Рішення

від 20.08.2019 по справі 620/1785/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2019 року Чернігів Справа № 620/1785/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Єгуновій О.М.,

за участю представника позивача Дайнека І.А., представників відповідача Мороз О.С., Кравченко С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Страйд С звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA102000/2019/0000443/2 від 20.03.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00067 від 20.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до вимог Митного кодексу України відповідачу були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості задекларованих товарів. Однак відповідачем в порушення норм митного законодавства, які встановлюють чіткий порядок дій контролюючих органів під час здійснення митного оформлення товарів, безпідставно здійснено коригування митної вартості та застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що на підставі результатів застосування системи управління ризиками (АСАУР) відповідачем при митному оформленні обрано форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства з питань додержання митної справи та міжнародних договорів України. Зазначає, що у зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, при здійсненні митної оцінки застосовано резервний метод та митну вартість товару Душові кабіни зі скла: гідромасажний бокс. Виробник PINGHU BEST SANITARY WARE CO.LTD. країна та виробництва - CN. Торговельна марка PINGHU BEST SANITARY WARE скориговано відповідно до цінової інформації ЄАІС ДФС щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено раніше (від 16.05.2018 №/2018/201930 та від 10.08.2018 № UA100010/2018/144159) на рівні 1,91 кг.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що висновок відповідача про відмінність номеру коносаменту в декларації країни відправлення від наданого до митного оформлення жодним чином не впливає на розрахунок митної вартості, оскільки не є числовим показником, а твердження про відмінність номеру договору в декларації країни відправлення від наданого до митного оформлення взагалі не відповідає дійсності, адже в відповідній графі митної декларації країни відправлення зазначено номер договору № 18BSTVVA19.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що декларантом не надано до митного оформлення банківський платіжний документ від 05.03.2019 № 68 в електронному вигляді, який підтверджує митну вартість товару, у зв`язку з чим відповідачем правомірно скориговано митну вартість товару. Зазначає, що висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.02.2019 № 426 не було враховано відповідачем у зв`язку з тим, що він не містить інформації щодо аналізу цінових пропозицій виробників та постачальників відповідної та подібної продукції, в результаті чого не був використаний для підтвердження митної вартості товарів. Крім того, не враховано декларацію країни відправлення від 27.12.2018 № 223120180004389842, так як вона не має жодного відношення до даної поставки товару та не підтверджує його митну вартість.

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.10.2018 між PINGHU BEST SANITARY WARE CO., LTD (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Страйд С (Покупець) було укладено договір № 18BSTVVA19 міжнародної поставки товару, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати товар і документи, які до нього відносяться у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти товар від Постачальника і своєчасно оплатити його на умовах даного договору (а.с. 17-21).

Відповідно до умов вказаного договору поставка товару здійснюється транспортом Постачальника на наступних умовах: FOB Шанхай відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010. Постачальник зобов`язаний сплатити витрати і транспортування, необхідні для доставки товару в морський торговельний порт Шанхай. Ризик втрати або пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після прибуття товару в порт Шанхай, переходять від Постачальника в відповідальність Покупця відповідно до умов даного договору. Поставка товару здійснюється відповідно інвойсів. Постачальник зобов`язаний поставити товар своєчасно, у відповідній кількості та належної якості. Постачальник зобов`язаний поставити Покупцю товар, вільний від будь-яких зобов`язань перед третіми особами (включаючи оплату обов`язкових платежів, податків, митного очищення товару для експорту). Постачальник зобов`язаний за свій рахунок отримати будь-яку експорту ліцензію або інший офіційний дозвільний документ та виконати всі митні формальності, необхідні для експорту. Сторонами погоджено порядок митного оформлення товару та розподілено зобов`язання: всі митні збори на території КНР сплачує Постачальник, а на території України - Покупець. На кожну партію товару Постачальник зобов`язаний надати наступні документи: коносамент; проформу-інвойс; комерційний інвойс; пакувальний лист (розділ 4 Договору).

Згідно інвойсу № 18BSTVVA19 від 28.11.2018 позивачу було поставлено товар на загальну суму 32990,00 доларів США (а.с. 63).

Чернігівська регіонально-промислова палата відповідно до умов договору доручення № ЧД-191 на митну брокерську діяльність від 01.03.2019 взяло на себе зобов`язання від імені та за рахунок довірителя здійснювати митну брокерську діяльність, яка необхідна для митного оформлення товарів довірителя (декларування експортних та імпортних товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, що переміщюються через митний кордон України, у тому числі в електронному вигляді, що належать довірителю та за договором доручення довірителя з третіми особами (а.с. 22-24).

19.03.2019 уповноваженою особою подано електронну митну декларацію № UA102150/2019/201711. (а.с. 61-62).

До вищевказаної декларації було додано наступні документи: пакувальний лист від 28.11.2018 № б/н, рахунок-фактуру (інвойс) від 28.11.2018 № 18BSTVVA19, коносамент від 12.01.2019 № QFL18120930, автотранспортна накладна від 18.03.2019 № 3446, декларація про походження товару від 28.11.2018 № 18BSTVVA19, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.03.2019 № UA500030/2019/1503, банківський платіжний документ від 05.03.2019 № 68, документ про вартість транспортно-експедиторських послуг від 13.03.2019 № 13/03-01, договір міжнародної поставки від 28.11.2018 № 18BSTVVA19, договір про надання послуг митного брокера від 01.03.2019 № ЧД-191, договір перевезення від 19.03.2019 № 890318/9, копію митної декларації країни відправлення від 27.12.2018 № 223120180004389842 (а.с. 15, 31, 63-74).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на повідомлення митниці для підтвердження митної вартості товару, представником позивача надано додаткові документи, зокрема, висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.02.2019 № 426, митну декларацію країни відправлення, прайс-лист виробника (а.с. 32-34).

20.03.2019 відповідач прийняв рішення № UA102000/2019/000043/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митним органом було визначено митну вартість товару 36920,00 доларів США (а.с. 42).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митним органом здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах. Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено що відповідно до пункту 7 договору від 28.12.2018 № 18BSTVVA19 покупець повинен сплатити постачальнику ціну партії товару на умовах 100% передоплати на протязі 40 календарних днів після отримання покупцем сканованих копій документів: коносаменту, проформи-інвойсу, комерційного інвойсу та пакувального листа. Тобто фактично невідомо, коли відбувається чи повинна відбутися оплата за товар, що могла б підтвердити вартість товару і обраний метод її визначення, але оплата за товар здійснювалась за умови передоплати та відповідно до пункту 1 статті 53 Митного кодексу України банківський платіжний документ повинен подаватися для підтвердження заявленої митної вартості, враховуючи вищезазначене, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00067 (а.с. 39-41).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої-третьої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу вказаних норм слідує, що Митний кодекс України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Так, частинами першою-третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (пункт 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статей 53, 54, 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У даній справі судом встановлено, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав усі документи, що необхідні для визначення митної вартості за ціною контракту, надані документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності митної вартості, відповідач посилався на те, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, було встановлено відсутність банківського платіжного документу від 05.03.2019 № 68.

Суд не приймає до уваги вказані посилання відповідача, оскільки з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів встановлено, що підставою для оцінки товару за резервним методом з розрахунку 1,91 USD/кг не слугувала відсутність банківського платіжного документу від 05.03.2019 № 68.

Посилання відповідача на скриншот з комп`ютерної програми, яка підтверджує, що банківський платіжний документ від 05.03.2019 № 68 не надсилався відповідачу, не заслуговують на увагу, оскільки з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00067 від 20.03.2019 вбачається, що серед переліку документів, які перевірялися відповідачем, зазначений банківський платіжний документ від 05.03.2019 № 68.

Твердження відповідача, що під час митного оформлення не було враховано декларацію країни відправлення від 27.12.2019 № 223120180004389842 у зв`язку з наявними розбіжностями, суд вважає безпідставними, оскільки вказана декларація не є документом, по якому здійснюється оплата та поставка товару, адже такими документами є інвойс та коносамент, які були надані позивачем.

Отже, відповідач не довів, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, митна вартість товару, імпортованого позивачем, була визначена на підставі резервного методу.

Згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами другою та третьою цієї статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, та оскільки митна вартість була підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню, суд вважає неправомірними висновки відповідача за наслідками вивчення поданих документів для митного оформлення товарів про відсутність підстав для застосування першого методу для визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості № UA102000/2019/000043/2 від 20.03.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00067 від 20.03.2019 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Страйд С підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Страйд С підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3842,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Страйд С (вул. Ділова, буд. 5, корпус 2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 35305778) до Чернігівської митниці ДФС (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39482156) про визнання протиправними та скасування рішення і картки - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA102000/2019/000043/2 від 20.03.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00067 від 20.03.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39482156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Страйд С (вул. Ділова, буд. 5, корпус 2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 35305778) судовий збір в розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2019 року.

Суддя В.О. Непочатих