Рішення
від 08.08.2019 по справі 199/4216/19
АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/4216/19

(2/199/2560/19)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08 серпня 2019 року

м. Дніпро

справа №199/4216/19

провадження № 2/199/2560/19

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Терентієвої Я.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Дочірне підприємство Каспій

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Каспій , де треті особи - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення юридичного факту та визнання права користування житловим приміщенням, -

за участю учасників справи:

представника позивача - адвоката Павелко С.М.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року позивач звернулася до суду з позовом до Дочірнього підприємства Каспій , де треті особи - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення юридичного факту та визнання права користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначивши, що в період з 1989 по 2017 роки перебувала у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством Дніпропетровська паперова фабрика , а після ліквідації - з Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпропетровська паперова фабрика .

Як працівнику фабрики, ОСОБА_1 та членів її сім`ї було вселено до кімнати в„–АДРЕСА_1 , що є державним майном.

ОСОБА_1 , як наймач кімнати №АДРЕСА_1 починаючи з дня вселення до кімнати 07.09.1990 і до цього часу належним чином оплачує ДП Каспій кошти за житлово-комунальні послуги.

Кадрові документи з яких вбачається розселення мешканців у гуртожитку по АДРЕСА_2 , у т.ч. ордера на жилі приміщення та корінці до цих ордерів, знаходяться у ДП Каспій , яке не відповідає на листи та не надає такі документи чи їх копії на вимогу наймачів.

Проте, починаючи з квітня 2018 року ДП Каспій не знаходиться за місцем своєї державної реєстрації, господарські договори із суб`єктами господарювання та комунальними службами не укладає, рахунки до сплати не виставляє, будь-які документи, у т.ч. довідки про склад сім`ї, не видає, картотеку персональних даних зареєстрованих відповідно до чинного законодавства України осіб до відповідних органів не надає. Така бездіяльність балансоутримувача призвела до припинення газопостачання до котельної.

Іншого житла у ОСОБА_1 та членів її сім`ї немає, у зв`язку з чим просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 вселилася та займає на законних підставах житлове приміщення АДРЕСА_1 починаючи з 07 вересня 1990 року, та визнати за нею право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09 липня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті.

08 серпня 2019 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Також, надав додаткові пояснення, в яких посилався на те, що ані ВАТ Дніпропетровська паперова фабрика , ані ТОВ Дніпропетровська паперова фабрика , ані ТОВ Дніпропетровська паперова фабрика з іноземними інвестиціями , на яких в різні часи працювала ОСОБА_1 , після своєї ліквідації не передали необхідних документів до архівних установ. Таким чином, позивач позбавлена права на приватизацію кімнати у гуртожитку, оскільки не може документально засвідчити, що вселилася та користується таким приміщенням на законних підставах. Також просив врахувати суд, що іншого житла позивач та члени її сім`ї не мають.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов та доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, надав до суду пояснення на позов та просив ухвалити законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи були сповіщені належним чином, про що свідчить підпис у повідомленні про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомили, не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 1989 по 2017 років перебувала у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством Дніпропетровська паперова фабрика , а після ліквідації - з Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпропетровська паперова фабрика , що підтверджується записами у її трудовій книжці.

Встановлено також, що, як працівника фабрики, ОСОБА_1 та членів її сім`ї було вселено до кімнати №АДРЕСА_1 , що є державним майном.

Приватизація відкритого акціонерного товариства Дніпропетровська паперова фабрика здійснювалася центральним апаратом Фонду державного майна України. Проте до статутного капіталу ВАТ Дніпропетровська паперова фабрика не увійшов державний житловий фонд, до складу якого входили житлові будинки, розташовані в м.Дніпропетровську по вул. Симферопольській, 17а, по вул. Каспійська, 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 , 12 , 14, 15 , по вул. Стрілочна, 6, 8, 10, 12, 14, та гуртожиток по АДРЕСА_1 , з об`єктами благоустрою (мощення, тротуари, озеленення).

Актом приймання-передачі від 15 червня 1998 року вищезазначений державний житловий фонд був переданий на утримання (баланс) Дочірньому підприємству Каспій . (а.с.28-29).

ОСОБА_1 , як наймач кімнати АДРЕСА_1 , починаючи з дня вселення до кімнати - 07.09.1990 і до цього часу належним чином оплачує ДП Каспій кошти за житлово-комунальні послуги. Крім того, з 07.09.1990 є постійно зареєстрованою за вищезазначеною адресою.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 128 ЖК УРСР порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.

У статті 129 ЖК України зазначено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Аналогічна норма міститься у абзаці першому пункту 10 Розділу II Примірного положення про гуртожитки.

У пункті 40 Положення зазначено, що інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв`язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Статтею 1 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків передбачено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п`яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Тобто законом передбачено, що під захист підпадають особи, які дотримали певних умов, зокрема відсутність в особи власного житла; правомірність її проживання в гуртожитку та користування гуртожитком; реєстрація за місцем проживання у гуртожитку більше 5 років на законних підставах; фактичне проживання протягом п`яти років за місцем реєстрації в гуртожитку.

Таким чином, однією із умов є реєстрація за місцем проживання у гуртожитку більше 5 років на законних підставах або фактичне проживання протягом п`яти років за місцем реєстрації в гуртожитку.

Другою обставиною, з якою пов`язане право на захист особи відповідно до вищезазначеного Закону, є правомірність її проживання в гуртожитку та користування гуртожитком. При цьому Закон не містить визначення "законні підстави".

Для вирішення питання, чи на законних підставах позивач мешкає у гуртожитку, суд виходить з загальних норм матеріального права, які регулюють питання вселення у гуртожиток та набуття права користування житловою площею у ньому.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, надані позивачем дозами, суд вважає, що позивач заселилася у гуртожиток та проживає на законних підставах.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 59 ЖК України, ордер на заселення ОСОБА_1 в гуртожиток не був в судовому порядку визнаним недійсним, не спростовано факту законного заселення позивача у гуртожиток.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Кривіцька і Кривіцький проти України , в контексті вказаної Конвенції поняття житло не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення від 13 травня 2008 року у справі МакКенн проти Сполученого Королівства ).

Підсумовуючи наведене, суду приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки вимоги щодо розподілу судових витрати не заявлено, суд вважає віднести судові витрати на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Каспій , де треті особи - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення юридичного факту та визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт проживання на законних підставах у кімнаті АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 з 07 вересня 1990 року.

Визнати за ОСОБА_1 з 07 вересня 1990 року право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів, але не пізніше 15 серпня 2019 року.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач Дочірне підприємство Каспій , ЄДРПОУ 25534949, місце знаходження - вулиця Каспійська, будинок 16, м. Дніпро, 49034.

Третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, ЄДРПОУ 42767945, місце знаходження - вулиця Центральна, будинок 6, м. Дніпро, 49000.

Третя особа Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 38114671, місце знаходження - вулиця Воскресенська, будинок 16, м. Дніпро, 49000.

Суддя О.Б.Подорець

СудАмур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення08.08.2019
Оприлюднено28.08.2019
Номер документу83849491
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —199/4216/19

Рішення від 08.08.2019

Цивільне

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

Подорець О. Б.

Рішення від 08.08.2019

Цивільне

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

Подорець О. Б.

Ухвала від 09.07.2019

Цивільне

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

Подорець О. Б.

Ухвала від 09.07.2019

Цивільне

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

Подорець О. Б.

Ухвала від 27.05.2019

Цивільне

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

Подорець О. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні