Рішення

від 21.08.2019 по справі 908/1536/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/124/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2019 Справа № 908/1536/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (69035 м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 39587271)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИЧ» (71500 Запорізька область, м. Енергодар, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, буд. 36, кв. 73, ідентифікаційний код юридичної особи 25490666)

про стягнення 181 161 грн. 10 коп.

за участю

представника позивача: не з`явився

представника відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

19.06.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИЧ» 157 186 грн. 58 коп. заборгованості, 16 247 грн. 71 коп. пені, 6 159 грн. 48 коп. суму, на які збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1 567 грн. 33 коп. 3 % річних.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1536/19 та визначено до розгляду судді Дроздової С.С.

Ухвалою суду від 26.06.2019 р. позовну заяву суддею Дроздовою С.С. прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 908/1536/19, присвоєно номер провадження 27/124/19.

Справа № 908/1536/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.07.2019.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду від 16.07.2019 розгляд справи відкладався на 21.08.2019, відповідно до ст. 216 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, надав до відділу автоматизованого документообігу суду, обробки та контролю виконання документів (канцелярія) заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача, позовні вимоги підтримав, на підставах, викладених у позовній заяві та просив суд стягнути з відповідача 157 186 грн. 58 коп. заборгованості, 16 247 грн. 71 коп. пені, 6 159 грн. 48 коп. суму, на які збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1 567 грн. 33 коп. 3 % річних.

Заява позивача прийнята судом.

Відповідач у судове засідання жодного разу не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИЧ» є: 71500 Запорізька область, м. Енергодар, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів АДРЕСА_1 буд АДРЕСА_2 36, кв. 73, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

В матеріалах справи міститься копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 26.06.2019, яка не отримана відповідачем та повернулася на адресу суду з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання .

При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, за відсутністю відповідача та позивача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» з 1 липня 2015 року є постачальником природного газу зі спеціальними обов`язками постачання на території Запорізької області.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 28.05.2015 № 1652 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП № 2247 від 01.09.2015 року) ТОВ «Запоріжгаз Збут» отримало ліцензію серія АЕ № 299031, на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району) усім категоріям споживачів, крім підприємств теплоенергетики.

01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИЧ» (споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410PDMIIDP016.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно п. 2.9 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

2.9.1 За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

2.9.2 На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника.

2.9.3 Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу

2.9.4 У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Пунктом 2.9.5 договору визначено, що у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що ціна газу становить 6730.00 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1346.00 грн., всього з ПДВ - 8076.00 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

Згідно з п. 3.6 договору загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором.

У розділі 4 договору сторони обумовили порядок та строки проведення розрахунків.

Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно (4.1 договору).

Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку (4.2 договору):

100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступні розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступні розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий пери до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (4.2.1);

у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункової періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (4.2.2);

остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (4.2.3).

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (4.3).

