Рішення

від 27.08.2019 по справі 200/9258/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 р. Справа№200/9258/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю АБІЄ про стягнення податкового боргу у розмірі 28 911,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2019 року Головне управління ДФС у Донецькій області (далі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю АБІЄ (далі відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 28 911,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 23 травня 2019 року за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку у розмірі 28 911,25 грн., який виник з причини несплати задекларованих зобов`язань, донарахованих штрафних санкцій. З метою погашення податкового боргу у зв`язку із несплатою платником податків узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу № 10143-43 від 26 лютого 2019 року, яка отримана особисто керівником підприємства. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 28 911,25 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. справи 1).

Ухвалу суду від 26 липня 2019 року про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідач отримав 31 липня 2019 року (арк. справи 24).

Тобто, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відзив на позовну заяву від відповідача у встановлений судом строк до суду не надійшов.

Суд, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю АБІЄ зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 31754182, зареєстровано за місцезнаходженням: 85110, Донецька обл., місто Костянтинівка, ВУЛИЦЯ ЦИОЛКОВСЬКОГО, будинок 38, квартира 1; зареєстровано в якості юридичної особи 30 листопада 2004 року за номером 1 269 120 0000 000097.

24 січня 2019 року ТОВ АБІЄ до податкового органу подана податкова декларація платника єдиного податку третьої групи, за 2018 рік, якою було визначено суму єдиного податку у розмірі 42931,36 грн. (арк. справи 12).

28 січня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання по єдиному податку за три квартали 2018 року та за 2018 рік, за наслідками якого складний акт від 28 січня 2019 року № 24/05-99-43-08. Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійного визначеного податкового зобов`язання по єдиному податку з юридичних осіб за три квартали 2018 року та за 2018 рік (арк. справи 15-16).

Даний акт отриманий уповноваженим представником відповідача 31 січня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (арк. справи 15).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 15 лютого 2019 року № 003564308, яким до відповідача застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 6 663,39 грн. за затримку 39,76,76,76,76,76,131 календарних днів сплати грошового зобов`язання (арк. справи 14).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та отримане уповноважено особою відповідача 20 лютого 2019 року (арк. справи 14 - зворотній бік).

15 квітня 2019 року ТОВ АБІЄ до податкового органу була подана податкова декларація платника єдиного податку третьої групи за 1 квартал 2019 року, якою було визначено суму єдиного податку у розмірі 13 272,53 грн. (арк. справи 13).

У зв`язку із несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу № 10143-43 від 26 лютого 2019 року, яка отримана керівником особисто ( арк. справи 11).

Позивач у позові зазначає, що станом на 23 травня 2019 року за відповідачем рахується борг у розмірі 28 911,25 грн., який виник з причини несплати самостійно задекларованих зобов`язань, донарахованих штрафних санкцій, а саме:

8975,33 грн. - згідно податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) №9308611826 від 24 січня 2019 року по терміну сплати 21 лютого 2019 року в сумі 9935.06 грн., з урахуванням переплати в розмірі 959,73 грн., залишок складає 8975.33 грн.:

6663,39 грн. - згідно податкового повідомлення-рішення №0035564308 від 15.02.2019 року (акт перевірки від 28.01.2019 №24/05-99-43-08 направлено поштою та вручено платнику 31.01.2019 року, Податкове повідомлення-рішення направлено поштою та вручено платнику 20.02.2019 року);

13272,53 грн. - згідно податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) №9073806043 від 15 квітня 2019 року по терміну сплати 20 травня 2019 року.

Заборгованість підтверджується карткою особового рахунку відповідача на загальну суму 28 911,25 грн. (арк. справи 19).

Позивач в позовній заяві зазначив, що податкові повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувались в судовому та адміністративному порядку (арк. справи 5).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем податкових зобов`язань та штрафних санкцій, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, станом на час розгляду справи, ТОВ АБІЄ має податковий борг у розмірі 28 911,25 грн., доказів сплати якого сторонами суду не надано.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок та строки сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість визначені розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача в установленому законом порядку було направлено податкову вимогу Ю № 10143-43 від 26 лютого 2019 року, яка отримана керівником особисто (арк. справи 11).

Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 14.1.137 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, позивач зобов`язаний сплачувати визначені в поданих податкових деклараціях узгоджені податкові зобов`язання.

Як зазначено у пункті 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно абз. 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд зазначає, що на час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу суду не надано, також не надано доказів про оскарження вищевказаних рішень податкового органу.

Згідно наданої довідки позивачем, відповідач має рахунки у банківських установах (арк. справи 10).

Судом встановлено, що строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов`язань сплинули, податковим органом прийняті заходи щодо стягнення податкових зобов`язань, не призвели до їх погашення. На дату розгляду справи, вказана заборгованість відповідачем у повному обсязі не сплачена, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків. На підставі чого суд приходить до висновку що податковий борг підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, отже, позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю АБІЄ про стягнення податкового боргу у розмірі 28 911,25 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень за відсутності понесення ним витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі положень Податкового кодексу України, керуючись статтями 2, 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області (за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) до Товариства з обмеженою відповідальністю АБІЄ (за адресою: 85110, Донецька обл., місто Костянтинівка, ВУЛИЦЯ ЦИОЛКОВСЬКОГО, будинок 38, квартира 1, код ЄДРПОУ 31754182) про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 28911,25 грн., - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю АБІЄ (за адресою: 85110, Донецька обл., місто Костянтинівка, ВУЛИЦЯ ЦИОЛКОВСЬКОГО, будинок 38, квартира 1, код ЄДРПОУ 31754182) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 28911,25 грн. (двадцять вісім тисяч дев`ятсот одинадцять) гривень 25 копійок.

Рішення складено та підписано 27 серпня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Зінченко