печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17770/18-ц
Категорія 56
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
25 червня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новака Р.В.
при секретарі - Сердюк К.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Велес Авто про захист прав споживачів та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Велес Авто , в якому просив визнати недійсним положення абзацу другого пункту 1.5. попереднього договору № 0073/17 від 27.11.2017, укладеного між ним та ТОВ Велес Авто та стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 30000,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що 27.11.2017 між сторонами було укладено попередній договір №0073/17 купівлі - продажу транспортного засобу Renault , модель Logan MCV , 2015 року випуску, вартістю 143000 грн. У відповідності до вимог договору позивач сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 30 000, 00 грн. Разом з тим, відповідач не виконав свої зобов`язання. Позивач вважає такі дії ТОВ ВЕЛЕС АВТО , такими що порушують його права як споживача та норми діючого законодавства. На думку позивача, вищевказаний договір був укладений з порушенням вимог Закону України Про захист прав споживачів , містить несправедливі умови та ознаки нечесної підприємницької діяльності, що є підставою для визнання його частково недійсним та повернення сплаченого авансу у розмірі 30000,00 грн.
Ухвалою суду від 13.04.2018 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні.
Від відповідача відзив на позов не надходив до суду, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками, судом направлялися за місцем проживання (перебування) вказаним в позовній заяві, проте поштова кореспонденція повернулася на адресу суду без вручення за закінченням встановленого строку зберігання.
Згідно з ч.1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 4 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника на підставі матеріалів справи, проти заочного рішення суду не заперечував.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.11.2017 позивач уклав з відповідачем ТОВ Велес Авто попередній договір купівлі - продажу транспортного засобу № 0073/17, з метою придбання транспортного засобу Renault , модель Logan MCV , 2015 року випуску. На виконання умов п. 2.1 договору, 27.11.2017 позивач на рахунок відповідача вніс грошові кошти в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН76882.
Відповідно до п.1.5 договору, сторони зобов`язалися укласти основний договір 02.12.2017 за умови виконання п. 2.1 попереднього договору. Якщо на зазначену вище дату майно не буде придбано продавцем з метою його відчудження покупцеві, то сторони визначили, що основний договір буде укладено на 5 день після придбання продавцем майна, про що останній зобов`язується повідомити покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору сторони визначили 31.12.2019.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання передбачені попереднім договором, не виконав.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
За змістом ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
В п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману. Відповідно до п. п. 1 та 3 ч. 2 ст. 19 Закону, якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Частиною 6 даної статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Поняття "нечесна підприємницька практика" означає будь-яку підприємницьку діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим чи іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 19 цього Закону нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
Аналізуючи норму ст. 18 цього Закону, можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2 - 4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13). Перелік несправедливих умов у договорі зі споживачем не є вичерпним (частина четверта статті 18 цього Закону).
Згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що абзац 2 пункту 1.5. попереднього договору купівлі - продажу укладеного 27.11.2017 транспортного засобу між ОСОБА_1 та ТОВ Велес Авто є недійсним у відповідності до вимог ст. 227 ЦК України з моменту їх вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнім авансового платежу у розмірі 30000,00 грн.
Разом з тим, вимоги позивача щодо стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 2000,00 грн., задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно п. 2 ч. 2 ч. 3 ст. 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В порушення наведеного, позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу не надано належних доказів здійснення позивачем оплати наданих йому послуг, як то платіжні доручення чи акти виконаних робіт.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Виходячи з наведеного, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1409, 60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 263, 273, 280-284, 288 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Велес Авто про захист прав споживачів та стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати недійсним положення абзацу 2 пункту 1.5. попереднього договору № 0073/17 від 27.11.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ВЕЛЕС АВТО .
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Велес Авто на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 30000,00 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Велес Авто (код ЄДРПОУ 41394483, місцезнаходження за адресою: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд.19/3) в дохід держави 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) 60 копійок судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: товариства з обмеженою відповідальністю Велес Авто : 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд.19/3, код ЄДРПОУ 41394483.
Суддя Р.В. Новак
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2018 |
Оприлюднено | 28.08.2019 |
Номер документу | 83869901 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Новак Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні