованості по заробітній платі, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 3 717, 98 грн. на його картковий рахунок у відділенні АТ Сбербанк .

Враховуючи, що остаточний розрахунок по виплаті заборгованості по заробітній платі був проведений з позивачем 01 квітня 2019 року, тому, на його думку, ПАТ АЗОТ повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме : з 01 квітня 2017 року (наступний день після звільнення) до 01 квітня 2019 року (дата фактичного розрахунку ), що складає 497 робочих днів.

Згідно довідки про доходи, яка була надана ПАТ Азот до відзиву на його позовну заяву, середньоденний заробіток позивача за останні два місяці перед звільненням складає 730,.50 грн.

Позивач ОСОБА_1 , посилаючись на те, що загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01 квітня 2017 року по 01 квітня 2019 року складає 36 3058, 50 грн. (730, 50 грн. х 497 робочих днів), просив суд стягнути з ПАТ Азот на свою користь 36 3058, 50 грн., а також понесені ним судові витрати - сплачений ним судовий збір при подачі позову в сумі 3630, 66 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ПАТ Азот (м. Черкаси, вул. (Першотравнева) Героїв Холодного Яру, 72, код 00203826) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання, зазначене в позовній заяві: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику за період з 01 квітня 2017 року по 01 квітня 2019 року включно в сумі 363 058 грн. 50 коп.

Стягнуто з ПАТ Азот (м. Черкаси, вул. (Першотравнева) Героїв Холодного Яру, 72, код 00203826) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання, зазначене в позовній заяві: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 3 630 грн. 60 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 16 липня 2019 року представником ПАТ Азот - Хлівненко П.В., вказано, що рішення суду першої інстанції прийняте без врахування положень податкового законодавча, тому просив суд рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2019 року змінити шляхом доповнення його резолютивної частини після слів: середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику за період з 01 квітня 2017 року по 01 квітня 2019 року включно в сумі 363 058 грн. 50 коп. наступним: з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України , судові витрати покласти на позивача.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що розділом ІV Податково кодексу України, п. 163.1 ст. 163 визначено, що об`єктом оподаткування платника податку є, зокрема, загальний місячний (річний) оподаткований дохід, який складається із суми оподаткованих доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 та пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, у тому числі на підставі рішення суду.

Таким чином, роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні.

Судом при ухваленні рішення вищевказані положення податкового законодавства не були прийняті до уваги та їм не було надано жодної оцінки, вважає скаржник .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року розгляд апеляційної скарги призначено на 21 серпня 2019 року на 14:30 год. з повідомленням учасників справи про дату, час і місце розгляду справи, однак без їх виклику.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 працював у ПАТ Азот на посаді начальника цеху К-4, що підтверджується записами в його трудовій книжці (а. с. 8).

31 березня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено з ПАТ Азот відповідно до наказу № 156-вк за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 9).

У зв`язку з невиплатою нарахованої заробітної плати, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати.

Рішенням суду позовні вимоги були задоволені та захищено порушене право позивача.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині вирішення спору про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, при цьому розмір стягнутого середнього заробітку не оскаржується, а відповідач не погоджується з висновком суду про те, що такий заробіток стягнутий без вказівки на відрахування передбачених законодавством податків та обов`язкових платежів.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду Черкаської області

Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100.

Так, абзацом третім пункту 2 вищевказаного Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення (пункт 6 Пленуму ВСУ від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці ).

Вирішуючи спір та стягуючи суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 363 058 грн. 50 коп., суд першої інстанції дійсно стягнув такий розмір без зазначення обов`язку роботодавця відрахувати із вказаної суми обов`язкових платежів до державного бюджету.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішивши спір, але не врахував, що якщо сума середнього заробітку працівника за час вимушеного прогулу стягується з роботодавця без утримання податків й інших обов`язкових платежів, то про це судом зазначається в резолютивній частині рішення суду.

Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюються без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.

Таке відрахування податків й обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становища працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, з якої також відраховувалися б податки та збори.

Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до підпункту 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.

Таким чином, роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні.

Отже, і зарплата, і середній заробіток, які стягуються судом на користь працівника з роботодавця мають зазначатись судом без виключення з них податків і зборів, які сплачуються роботодавцем під час виконання рішення суду.

Однак, згідно роз`яснень Пленуму ВСУ від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці на суд покладається обов`язок обов`язкового зазначення даної обставини в резолютивній частині рішення суду та зазначенню, що податок і збори підлягатимуть відрахуванню при сплаті.

За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.

Тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПАТ Азот на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику за період з 01 квітня 2017 року по 01 квітня 2019 року включно в сумі 363 058 грн. 50 грн. підлягає зміні шляхом доповнення вказаного висновку суду вказівкою з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України .

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є обгрунтованими в частині щодо зміни рішення суду та вказівки про відрахування податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України та підлягають задоволенню, проте інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються висновками суду і не підлягають задоволенню, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Разом з тим, апеляційна скарга в частині стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку судові витрати не підлягають перерозподілу, так як рішення суду першої інстанції не змінено судом апеляційної інстанції в частині суми стягнення коштів.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слід частково задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції змінити, доповнивши резолютивну частину рішення з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд , -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Азот - задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Азот про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - змінити.

Доповнити 2 абзац резолютивної частини рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2019 року словами: з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України .

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судові витрати залишити за особою, яка подавала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 22 серпня 2019 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді В.Г. Бородійчук

В.О. Єльцов