Рішення

від 27.08.2019 по справі 300/1227/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р. справа № 300/1227/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товарної біржі Захід Контракт до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товарна біржа "Захід Контракт" (далі, також, - позивач, Біржа, ТБ "Захід Контракт") звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.11.2018 за № 0088055513, яким позивачу нараховано штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20% у сумі 3853,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно застосовано штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб з огляду на те, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 у справі №2а-934/12/0970 розстрочене виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду на 36 місяців рівними частинами. Ухвала про розстрочення виконання судового рішення станом на дату проведення перевірки, 07.11.2018, виконала частково, та сплатила 93610,16 грн., а станом на 23.11.2018 - виконала повністю. Проте, відповідач протиправно, на думку позивача, нарахував штрафні санкції за порушення терміну сплати грошового зобов`язання. Вважає, що оскаржуване рішення фактично свідчить про подвійну юридичну відповідальність Біржі, також, контролюючим органом необгрунтовано здійснено розрахунок штрафної санкції з суми 19265,40 грн, тоді як на момент перевірки було сплачено 30274,30 грн. Звернула увагу суду на те, що під час розгляду скарги поданої на оскаржуване рішення до ДФС України, остання не направила рішення про продовження строку розгляду, що свідчить про задоволення скарги, відповідно до висновків Верховного Суду наведених у постанові від 05.03.2019 № 810/2613/13-а.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).

Відповідач подав відзив на позовну заяву 15.07.2019, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, так як штрафні санкції застосовано за порушення термінів сплати податкового боргу нараховуються на загальних підставах, включаючи період розстрочення. Вважає податкове повідомлення-рішення правомірним.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено таке.

05.10.2015 Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято ухвалу у справі №2а-934/12/0970 про розстрочення виконання постанови, якою заява товарної біржі Захід Контракт про розстрочення виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 задоволена та розстрочено виконання постанови щодо стягнення податкового боргу в сумі 102084,76 грн. на 36 місяців рівними частинами з дня набрання ухвалою законної сили.

Розстрочена сума податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб складалсь із 99080,58 грн, з яких: 33026,86 грн за основний платіж; 66053,72 грн за штрафні (фінансові) санкції) та пеня в розмірі 3004,18 грн.

Вказана ухвала сторонами оскаржена не була та набрала законної сили 13.10.2015.

Починаючи з листопада 2015 року позивач виконував вказану ухвалу суду про розстрочення виконання рішення та сплачував суми заборгованості у встановлених розмірах, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків ТБ Захід Контракт .

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТБ Захід Контракт щодо своєчасності сплати податку з доходів з фізичних осіб, що сплачуюються за результатами річного декларування за період з 01.02.2016 по 05.11.2018, яку оформлено актом від 05.11.2018 №1188/09-19-55-03-17-/33645531(а.с.11).

Під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягало у порушенні терміну сплати визначеного грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб.

07.11.2018 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0088055513, яким позивачу нарахований штраф за порушення граничного строку сплати 19265,40 грн. грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20% у сумі 3853,08грн(а.с.9).

В подальшому, 23.11.2018 ТБ Захід Контракт оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 07.11.2018 за № 0088055513. За результатами розгляду скарги ДФС України прийняло рішення від 15.01.2019 № 1960/6/99-99-11-05-01-25 (а.с. 13-14), яким вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. При цьому, в рішенні ДФС України зазначено, що рішенням Державної фіскальної служби України від 17.12.2018 № 40639/6/99-99-11-05-015 строк розгляду скарги продовжено до 25.01.2019 (включно).

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2018 за № 0088055513, оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що такі регулюються Податковим кодексом України (ПК України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 126.1 статті 126 ПК України встановлює, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Норма пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів п.32.1 ст.32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно п.32.2 ст.32 ПК України зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку (п.32.3 ст.32 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.

