Постанова
від 05.07.2007 по справі 5/342ад
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/342ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05.07.07                                                                                 Справа № 5/342ад.

Суддя господарського суду Луганської області Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луганськ

до Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі ВП “Автообслуговування”, м. Луганськ

про стягнення 12884,25 грн. санкцій

при секретарі судового засідання Монастирському Д.Д.

за участю представників сторін:

від позивача –Хазова Л.В., дов. від 15.01.07. №03-01/72,

від відповідача –не прибув,

 

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 р. в розмірі 12884,25 грн.

Відповідач відзивом від 05.07.07. №03/3-352 визнав позов у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, в редакції від 05.07.2001 р. № 2606 –ІІІ ( далі Закон) для  підприємств, установ, організацій , незалежно від форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць  для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від  загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 20 чоловік у кількості одного робочого  місця.

На 2006  рік відповідачеві визначено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 чоловіка.

З наявного в матеріалах  справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів по формі 10-П І (річна) за 2006 рік вбачається, що  середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становить  33 чоловіка. Фактично на підприємстві відповідача  не забезпечена кількість робочих місць  для працевлаштування у 2006 році  1 інваліда.

Стаття 20 Закону встановлює,  що підприємства (об'єднання), установи і організації  незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено  нормативом,  передбаченим частиною  першою статі  19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального  захисту  інвалідів  штрафні санкції,  сума яких  визначається  у розмірі    середньої  річної заробітної  плати на відповідному підприємстві  (в об‘єднанні), в установі , організації  за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Пункт 4 Порядку  сплати підприємствами ( об'єднаннями),  установами і організаціями  штрафних санкцій до  відділення  Фонду соціального  захисту  інвалідів, акумуляції,  обліку та використання цих коштів,  затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №  1767 (далі - Порядок),  передбачає , що штрафні  санкції  сплачуються  підприємствами  самостійно не пізніше  15 квітня року, що настає  за звітним.  

У  разі несплати  штрафних  санкцій  в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (пункт 11 Порядку).

          

Згідно листа Луганського міського центру зайнятості від 28.04.07. №1/05-2316 відповідач не інформував про вільні вакансії для інвалідів та не надавав звіти форми 3-ПН з вільними вакансіями для інвалідів,  згідно вимог ч.2 п.12 Постанови КМУ від 03.05.95 № 314 “Про реорганізацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, але не атестував робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач у порушення статті 19 Закону  не виконав норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2006 році, не створив робоче місце інваліда та не вжив заходів щодо створення цього робочого місця, у зв'язку з чим та відповідно до статті 20 Закону він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі середньої річної заробітної плати за робоче місце, не зайняте інвалідом у сумі 12884,25грн.

Відповідачем визнано заявлені вимоги у повному обсязі .

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ, вул. «Лермонтова», 1 «в», код 32473323 на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луганськ, вул. Володарського, 59, код 13396264, одержувач державний бюджет України р/р 31218230700006 м. Луганська, код 24046582, МФО 804013, код бюджетної класифікації 50070000 штрафні санкції у сумі 12884,25 грн.

  Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

  Постанову складено у повному обсязі та підписано 10.07.07. у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                                        Р.М. Шеліхіна

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення05.07.2007
Оприлюднено23.08.2007
Номер документу838453
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5/342ад

Постанова від 05.07.2007

Господарське

Господарський суд Луганської області

Шеліхіна Р.М.

Ухвала від 11.06.2007

Господарське

Господарський суд Луганської області

Закропивний О.В.

Ухвала від 07.08.2006

Господарське

Господарський суд Луганської області

Закропивний О.В.

Постанова від 19.08.2006

Господарське

Господарський суд Луганської області

Закропивний О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні