Рішення

від 22.08.2019 по справі 200/9356/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 р. Справа№200/9356/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Стойки В.В.;

при секретарі: Кудрявцеві О.Ю.

за участю:

представника позивача: Яковлєва А.С.;

представника відповідача: не з`явився;

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області до Командитного товариства Товариство з обмеженою відповідальністю Райагротехніка про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Райагротехніка" про стягнення податкового боргу.

За змістом викладеного в позові, заявлений до стягнення борг виник з причин несплати самостійно задекларованих зобов`язань, донарахованих штрафних санкцій та пені на загальну суму 25 994,63 грн., у тому числі: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код платежу 18010100) у розмірі 2982,33 грн., земельний податок з юридичних осіб (код платежу 18010500) у розмірі 6836,32 грн., орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) у розмірі 16175,98 грн. У зв`язку з несплатою платником податків КТ ТОВ Райагротехніка узгоджених податкових зобов`язань, податковим органом сформовано податкову вимогу №651-25 від 21.07.2015 року, яка була направлена на адресу підприємства та отримана 07.08.2015 року. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на суму 25 994,63 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області до Командитного товариства Товариство з обмеженою відповідальністю Райагротехніка про стягнення податкового боргу, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено засідання по справі на 22.08.2019 року. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надав.

Згідно з вимогами частини п`ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Станом на час розгляду справи 22 серпня 2019 року, відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, про причини неподання відзиву на позовну заяву відповідачем суду не повідомлено.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 175 КАС України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Позивач - Головне управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач, Командитне товариство "Товариство з обмеженою відповідальністю "Райагротехніка" (далі КТ ТОВ Райагротехніка ) зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 09.03.1995 року за № 1 239 140000001083 (код ЄДРПОУ 0372536), зареєстроване за юридичною адресою: 87500, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, будинок 11.

КТ ТОВ Райагротехніка з 16.03.1995 року за №783 перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області, Волновасько-Мангушське управління, Волноваська ДПІ (Волноваський район).

Станом на 30.05.2019 року за КТ ТОВ Райагротехніка обліковується податковий борг в сумі 25 994,63 грн., який виник з причин несплати самостійно задекларованих зобов`язань, донарахованих штрафних санкцій та пені, у тому числі:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код платежу 18010100) у розмірі 2982,33 грн., а саме:

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9024538744 від 20.02.2017 року по терміну сплати 29.10.2017 року на суму 152,00 грн.;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9024538744 від 20.02.2017 року по терміну сплати 29.01.2018 року на суму 590,40 грн.;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9024538744 від 20.02.2017 року по терміну сплати 29.01.2018 року на суму 408,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення (форма Ш ) № 0042104801 від 01.08.2018 року, прийняте на підставі Акту камеральної перевірки від 03.07.2018 року № 247/05-99-48-01-14/03738404 своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 4 квартал 2015 року, 1-4 квартали 2016 року та по податковому повідомленню-рішенню № 0014621300 (форма Ш ) від 15.12.2016, яке було направлено поштою та вручено підприємству 27.08.2018 року;

- нараховано пені на суму 1 111,69 грн.;

земельного податку з юридичних осіб (код платежу 18010500) у розмірі 6836,32 грн., а саме:

- податковий розрахунок земельного податку № 9024548971 від 20.02.2017 року по терміну сплати 30.08.2017 року на суму 182,27 грн.;

- податковий розрахунок земельного податку № 9024548971 від 20.02.2017 року по терміну сплати 30.09.2017 року на суму 648,95 грн.;

- податковий розрахунок земельного податку № 9024548971 від 20.02.2017 року по терміну сплати 30.10.2017 року на суму 648,95 грн.;

- податковий розрахунок земельного податку № 9024548971 від 20.02.2017 року по терміну сплати 30.11.2017 року на суму 648,95 грн.;

- податковий розрахунок земельного податку № 9024548971 від 20.02.2017 року по терміну сплати 30.12.2017 року на суму 648,95 грн.;

- податковий розрахунок земельного податку № 9024548971 від 20.02.2017 року по терміну сплати 30.01.2018 року на суму 648,95 грн.;

- податкове повідомлення-рішення (форма Ш ) № 0066634801 від 04.10.2018 року, прийняте на підставі Акту камеральної перевірки від 12.09.2018 року № 486/05-99-48-01-14/03738404 своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб за травень 2015 року-липень 2017 року, яке було направлено поштою та повернуто до контролюючого органу з відміткою за закінченням терміну зберігання ;

- нараховано пені на суму 848,43 грн.;

орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) у розмірі 16175,98 грн., а саме:

- податкове повідомлення-рішення (форма Ш ) № 0066604801 від 04.10.2018 року, прийняте на підставі Акту камеральної перевірки від 12.09.2018 року № 487/05-99-48-01-14/03738404 своєчасності сплати узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень 2015 року-грудень 2016 року, по податковому повідомленню-рішенню №0010891200 (форма Ш ) від 01.12.2016, яке було направлено поштою та повернуто до контролюючого органу з відміткою за закінченням терміну зберігання ;

- нараховано пені на суму 7 982,24 грн.

Заборгованість у сумі 25 994,63 грн. підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем податкових зобов`язань та штрафних санкцій, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями, в матеріалах справи відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, є податковим боргом платника податків.

У відповідності до п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; (пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (п.57.3 ст. 57 ПК України).

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача засобами поштового зв`язку позивачем на адресу відповідача була сформована та направлена податкова вимога форми Ю № 651-25 від 21.07.2015 року у сумі 1 353,87 грн., яка складалась з кодів класифікації доходів бюджету: 18010500 у сумі 252,83 грн. та 18010600 у сумі 1101,04 грн. яка була вручена представнику підприємства за довіреністю 07.08.2015 року.

Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною або втрату нею юридичної сили.

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На момент звернення позивачем до суду, відповідачем податковий борг у сумі 38588,34 грн. не сплачено.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Відповідно до припису норми п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпункт 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як зазначено у п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не в повному обсязі вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов`язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов`язкових платежів), однак вказані зобов`язання відповідач не виконав.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов`язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов`язань, не призвели до їх погашення. На дату розгляду справи, вказана заборгованість відповідачем у повному обсязі не сплачена, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень за відсутності понесення ним витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області до Командитного товариства Товариство з обмеженою відповідальністю Райагротехніка про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Командитне товариство Товариство з обмеженою відповідальністю Райагротехніка (ЄДРПОУ 03738404) в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 25 994,63 грн.

Вступна та резолютивна частина рішення складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 22.08.2019 року.

Повний текст рішення складено 27.08.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка