Рішення

від 19.08.2019 по справі 440/2117/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2117/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,

представника позивача - Олійник Л.М .,

представника відповідача - Федчун Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСБУДКОМ" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСБУДКОМ" /далі - позивач, ТОВ "МАКСБУДКОМ"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області /далі - відповідач/ про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 30 травня 2019 року, №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 30 травня 2019 року та №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 30 травня 2019 року /а.с. 6-15/.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 30 травня 2019 року, №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 30 травня 2019 року та №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 30 травня 2019 року винесені відповідачем протиправно, оскільки виплата працівнику cереднього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України не належить до гарантій оплати праці та зафіксовані в акті інспекційного відвідування №ПЛ4246/1836/АВ від 11 травня 2019 року порушення вимог частини першої статті 115, частини першої статті 116, частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України та пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, ТОВ "МАКСБУДКОМ" усунуті в повному обсязі, про що було повідомлено відповідача. Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/89/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року. Відповідачем проведено інспекційне відвідування всупереч вимогам частин першої та другої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та за відсутності належних підстав для проведення такого заходу нагляду (контролю).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, а також призначено судове засідання.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 66-68/ зазначив, що штраф накладено на позивача правомірно, адже він допустив порушення вимог частини першої статті 115, частини першої статті 116, частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України та пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року. Під час проведення інспекційного відвідування виявлено, що ТОВ "МАКСБУДКОМ" проводилися виплати заробітної плати один раз на місяць всім працівникам підприємства; не проводилось коригування на коефіцієнт підвищення тарифних ставок (посадових окладів) при обчисленні середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку; не проведено виплату всіх сум, що належать працівнику, в день його звільнення, а також не проведено нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку звільненому працівнику. Інспекційне відвідування проведено на підставі підпункту 6 пункту 5 Порядку №295 від 29 квітня 2017 року (чинного на час проведення інспекційного відвідування) у зв`язку з надходженням листа Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №7761/10.01-09 від 25 квітня 2019 року з інформацією щодо страхувальників.

05 серпня 2019 року від відповідача до суду надійшли пояснення /а.с.118/, в яких представником відповідача зазначено, що виплата працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України стосується оплати праці, а тому відноситься до мінімальних державних гарантій в оплаті праці згідно із статтею 12 Закону України "Про оплату праці".

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини та норми, викладені у позовній заяві, а представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСБУДКОМ" (ідентифікаційний код 41374713, місцезнаходження: вул. 29 вересня, буд. 11/19, кім. 25/А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) зареєстроване як юридична особа 06 червня 2017 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 113-117/.

Наказом Управління Держпраці у Полтавській області №105П від 06 травня 2019 року "Про проведення заходів державного контролю" (пункт 1.2) зобов`язано заступника начальника відділу з питань гігієни та експертизи умов праці Рогізну Л. провести заходи державного контролю ТОВ "МАКСБУДКОМ" щодо відповідності вимогам законодавства про працю у зв`язку з надходженням листа Кременчуцького об`єднаного управління ПФУ Полтавської області №7761/10.01-09 від 25 квітня 2019 року /а.с. 70-71/.

На підставі вказаного наказу начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С. видано заступнику начальника відділу з питань експертизи умов праці Рогізній Людмилі Миколаївні направлення на проведення заходу державного контролю №920 від 07 травня 2019 року з питання додержання законодавства про працю в частині порядку оформлення трудових відносин, дотримання робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, атестації робочого місця за умовами праці ТОВ "МАКСБУДКОМ" /а.с. 72/.

На підставі вищевказаних наказу про проведення заходів державного контролю №105П від 06 травня 2019 року та направлення на проведення заходу державного контролю №920 від 07 травня 2019 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Рогізною Людмилою Миколаївною у період з 10 травня 2019 року по 11 травня 2019 року проведено інспекційне відвідування ТОВ "МАКСБУДКОМ".

За результатами інспекційного відвідування складено акт №ПЛ4246/1836/АВ від 11 травня 2019 року, в якому зафіксовано порушення ТОВ "МАКСБУДКОМ" вимог частини першої статті 115, частини першої статті 116, частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України та пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, внаслідок проведення виплати заробітної один раз на місяць всім працівникам підприємства; не проведення коригування на коефіцієнт підвищення тарифних ставок (посадових окладів) при обчисленні середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку; непроведення виплати всіх сум, що належать працівнику в день його звільнення та не проведення нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку звільненому працівнику /а.с. 79-93/.

Актом інспекційного відвідування №ПЛ4246/1836/АВ від 11 травня 2019 року зафіксовано порушення частини першої статті 115 КЗпП України у зв`язку з невиплатою заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду за який здійснюється виплата. Так, згідно з відомістю на виплату грошей №2 від 19 березня 2019 року (за лютий 2019 року) до видаткового касового ордеру за №5 від 19 березня 2019 року проведено виплату заробітної плати один раз на місяць всім працівникам підприємства на загальну суму 8799,40 грн. Також товариством порушено вимогу частини першої статті 116 КЗпП України, оскільки виплату всіх сум, що належать звільненому працівнику, товариством у день звільнення не проведено. Так, наказом №3 від 01 лютого 2019 року звільнено із займаної посади ОСОБА_4 з 01 лютого 2019 року. Згідно із табелем обліку використання робочого часу за лютий 2019 року ОСОБА_4 в день звільнення (1 лютого 2019 року) відпрацював 8 годин. У відомості по нарахуванню заробітної плати за лютий 2019 року проведено нарахування в сумі 1214,68 грн, в т.ч. 208,65 грн - заробітна плата за фактично відпрацьований час, 1006,02 грн - компенсація за невикористану відпустку. Виплату належних працівнику коштів проведено 19 березня 2019 року в сумі 977,82 грн, про що свідчить підпис працівника у відомості на виплату грошей №2 від 19 березня 2019 року. Також інспекційним відвідуванням виявлено порушення вимоги частини першої статті 117 КЗпП України внаслідок невиплати звільненому працівнику середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку. Так, наказом №3 від 01 лютого 2019 року звільнено із займаної посади ОСОБА_4 з 01 лютого 2019 року, однак виплату належних працівнику грошових коштів проведено 19 березня 2019 року. Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку не виплачений. Окрім цього, товариством порушено припис пункту 10 розділу IV Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року у зв`язку з непроведенням коригування компенсації за невикористану відпустку. Так, згідно розрахунку відпускних при нарахуванні компенсації за невикористану відпустку за 9 календарних днів працівнику ОСОБА_4 не проведено коригування, а саме: для розрахунку обрано період вересень 2018 року-лютий 2019 року. В період з вересня по грудень 2018 року посадовий оклад становив 3723,00 грн, а починаючи з січня 2019 року - 4173,00 грн. Отже, в розрахунковому періоді відбулося підвищення посадового окладу, яке зумовлювало проведення коригування /а.с. 91-92/.

11 травня 2019 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ4246/1836/АВ/П, яким ТОВ "МАКСБУДКОМ" зобов`язано усунути порушення вимог частини першої статті 115, частини першої статті 116, частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України та пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року. Примірник вказаного припису отримано директором ТОВ "МАКСБУДКОМ" Шишко Євгенією Анатоліївною 11 травня 2019 року /а.с. 94-95/.

15 травня 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/МГ/ІП/ЗБ та призначено розгляд справи на 23 травня 2019 року в приміщенні Управління Держпраці у Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119 /а.с.98/.

Листом Управління Держпраці у Полтавській області №02-12/3259 від 15 травня 2019 року ТОВ "МАКСБУДКОМ" запрошено на розгляд справи про накладення штрафу о 10:00 23 травня 2019 року /а.с.99/.

20 травня 2019 року до Управління Держпраці у Полтавській області від ТОВ "МАКСБУДКОМ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням директора у відрядженні /а.с.100/.

Листом Управління Держпраці у Полтавській області №02-12/3416 від 22 травня 2019 року ТОВ "МАКСБУДКОМ" повідомлено, що строк розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю продовжений та розгляд справи про накладення штрафу відбудеться о 10:00 30 травня 2019 року /а.с.99- зворот/.

Відповідно до протоколу розгляду справи за частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другої-сьомої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" в Управлінні Держпраці у Полтавській області згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2019 року №509, ТОВ "МАКСБУДКОМ" від 30 травня 2019 року (час розгляду справи 10:00 год) надано лист ТОВ "МАКСБУДКОМ" про стан виконання припису з додатками на 20 арк /а.с. 101/.

30 травня 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/МГ-ФС, якою на ТОВ "МАКСБУДКОМ" накладено штраф у розмірі 41730,00 грн на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимоги частини першої статті 117 КЗпП України щодо нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку звільненому працівнику. Примірник вказаної постанови вручений представнику ТОВ "МАКСБУДКОМ" 30 травня 2019 року/а.с.102/.

Також 30 травня 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ІП-ФС, якою на ТОВ "МАКСБУДКОМ" накладено штраф у розмірі 4173,00 грн на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимоги частини першої статті 115 КЗпП України щодо виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду за який здійснюється виплата, та за порушення вимог пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року щодо проведення коригування на коефіцієнт підвищення тарифних ставок (посадових окладів) при обчисленні середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку. Примірник вказаної постанови вручений представнику ТОВ "МАКСБУДКОМ" 30 травня 2019 року/а.с.103/.

В цей же день начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС, якою на ТОВ "МАКСБУДКОМ" накладено штраф у розмірі 12519,00 грн на підставі абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимоги частини першої статті 116 КЗпП України щодо виплати підприємством, установою, організацією всіх сум, що належать звільненому працівнику, в день його звільнення. Примірник вказаної постанови вручений представнику ТОВ "МАКСБУДКОМ" 30 травня 2019 року /а.с.104/.

Не погодившись із прийняттям відповідачем постанов про накладення штрафу №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 30 травня 2019 року, №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 30 травня 2019 року та №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 30 травня 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпПУ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Держпраці №8 від 04 лютого 2016 року, Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року, чинного до 14 травня 2019 року /далі - Порядок № 295/.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, у тому числі Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №295.

Так, пункт 5 встановлює, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю) про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 7761/10.01-09 від 25 квітня 2019 року з інформацією щодо страхувальників, в яких у звітності по єдиному внеску відображені дані про початок трудової діяльності працівника та відсутнє повідомлення про прийняття на роботу /а.с. 70/.

За результатами аналізу інформації щодо страхувальника ТОВ "МАКСБУДКОМ", отриманої з вказаного листа, начальником Управління Держпраці у Полтавській області виданий наказ "Про проведення заходів державного контролю" № 105П від 06 травня 2019 року та доручено заступнику начальника відділу з питань гігієни та експертизи умов праці Л.Рогізній провести інспекційне відвідування ТОВ "МАКСБУДКОМ" з питання дотримання ним вимог законодавства про працю /а.с.71/.

У зв`язку з цим заступнику начальника відділу з питань гігієни та експертизи умов праці Л.Рогізній видано направлення на проведення заходу державного контролю № 920 від 07 травня 2019 року щодо додержання ТОВ "МАКСБУДКОМ" законодавства про працю в частині порядку оформлення трудових відносин, дотримання робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, атестації робочого місця за умовами праці у період з 10 по 11 травня 2019 року /а.с.72/.

Таким чином, довід позивача про відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування суд визнає необґрунтованим.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877) заходи контролю здійснюються, серед інших, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6 , частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з пунктом 9 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

З матеріалів справи вбачається, що у розділі ІV акта інспекційного відвідування №ПЛ4246/1836/АВ від 11 травня 2019 року навпроти графи "інспектор праці пред`явив службове посвідчення" проставлено відмітку "так" /а.с.92-зворот/.

На направленні на проведення заходу державного контролю №920 від 07 травня 2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи, стоїть відмітка про отримання директором ТОВ "МАКСБУДКОМ" Шишко Є.А . вказаного направлення 10 травня 2019 року /а.с.72/.

Таким чином, твердження позивача про неповідомлення йому підстав для проведення інспекційного відвідування не відповідає дійсності.

Посилання позивача на норми частин першої та другої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суд відхиляє, адже ця норма відповідно до частини п`ятої статті 2 вказаного Закону не застосовується при здійсненні заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, а відтак не встановлює відповідні підстави для проведення відповідачем заходів державного нагляду (контролю).

Також суд відхиляє як неспроможний аргумент позивача про протиправність накладення штрафу уповноваженими особами у зв`язку із визнанням нечинною постанови Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, оскільки рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/8917/17 про визнання нечинною вказаної постанови набрало законної сили лише 14 травня 2019 року, тобто у період проведення інспекційного відвідування 10-11 травня 2019 року постанова Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року була чинною та підлягала застосуванню відповідачем.

У постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 30 травня 2019 року вказано, що ТОВ "МАКСБУДКОМ" порушено вимоги частини першої статті 115 КЗпП України та пункту 10 розділу IV Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.

Надаючи оцінку виявленому інспекційним відвідуванням порушенню вимог частини першої статті 115 КЗпП України та пункту 10 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року /далі - Порядок №100/, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судовим розглядом встановлено, що згідно відомості на виплату грошей №2 від 19 березня 2019 року (за лютий 2019 року) та видаткового касового ордеру за №5 від 19 березня 2019 року проведено виплату заробітної плати один раз на місяць всім працівникам підприємства на загальну суму 8799,40 грн /а.с. 73/.

Наказом ТОВ Максбудком № 9К від 01 квітня 2019 року та листом ТОВ Максбудком від 29 травня 2019 року /а.с. 105, 107/ підтверджується усунення вказаного порушення позивачем, що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ "МАКСБУДКОМ" допущено порушення вимоги частини першої статті 115 КЗпП України, оскільки виплата заробітної плати не проводилася регулярно не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до пункту 10 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Судом встановлено, що згідно розрахунку відпускних при нарахуванні компенсації за невикористану відпустку за 9 календарних днів працівнику ОСОБА_4 не проведено коригування, а саме: для розрахунку обрано період з 14 вересня 2018 року по 01 лютого 2019 року. В період з вересня по грудень 2018 року посадовий оклад становив 3723,00 грн, а починаючи з січня 2019 року - 4173,00 грн

Таким чином, в розрахунковому періоді відбулося підвищення посадового окладу, тому необхідно було провести коригування відповідно до пункту 10 розділу IV Порядку №100 /а.с. 76/.

Розрахунком відпускних, проведеним ТОВ Максбудком , та листом ТОВ Максбудком від 29 травня 2019 року /а.с. 105 зворот, 107/ підтверджується усунення вказаного порушення позивачем, що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем допущено порушення пункту 10 розділу IV Порядку №100 внаслідок непроведення коригування компенсації за невикористану відпустку.

Законодавство України, чинне на дату накладення штрафу, не передбачає звільнення від відповідальності у разі усунення виявлених порушень в подальшому.

Таким чином, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 30 травня 2019 року винесена Управлінням Держпраці у Полтавській області правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування такої постанови відсутні.

У постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 30 травня 2019 року вказано, що ТОВ "МАКСБУДКОМ" порушено вимогу частини першої статті 116 КЗпП України.

Надаючи оцінку цьому порушенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судовим розглядом встановлено, що наказом ТОВ "МАКСБУДКОМ" №13к від 14 вересня 2018 року на посаду лицювальника-плиточника прийнято гр. ОСОБА_4 з 14 вересня 2018 року. Наказом ТОВ "МАКСБУДКОМ" №3к від 01 лютого 2019 року його звільнено із займаної посади з 01 лютого 2019 року /а.с.74/.

Згідно із табелем обліку використання робочого часу за лютий 2019 року ОСОБА_4 01 лютого 2019 року (в день звільнення) відпрацював 8 годин /а.с.78/.

У відомості по нарахуванню заробітної плати за лютий 2019 року ОСОБА_4 проведено нарахування заробітної плати в сумі 1214,68 грн, в т.ч. 208,65 грн - заробітна плата за фактично відпрацьований час (8 годин 01 лютого 2019 року) 1006,03 грн- компенсація за невикористану відпустку. Утримано податку - 504,09 грн /а.с.77/.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпПУ виплата ОСОБА_4 всіх сум, що йому належали (і по заробітній платі, і по грошовій компенсації за невикористані дні щорічної відпустки) мала бути проведена позивачем у день звільнення, тобто 01 лютого 2019 року.

Виплату належних звільненому працівнику грошових коштів проведено 19 березня 2019 року в сумі 977,82 грн, про що свідчить підпис працівника у відомості на виплату грошей №2 від 19 березня 2019 року /а.с.73/.

Вчинення вказаного порушення визнається позивачем та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем допущено порушення вимоги частини першої статті 116 КЗпП України внаслідок невиплати у день звільнення працівника всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, а тому відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 30 травня 2019 року і для задоволення позову у відповідній частині позовних вимог.

У постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 30 травня 2019 року вказано, що ТОВ "МАКСБУДКОМ" порушено вимогу частини першої статті 117 КЗпП України.

Надаючи оцінку вказаному порушенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 117 Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судовим розглядом встановлено, що наказом №3 від 01 лютого 2019 року звільнено із займаної посади ОСОБА_4 з 01 лютого 2019 року та виплату належних при звільненні працівнику грошових коштів проведено 19 березня 2019 року /а.с.73-74, 77-78/. При цьому на момент проведення інспекційного відвідування нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку ОСОБА_4 не проведено.

Лише в подальшому на виконання припису №ПЛ4246/1836/АВ/П від 11 травня 2019 року позивачем усунуто вказане порушення та 22 травня 2019 року ОСОБА_4 було донараховано та виплачено середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку за період 02 лютого 2019 року по 13 березня 2019 року у сумі 4385,19 грн з урахуванням обов`язкових платежів, що підтверджується розрахунком доплати з 02 лютого 2019 року по 13 березня 2019 року, видатковим касовим ордером від 22 травня 2019 року та листом ТОВ Максбудком на адресу Управління Держпраці у Полтавській області від 29 травня 2019 року /а.с.106, 107/.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем допущено порушення вимоги частини першої статті 117 КЗпП України.

Разом з тим, за порушення ТОВ "МАКСБУДКОМ" вимоги частини першої статті 117 КЗпП України відповідачем накладено штраф на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення /абзац 3/; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення /абзац 4/; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати /абзац 8/.

Водночас відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24 березня 1995 року (далі - Закон №108/95-ВР) норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України , є мінімальними державними гарантіями.

Норми і гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною першою статті 12 Закону України "Про оплату праці" та Кодексом законів про працю України (у відповідних статтях глави VІІ Оплата праці та глави VІІІ Гарантії і компенсації ), не містять таку норму і гарантію в оплаті праці як виплату працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а відтак виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належить до мінімальних державних гарантій в розумінні статті 12 Закону України "Про оплату праці".

На користь цього висновку суду свідчить також практика Великої Палати Верховного Суду (постанова від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16) та аналіз наступних норм.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону №108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з положеннями статті 2 Закону №108/95-ВР основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Виплату працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні віднесено Кодексом законів про працю України до спеціального виду відповідальності за порушення роботодавцем строків, зазначених в статті 116 Кодексу законів про працю України, який спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) і нараховується та виплачується у розмірі середнього заробітку працівнику.

В той же час перед державою роботодавець несе відповідальність за порушення строків, зазначених в статті 116 Кодексу законів про працю України, у вигляді сплати штрафу, що накладається на роботодавця відповідно до абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи, що виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці, накладення на позивача штрафу відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України є неправомірним, а відтак постанову №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 30 травня 2019 року слід визнати протиправною та скасувати, а позов у цій частині позовних вимог задовольнити.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною четвертою статті 134 вказаного Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання професійної правничої допомоги №159 від 03 червня 2019 року /а.с.59-61/ та ордер на надання правової допомоги серії ПТ №124328 /а.с.108/.

Так, між ТОВ "МАКСБУДКОМ" та адвокатом Олійник Юлією Михайлівною було укладено договір про надання професійної правничої допомоги №159 від 03 червня 2019 року /а.с.59-61/, пунктом 1.1 якого передбачено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу і представляти інтереси клієнта в Полтавському окружному адміністративному суді з питань оскарження постанов Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 30 травня 2019 року, №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 30 травня 2019 року та №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 30 травня 2019 року. Згідно із пунктом 2.7 вказаного договору кінцевим результатом надання послуг за даним договором є винесення рішення судом першої інстанції. Пунктами 4.1 та 4.2 цього договору встановлено, що вартість послуг за даним договором складає 20000,00 грн. Оплата за вказаним договором здійснюється в готівковій або безготівковій формі протягом 30 днів з дня винесення рішення судом першої інстанції /а.с.59-61/.

Оцінивши подані документи, суд дійшов висновку, що не підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн, оскільки на дату винесення судом рішення позивачем не здійснено витрат на оплату професійної правничої допомоги та доказів на підтвердження їх фактичного понесення позивачем (квитанції про оплату наданих послуг, акту прийому-передачі наданих юридичних послуг, розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу тощо) суду не надано. При цьому судом враховано, що заяву про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду позивачем не подано, а відтак питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу має бути вирішено судом на дату ухвалення рішення по суті позовних вимог, а не після цього.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не підлягають.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення № 48 від 10 червня 2019 року позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 5763,00 грн, а тому, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1372,14 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСБУДКОМ" (вул. 29 Вересня, буд. 11/19, кім.25А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 41374713) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4246/1836/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 30 травня 2019 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСБУДКОМ" (вул. 29 Вересня, буд. 11/19, кім.25А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 41374713) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1372,14 грн (одна тисяча триста сімдесят дві гривні чотирнадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 серпня 2019 року.

Суддя Н.І. Слободянюк