Рішення

від 14.08.2019 по справі 535/585/19

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/585/19

Провадження № 2/535/271/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Загнійко А.В.,

при секретарі Білик Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області про виділення земельної частки (паю), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Токач М .Г. ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про виділення їй із земель колишньої колективної власності на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області, у тому числі за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) та земель запасу в натурі на місцевості земельну ділянку, відповідно до сертифікату серії РН в„–788510 , виданого Котелевською районною державною адміністрацією 07.02.2002 року, на право на земельну частку (пай) розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарах та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.07.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що після смерті матері - ОСОБА_5 вона є спадкоємцем за заповітом земельної частки (пай) розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області (КСП Червона зірка ), та яку вона прийняла у спадщину відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Для належного оформлення своїх спадкових прав вона зверталася до відповідача та третьої особи із заявою про виділення в натурі земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте їй було відмовлено з підстав відсутності вільних земель та відсутністю відповідних повноважень. У позові також зазначає, що згідно з земельним законодавством суб`єктом, який наділений правом розпорядження державними землями запасу сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Відповідач - Сидоряченська сільська рада Котелевського району Полтавської області 20.06.2019 року подала до суду відзив, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 вважає необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 року змінено компетенцію органів щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та передано такі функції Держгеокадастру України замість державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, тобто суб`єктом, який наділений правом розпорядження державними землями запасу сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (а.с. 39-41).

Представник позивача 16.07.2019 року надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) є спеціальним щодо проведення процедури виділення земель за сертифікатами на землю, згідно з яким основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку, виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину. Сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом. Нормами п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ при неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 (720/95) Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність (а.с. 54 - 58).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, 19.06.2019 року подала до суду письмове пояснення, у якому зазначила, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розпоряджається тільки вільними землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Таким чином, Головне управління не розпоряджається землями які знаходяться у комунальній, колективній власності (а.с. 35, 36).

Під час підготовчого провадження 16.07.2019 року представник позивача ОСОБА_2 , яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 11.10.2018 року №367 (а.с. 22, 23), подала заяву про уточнення позовних вимог, та просила суд зобов`язати Сидоряченську сільську раду Котелевського району Полтавської області виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну частку (пай) із невитребуваних та/або нерозподілених земель, що належали колективному сільськогосподарському підприємству Червона Зірка , та знаходяться на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області (а.с.52-53).

31.07.2019 року представник відповідача Токач М.Г. надала додаткові пояснення на уточнену позовну заяву від 16.07.2019 року, в якому зазначила, що нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок. Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) бувшого КСП Червона Зірка відбувся у грудні місяці 1996 року. Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Червона Зірка затверджена рішенням чотирнадцятої позачергової сесії ХХІІІ скликання Сидоряченської сільської ради від 13.11.2000 року. Сертифікат серії РН в„–788510 на право на земельну частку (пай) на який посилається позивач в позовній заяві, як підставу для виділення земельної частки, виданий Котелевською районною державною адміністрацією 07.02.2002 року. Тобто, після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та затвердженню списків. Сидоряченська сільська рада Котелевського району Полтавської області не може виділити земельну частку (пай) ОСОБА_1 , адже земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок та/або виключена із площ земельних ділянок, що підлягали розподілу відсутня (а.с. 67-70).

Під час судового розгляду ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача - сільський голова Сидоряченської сільської ради Токач М.Г. під час судового розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 79, 82). У поясненнях до позову третя особа заявила клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи (а.с.35-36).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.07.2013 року, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5 , 1917 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка знаходиться на території Сидоряченської сільської ради (колективного сільськогосподарського підприємства Червона Зірка ) Котелевського району Полтавської області, у розмірі 3,95 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та належало ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була дружина - ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх прав, на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН в„–788510 , виданого Котелевською районною державною адміністрацією 07.02.2002 року, і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №490 від 17.02.2002 року (а.с. 10).

Відповідно до розпорядження голови Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.07.2013 року за №139 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), ОСОБА_1 , жительці АДРЕСА_1 , надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,95 в умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області (а.с. 12).

Позивач зверталася зі зверненнями щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) до третьої особи та Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області. Так, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області проінформувало ОСОБА_1 , що Головне управління не має повноважень на розпорядження землями колективної власності (лист від 27.10.2017 року №14666/6-17, лист 03.11.2017 року №14889/6-17) (а.с. 13, 16), Котелевська райдержадміністрація Полтавської області зазначила, що у райдержадміністрації відсутні повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (лист від 30.10.2017 року №П-01-51/40, №П-01-51/41, №П-01-51/42) (а.с. 14, 15).

Також ОСОБА_1 04.04.2019 року звернулася з заявою до голови Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області про надання їй належної по закону спадщини, а саме земельного паю в розмірі 3,95 га із резервного запасу земель в межах Сидаряченської сільської ради (а.с.20).

Виконавчий комітет Сидоряченської сільської ради повідомив, що вільні рільні землі запасу для виділення земельної частки (паю) в розмірі 3,95 га на території Сидоряченської сільської ради відсутні (лист від 26.04.2019 року №02-47/236) (а.с. 21).

Згідно з листом відділу у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.07.2019 року №621/109-19, на території Сидоряченської сільської ради вільні рільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності відсутні. Відповідно до наказу Державної служби статистики України від 19.08.2018 року №190, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2015 року за №1084/27529, наказу Державного комітету статистики України від 05.11.1998 року №377 Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель визнано таким, що з 01.01.2016 року втратив чинність. Останнім звітним періодом державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями за формою 6-зем є 2015 рік (станом на 01.01.2016 року), а тому надати інформацію щодо земель комунальної власності на території Сидоряченської сільської ради відділ у Котелевському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не має можливості. Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України та Положення про відділ у Котелевському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відділ не є розпорядником земель (а.с. 59).

Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земель за сертифікатами на землю.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину.

Пунктом 17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до п. 3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року №122 (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про: коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією рішення (розпорядження) щодо коригування проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

Як роз`яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року N720/95 (720/95) Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Як встановлено у судовому засіданні, на території Сидоряченської сільської ради вільні рільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності відсутні (а.с. 21, 59).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні від 10.07.2018 року № 2498-VIII, що набрав чинності з 01.01.2019 року, внесено зміни до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , якими визначено повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (ст. 5), а саме: сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Також, вищевказаним законом визначені поняття нерозподілена земельна ділянка та невитребувана земельна частка (пай) та порядок їх використання.

Згідно з ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Частинами 1, 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 11 ст. 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження наявності у відповідача нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних часток (паїв), що належали колективному сільськогосподарському підприємству Червона Зірка , та знаходяться на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області, а також земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади, позивач не надав, як і не було встановлено під час розгляду справи. Позивачем не надано інформацію по КСП Червона Зірка щодо наявності земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, чи були створені землі запасу чи резервного фонду, відповідних клопотань про витребування необхідних доказів сторонами та їх представниками не заявлено.

Як встановлено під час судового розгляду позивач не зверталася до відповідача із заявою про надання їй земельної ділянки у розмірі відповідної земельної частки (паю) із невитребуваних та/або нерозподілених земель, що належали колективному сільськогосподарському підприємству Червона Зірка та знаходяться на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області.

Надання земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду, із невитребуваних та/або нерозподілених земель, що належали колективному сільськогосподарському підприємству, у розмірі відповідної земельної частки (паю) в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для надання таких земельних ділянок у порядку визначеному діючим законодавством.

Частиною 2 ст. 14 Конституції визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 року №5245-VI внесені зміни до Земельного кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2013 року, цим Законом змінено суб`єктів розпорядження землями сільськогосподарського призначення та визначено, що такі повноваження перейшли до Держземагентства України, а згодом - до Держгеокадастру України.

Тобто, законодавцем змінено компетенцію органів щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та передано такі функції Держгеокадастру України замість державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, належним суб`єктом, який наділений правом розпорядження державними землями запасу сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Позивачем до участі в справі у якості відповідача не залучалося Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Під час судового розгляду судом роз`яснювалися учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, на які учасники справи посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) необхідно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються. Інші учасники судового розгляду про понесення ними судових витрат не повідомляли.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 78, 81, 82, 89, 264 ЦПК України, ст. ст. 118, 122, Земельного кодексу України, Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Порядком організації робіт та методикою розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області про виділення земельної частки (паю) із невитребуваних та/або нерозподілених земель, що належали колективному сільськогосподарському підприємству Червона Зірка та знаходяться на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Пархомівка Краснокутського району Харківської області, мешканка АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - Сидорченська сільська рада - місцезнаходження: вул. Миру, 33, с. Сидоряче Котелевського району Полтавської області, поштовий індекс 38608; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21050611.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області - місцезнаходження: вул. Уютна, 23, м. Полтава Полтавської області, поштовий індекс 36039; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 39767930.

Повне судове рішення складено 23.08.2019 року.

Суддя