Рішення

від 22.08.2019 по справі 645/1634/19

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/1634/19

Провадження № 2/645/1176/19

РІШЕННЯ

Іменем України

22 серпня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі - Проневич Д.О., учасники справи: представник позивача - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.08.2004 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_5 . Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.06.2018 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) батька дитини, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.03.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що у зв`язку з скрутним матеріальним становищем та браком коштів на забезпечення елементарних фізіологічних потреб, розмір аліментів, призначених до стягнення за рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.06.2018 року у справі № 645/1462/18, повинен бути зменшений до обгрунтованого, допустимого та раціонального розміру. Зазначив, що з червня 2018 по жовтень 2018 року позивачеві було нараховано заробітну плату у розмірі 3 900 грн., у листопаді та грудні 2018 року - 4 100 грн., у січні 2019 року - 4 300 грн., яка після відрахування усіх належних податків становила 3 139,5 грн. (з червня по жовтень), 3300,5 грн. (з листопада по грудень), 3461,5 грн. (у січні). При цьому, враховуючи рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року, а також положення ч. 1 ст. 70 Закону України Про виконавче провадження , з належних до виплати сум було утримано 1/2 частину, внаслідок чого фактична заробітна плата позивача з червня по жовтень 2018 року становила 1569,75 грн., у листопаді та грудні 2018 року - 1650,25 грн., у січні 2019 року - 1730,75 грн. Позивач зазначає, що розмір фактичної заробітної плати, яку він отримує після відрахування усіх податків, зборів та після утримання аліментів у розмірі 1/2 частини заробітку, не забезпечує навіть прожиткового мінімуму, гарантованого законом. Відтак, стягнення аліментів у розмірі 1/2 частки усіх доходів наразі ставить під загрозу збереження його здоров`я та не забезпечує можливість придбати мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та скористатися хоча б мінімальним набором послуг, необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб. Також, внаслідок скрутного матеріального стану позивач не в змозі сплачувати рахунку за надані послуги теплопостачання у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед комунальним підприємством Харківські теплові мережі , яка станом на 01.02.2019 року складає 8094,61 грн. Позивач також вважає, що при вирішенні справи № 645/1462/18 Фрунзенським районний судом м. Харкова не було з`ясовано дійсний матеріальний стан матері дитини, шо має значення для визначення обґрунтованого розміру аліментів, належних до сплати.

Просить суд зменшити розмір аліментів з 1/2 до 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

15.04.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач повністю заперечує щодо позовних вимог. В обгрунтування чого зазначила, що із відкритих джерел (https:online.minjust.gov.ua/edr-search/) відомо, що ТОВ ФАЙНБІ , код: 36989268, у якому згідно наданих документів позивач працює на посаді головного інженера, веде основну економічну діяльність згідно КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи та має багато проектів як на території України, так і за кордоном, про що свідчать дані з офіційного сайту компанії (https:finebe.net/партнеры/). Згідно посадовим інструкціям (https://jobs.ua/ukr/job_description/view/726) та Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Міністерство праці та соціальної політики України, наказ № 336 зі змінами та доповненнями), Головний інженер належить до професійної групи Керівники , що свідчить про те, що заробітна плата на такій посаді не може бути мінімальною (мінімальна заробітна плата становить 4173 грн. на 2019 р.), при тому що клас ризику робіт на підприємстві ТОВ ФАЙНБІ зазначено як високий (згідно даним із Системи Державного нагляду та контролю https://snspections.gov.ua/subject/view?id=60978) Також, відповідач зазначає, що Державна служба статистики України оприлюднила розмір середньої заробітної плати по регіонах за лютий 2019 року, де середня заробітна плата у Харківській області становить 8229 грн. У зв`язку з відрядним характером діяльності та оплати труда (про що свідчать дані із з офіційного сайту компанії https: finebe .net/партнеры/), на ТОВ ФАЙНБІ застосовується матеріальна стимуляція праці та виплачуються премії, що суттєво позначається на розмірі заробітної платні. Важливо й те, що згідно даних з відкритих джерел (сайт www/work.ua) роботодавці встановлюють наступну заробітну плату по аналогічним посадам у сфері зв`язку та телекомунікацій, які мають навіть нижчий рівень відповідальності, а саме монтажник ВОЛЗ 15 000 грн, інженер зв`язку 12 000 - 13 000 грн. Таким чином, вважає, що Позивач приховує дійсний розмір свого заробітку і фактично бажає перекласти частину своїх обов`язків на плечі відповідача.

Щодо посилання позивача на те, що він не в змозі сплачувати рахунки за надані послуги теплопостачання у повному обсязі, відповідач зазначає, що позивач не вказав, що жодного нерухомого майна у нього на праві власності чи утриманні не перебуває. Квартира АДРЕСА_1 , на яку посилається позивач як на витратну частину своїх доходів, насправді належить на праві власності іншій особі, а саме ОСОБА_6 , який був обдарований позивачем після прийняття судом рішення про стягнення аліментів, що в черговий раз свідчить про те, що позивач не має матеріальних проблем, якщо він на безоплатній основі так розпорядився своїм нерухомим майном, вартість якого становить значну суму грошових коштів, або ж вводить в оману і суд, і відповідачку, та фальсифікує об`єктивні дані з метою незаконного досягнення свого інтересу.