Частиною 1 ст. 263 КАС України (у редакції до 15.12.2017) визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Аналізуючи положення ст. 263 КАС України в системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин процедура виконання судового рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами ПК України(порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що відстрочення застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов`язань. А відтак відстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; відстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

Оскільки розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості - податковий борг - несплачена сума узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов`язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати такого і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов`язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу приймалось судом за заявою платника податків, який усвідомлював, що ним було допущено податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань. Тобто, позивач був обізнаний, що несплата податкових зобов`язань заподіює шкоду суспільним інтересам у вигляді несвоєчасного надходження до Бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань, і така шкода є наслідком протиправної бездіяльності саме позивача. Як наслідок твердження позивача щодо нарахування подвійних штрафних санкцій, суд вважає помилковими.

Щодо посилання позивача на необгрунтований розрахунок штрафної санкції з суми 19265,40 грн, тоді як на момент перевірки було сплачено 30274,30 грн, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеною нормою Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Так, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 № 876/8222/16 розглянуто апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2016 року у справі № 809/520/16 за позовом товарної біржі "Захід Контракт" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2016 року у справі № 809/520/16 - скасовано та прийнято нову, якою в позові товарної біржі "Захід Контракт" - відмовлено.

Заявлені ТБ "Захід Контракт" вимоги у справі № 809/520/16 стосувались неправомірного виставлення позивачу податкової вимоги від 11.01.2016 року, відповідно до якої податковим органом визначена пеня за несвоєчасну сплату розстрочених платежів.

Так, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від № 876/8222/16, яка набрала законної сили 25.04.2017, встановлено, що 30.10.2015 року Товарною біржею "Захід Контракт" на погашення заборгованості згідно ухвали суду було здійснено два платежі по 5 504,48 грн. за жовтень. листопад та грудень, що підтверджується платіжними дорученнями №8 від 30.10.2015 року та № 13 від 25.12.2015 року. Вказана обставина, носить преюдиційний характер стосовно визначення суми для розрахунку щтрафної санкції у даній справі.

З огляду на те, що перевірка проводилась за період з 01.02.2016 по 05.11.2018, про що зазначено в акті від 05.11.2018 №1188/09-19-55-03-17-/33645531, то відповідно, сплачені у 2015 році ТБ Захід Контракт два платежі по 5 504,48 грн.(5504,48*2=11008,96) не було враховано відповідачем при визначені суми на яку нараховувалась штрафна санкція, оскільки такі сплати були здійсненні поза межами періоду, що перевірявся. Отже, із суми, що була сплачена позивачем станом на день перевірки 30274,3 грн по податку з доходу фізичних осіб, контролюючим органом було підставно виключено суму проплат за 2015 рік в розмірі 11008,96 грн. Таким чином, порушень відповідача в частині розрахунку штрафної санкції судом не встановлено.

Щодо надання правової оцінки повідомленню позивача про неотримання рішення щодо продовження строку розгляду скарги ДФС України від 17.12.2018, як підстави вважати задоволеною таку скаргу, суд зазначає наступне.

Виходячи із змісту спору, який вирішується судом, питання щодо не направлення рішення ДФС України про продовження строків розгляду скарги, не є предметом даної справи, так як підлягало з`ясуванню питання щодо відповідності нормам чинного законодавста України податкового повідомлення - рішення від 07.11.2018 за № 0088055513 прийнятого відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, суд звертає увагу на відсутність закладення позивачем вимоги про визнання неправомірними дій щодо не направлення рішення ДФС України про продовження строків розгляду скарги, та, відповідно, не зазначення такого органу як учасника справи, а отже, така обставина знаходиться поза межами розгляду даної справи, оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог заявлених у позовній заяві та встановлювати чи спростовувати обставини відносно не учасника справи суд.

Враховуючи вищенаведене та встановлені обставини справи, зокрема що позивачем було порушено термін сплати грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.02.2016 по 05.11.2018, суд дійшов висновку, що контролюючим органом обґрунтовано та у відповідності до норм податкового законодавства нараховано ТБ Захід Контракт штраф, за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 20% у сумі 3853,08 грн, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, згідно приписів ст.139 КАС України підстави для стягнення судових витрат з відповідача у суду відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - товарна біржа Захід Контракт (код ЄДРПОУ 33645531, вул. Кобилянської, 32/1, місто Івано-Франківськ, 76019);

відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитин Н.М.