Відповідно до п. 11.1 договору, договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору № 11410РБМІГОР016 від 01.01.2016 р. в січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2016 р., січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2017 р., січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2018 р. та в січні, лютому, березні 2019 р. Позивач передав, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 263,156 тис. куб. метрів на суму 2576873 грн. 06 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.2016 р. за січень 2016 р. в обсязі 7,472 тис. куб. метрів; від 29.02.2016 р. за лютий 2016 р. в обсязі 7,556 тис. куб. метрів; від 31.03.2016 р. за березень 2016 р. в обсязі 7,443 тис. куб. метрів; від 30.04.2016 р. за квітень 2016 р. в обсязі 8,033 тис. куб. метрів; від 31.05.2016 р. за травень 2016 р. в обсязі 7,654 тис. куб. метрів; від 30.06.2016 р. за червень 2016 р. в обсязі 7,501 тис. куб. метрів; від 31.07.2016 р. за липень 2016 р. в обсязі 7,309 тис. куб. метрів; від 31.08.2016 р. за серпень 2016 р. в обсязі 7,44 тис. куб. метрів; від 30.09.2016 р. за вересень 2016 р. в обсязі 7,875 тис. куб. метрів; від 31.10.2016 р. за жовтень 2016 р. в обсязі 7,55 тис. куб. метрів; від 30.11.2016 р. за листопад 2016 р. в обсязі 7,983 тис. куб. метрів; від 31.12.2016 р. за грудень 2016 р. в обсязі 7,439 тис. куб. метрів; від 31.01.2017 р. за січень 2017 р. в обсязі 10,421 тис. куб. метрів; від 28.02.2017 р. за лютий 2017 р. в обсязі 7,924 тис. куб. метрів; від 31.03.2017 р. за березень 2017 р. в обсязі 7,294 тис. куб. метрів; від 30.04.2017 р. за квітень 2017 р. в обсязі 7,997 тис. куб. метрів; від 31.05.2017 р. за травень 2017 р. в обсязі 7,579 тис. куб. метрів; від 30.06.2017 р. за червень 2017 р. в обсязі 7,837 тис. куб. метрів; від 31.07.2017 р. за липень 2017 р. в обсязі 7,546 тис. куб. метрів; від 31.08.2017 р. за серпень 2017 р. в обсязі 7,908 тис. куб. метрів; від 30.09.2018 р. за вересень 2018 р. в обсязі 8,318 тис. куб. метрів; від 31.10.2017 р. за жовтень 2017 р. в обсязі 8,1 тис. куб. метрів; від 30.11.2017 р. за листопад 2017 р. в обсязі 7,746 тис. куб. метрів; від 31.12.2017 р. за грудень 2017 р. в обсязі 7,964 тис. куб. метрів; від 31.01.2018 р. за січень 2018 р. в обсязі 8,193 тис. куб. метрів; від 28.02.2018 р. за лютий 2018 р. в обсязі 8,245 тис. куб. метрів; від 31.03.2018 р. за березень 2018 р. в обсязі 0,8 тис. куб. метрів; від 30.04.2018 р. за квітень 2018 р. в обсязі 14,222 тис. куб. метрів; від 31.05.2018 р. за травень 2018 р. в обсязі 7,634 тис. куб. метрів; від 30.06.2018 р. за червень 2018 р. в обсязі 7,247 тис. куб. метрів; від 31.07.2018 р. за липень 2018 р. в обсязі 5,903 тис. куб. метрів; від 31.08.2018 р. за серпень 2018 р. в обсязі 3,278 тис. куб. метрів; від 30.09.2018 р. за вересень 2018 р. в обсязі 2,594 тис. куб. метрів; від 31.10.2018 р. за жовтень 2018 р. в обсязі 2,461 тис. куб. метрів; від 30.11.2018 р. за листопад 2018 р. в обсязі 2,869 тис. куб. метрів; від 31.12.2018 р. за грудень 2018 р. в обсязі 2,576 тис. куб. метрів; від 31.01.2019 р. за січень 2019 р. в обсязі 4,003 тис. куб. метрів; від 28.02.2019 р. за лютий 2019 р. в обсязі 4,454 тис. куб. метрів; від 31.03.2019 р. за березень 2019 р. в обсязі 0,788 тис. куб. метрів.

Таким чином, позивач виконав умови договору № 11410PDMIIDP016 від 01.01.2016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів належним чином та в повному обсязі.

Відповідач, в порушення умов договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, не своєчасно сплачував вартість поставленого природного газу, та сплатив лише 2 419 686 грн. 48 коп., чим саме, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України, припустив односторонню відмову від виконання зобов`язань по договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості у розмірі 157 186 грн. 58 коп. відповідачем на день розгляду справи не сплачена.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Правовідносини сторін врегульовано договором № 11410PDMIIDP016 від 01.01.2016, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав умови договору № 11410PDMIIDP016 від 01.01.2016 в частині оплати за поставлений газ у розмірі 157 186 грн. 58 коп., факт виконання зобов`язань за договором відповідач належним чином не довів.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИЧ» 157 186 грн. 58 коп. заборгованості.

У зв`язку із несплатою відповідачем основної заборгованості у повному обсязі, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 16 247 грн. 71 коп. пені, 6 159 грн. 48 коп. суму, на які збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1 567 грн. 33 коп. 3 % річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Наданий розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань перевірений судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок інфляційних нарахувань позивачем виконаний вірно. Таким чином, стягненню підлягає сума інфляційних витрат в розмірі 6 159 грн. 48 коп. та 1 567 грн. 33 коп. 3 % річних.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п. 6.2.1 договору, яким визначено, що у разі порушення Споживачем строку оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За невиконання грошових зобов`язання за договором позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 157 186 грн. 58 коп. за період з 11.12.2018 по 28.05.2019.

Перевіривши розрахунок суми пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , судом встановлено, що розрахунок здійснено позивачем вірно. Таким чином, стягненню підлягає сума пені в розмірі 157 186 грн. 58 коп.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

З урахуванням наведеного та визнання позовних вимог відповідачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИЧ» , Запорізька область, м. Енергодар задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИЧ» (71500 Запорізька область, м. Енергодар, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, буд. 36, кв. 73, ідентифікаційний код юридичної особи 25490666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (69035 м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 39587271) 157 186 (сто п`ятдесят сім тисяч сто вісімдесят шість) грн. 58 коп. заборгованості, 16 247 (шістнадцять тисяч двісті сорок сім) грн. 71 коп. пені, 6 159 (шість тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн. 48 коп. втрат від інфляції, 1 567 (одна тисяча п`ятсот шістдесят сім) грн. 33 коп. 3 % річних, 2 717 (дві тисячі сімсот сімнадцять) грн. 42 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 27.08.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Дроздова