Також відповідач зазначає, що по справі про стягнення аліментів, нею було обґрунтовано заявлено позовну вимогу про стягнення з Позивача по даній справі, крім аліментів, додаткових витрат на утримання дитини у розмірі 1000 грн. Однак у судовому засіданні, сторони справи дійшли згоди визначити розмір стягуваних аліментів з урахуванням і заявлених додаткових витрат, на що позивач за даним позовом надав згоду та не заперечував проти стягнення 1/2 частки від його доходів. Позивач вважає, що за цей час його матеріальне становище в гіршу сторону не змінилось, а навіть покращилось. Позивач до моменту прийняття рішення по справі про стягнення аліментів працював у вищевказаного роботодавця неофіційно, без оформлення трудового контракту і сплати відповідних податків та нарахувань, та під час розгляду справи, з квітня 2018 р. оформив трудові відносини з нарахуванням мінімальною розміру заробітної плати

Під час розгляду судом про стягнення аліментів було в повній і необхідній мірі з`ясовано всі обставини спору, матеріальне становище сторін, необхідність в тій чи іншій міри брати участь у вихованні дитини кожного із батьків. У даному випадку матеріальний стан матері дитини не повинен на щось впливати. Також зазначила, що інтереси дитини при визначенні розміру аліментів є більш важливими за інші обставини, тому що виплата аліментів призначена саме для дитини, а не для матері. Дитина росте, а її потреби на харчування, одяг, взуття, лікування лише збільшуються, у зв`язку з чим вважає необгрунтованою вимогу зменшити розмір аліментів. Відповідач намагається з усіх сил розвивати доньку, але це потребує неабияких витрат. Відповідач також намагається максимально надати дитині все, що вона потребує для її гармонійного розвитку, вона надзвичайна і дуже обдарована дівчинка. Нажаль, відповідач сама не в змозі покрити усі пов`язані з цим затрати.

19.04.2019 р. до суду надійшла відповідь на відзив, мотивовані тим, що доводи відповідача є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають врахуванню. Зазначає, що розмір доходів, отриманих позивачем, підтверджено довідками про доходи № Р0000000009 від 10.12.2018 року та № Р0000000001 від 12.02.2019 року. Крім того, слід зазначити, що розглядаючи справу № 588/11/17 (постанові Верховного Суду від 10 вересня 2018 року) колегія суддів дійшла мотивованого висновку, що визнання позову відповідачем не є безумовною підставою для його задоволення. Позивач не враховує тієї обставини, що згідно з положеннями частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. При цьому, з системного аналізу положень ч. 2 ст. 182 СК України вбачається, що аліменти з особи можуть стягуватися у розмірі, більшому за мінімальний розмір, встановлений законом, виключно у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Доводи відповідача про відсутність обов`язку зі сплати боргу за комунальні платежі врахуванню не підлягають, оскільки саме ОСОБА_4 є особою, відповідальною за сплату відповідних сум.

Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позов та покласти судові витрати на відповідача.

22.08.2019 р. до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, мотивовані тим, що посилання позивача та утримання свого батька літнього віку, який потребує його матеріальної допомоги, є неправдивими. Батько позивача - ОСОБА_6 отримує пенсію достатнього рівня, про що він сам зазначав у ході судового засідання по справі Фрунзенського районного суду м. Харкова за №645/2078/18 у справі про поділ спільного майна, має у власності дві трикімнатні квартири, будинки дачного типу, інше нерухоме й рухоме майно. Крім того, ОСОБА_6 з позивачем спільно не мешкає і перебуває у шлюбі, тобто має свою окрему сім`ю, яка в разі потребі піклується чи може піклуватися про нього в необхідному обсязі. Крім того, позивач має рідного брата, який проживає за кордоном, а саме у Німеччині.

У зв`язку з чим просить суд відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, пояснивши, що матеріальний стан позивача не погіршився; його батько, крім позивача, має також дружину та іншого сина, отримує високу пенсію.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Прозивач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , серії НОМЕР_1 (а.с.6)

Дитина проживає з матір`ю - відповідачкою ОСОБА_3 , та знаходиться на її утриманні, стан здоров`я дитини задовільний.

Позивач працює офіційно в ТОВ ФАЙНБІ , де йому нараховано заробітну плату у розмірі: за період з червня 2018 по жовтень 2018 року у розмірі 3 900 грн., у листопаді та грудні 2018 року - у розмірі 4 100 грн., у січні 2019 року - у розмірі 4 300 грн.,що підтверджується довідками про доходи позивача (а.с.10-11)

Відповідно до рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.06.2018 р., з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) батька дитини, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.7-8).

Ухвалюю рішення про стягнення аліментів, судом було встановлено, що позивач працює, його заробітна плата у квітні 2018 р. становила 1436,84 грн., у травні 2018 р. - 3900,00 грн.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав суду довідку про доходи, з якої вбачається, що розмір його заробітку в ТОВ ФАЙНБІ після присудження аліментів не зменшився; даних про період накопичення боргу за послуги КП ХТМ та доказів перебування на його утриманні батька - суду не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач, на порушення вимог ст.81 ЦПК України, не надав достатньо належних та допустимих доказів погіршення свого матеріального стану, що є підставою для зменшення розміру стягуваних аліментів, тому враховуючи обставини, викладені в ст. 182 СК України, які мають суттєве значення для вирішення справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимоги.

Питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору у розмірі 768,40 грн., суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184,192 СК України , ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 27 серпня 2019 р.

Головуючий - суддя :