Рішення

від 22.08.2019 по справі 196/799/19

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/799/19

№ провадження 2/196/408/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року смт.Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.,

за участю секретаря - Шевченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області 08 травня 2019 року повторно), який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить:

- земельна ділянка площею 2,9784 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225681300:03:005:0101 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА в„–170293 від 15.12.2005 року.

За життя, 02.03.2007 року, ОСОБА_3 склав заповіт, яким вказану земельну ділянку заповів йому.

Він з померлим ОСОБА_3 перебував у добрих стосунках, допомагав останньому, зокрема і в оброблянні вказаної земельної ділянки, огороду.

Про існування заповіту на його ім`я він дізнався лише в червні 2019 року, а тому не звернувся вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через поважну причину, пов`язану з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, оскільки із спадкодавцем він не проживав, про складання заповіту на його ім`я спадкодавцем та посадовою особою органу місцевого самоврядування не повідомлявся. Про наявність заповіту дізнався від бувшої співмешканки померлого ОСОБА_3 , яка випадково виявила заповіт в червні 2019 року і передала йому. На даний час заповіт не змінений та не скасований і він є єдиним спадкоємцем майна після померлого ОСОБА_3 за заповітом.

Звернувшись 19 червня 2019 року до нотаріуса щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском строку прийняття спадщини.

Причиною пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини стало те, що він не знав про наявність заповіту на його ім`я та вважав, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його родичі.

Оскільки свідоцтво про право на спадщину за заповітом він не має можливості отримати, а тому був вимушений звернутися до суду.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на норми ст.ст.1217, 1222, 1223, 1270, 1272 ЦК України, прохає суд визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Тараненко П.П. в судове засідання не з`явилися, надіславши до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає повністю.

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Нормами ч.4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному випадку у підготовчому судовому засіданні відповідно до норм ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області 08 травня 2019 року повторно), який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить:

- земельна ділянка площею 2,9784 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225681300:03:005:0101 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА в„–170293 від 15.12.2005 року (а.с.15).

За життя, 02.03.2007 року, ОСОБА_3 склав заповіт, яким вказану земельну ділянку заповів позивачу (а.с.13).

Позивач з померлим ОСОБА_3 перебував у добрих стосунках, допомагав останньому, зокрема і в оброблянні вказаної земельної ділянки, огороду.

Позивач, звернувшись 19 червня 2019 року до нотаріуса щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку прийняття спадщини (а.с.10, 11).

Позивачу про існування заповіту на його ім`я стало відомо лише в червні 2019 року, а тому він і не звернувся вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Вважає, що, оскільки із спадкодавцем він не проживав, про складання заповіту на його ім`я спадкодавцем та посадовою особою органу місцевого самоврядування не повідомлявся, що і є поважною причиною, яка пов`язана з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами. Позивач про наявність заповіту дізнався від бувшої співмешканки померлого ОСОБА_3 в червні 2019 року, яка йому і передала заповіт для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 за заповітом чи про відмову від спадкування за заповітом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Також і відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, відповідно до правової позиції, висловленій в постанові Верховного суду України від 04 листопада 2015 року по справі №6-1486цс15, що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Проте, в даній справі позивач не є родичем спадкодавця за заповітом, повідомлення про смерть не публікувалися в регіональній пресі, а також нотаріусом не було зроблено жодної спроби розшукати спадкоємця за заповітом, про існування заповіту та відкриття спадщини позивачу стало відомо після спливу встановленого законом шестимісячного строку на прийняття спадщини.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Державний нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно п.п.2.2 п.2 Глави Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року

за № 282/20595, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Кравчук С.В., після смерті ОСОБА_3 спадкова справа була заведена 19.06.2019 року за заявою ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину не видавалось, що також підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.06.2019 року (а.с.11, 12).

Відповідачем заявлені позовні вимоги визнані у повному обсязі, тобто визнані всі ті обставини, на які позивач посилається на обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

На підставі зазначеного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у позивача були перешкоди для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та такі обставини є поважними.

Визначаючи тривалість додаткового строку суд враховує, що з аналізу положень ст.1270 та ч.3 ст.1272 ЦК, вбачається, що тримісячний строк для прийняття спадщини з дня набрання рішенням суду законної сили з урахуванням особливих умов реалізації цього права є необхідним та достатнім з точки зору добросовісності і розумності.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 статті 142 ЦПК визначено, що у разі … визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд … в рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при поданні позову, чи про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, не заявляв, тому судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1217, 1233, 1272 ЦК України, ст.ст.82, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, п.п.15 п.15 ч.1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити в повному обсязі.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю села Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , терміном три місяці, з дня вступу даного рішення в законну силу.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Головуюча: О.М.ГУДИМ