Рішення

від 20.08.2019 по справі 907/408/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.2019 м. Ужгород Справа № 907/408/19

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/408/19

за позовом Департаменту праці та соціального захисту, м. Ужгород до Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, м. Ужгород про стягнення суми 39771,95грн.,

За участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 39771,95грн. компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за 2014 рік, посилаючись на порушення вимог ст. 57 Бюджетного кодексу України, постанови кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/408/19 не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.05.2019 позов було залишено без руху.

22.07.2019 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.07.2019 суд ухвалив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті було призначено на 20.08.2019 року на 10:30год; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 20.08.2019 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 23.07.2019 була надіслана відповідачу 24.07.2019 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Грибоєдова,20, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №8850100986500 отримана відповідачем 30.07.2019 року.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, та відповідачем у відзиві на позов , суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною фінансовою інспекцією в Закарпатській області було проведено ревізію в Управлінні соціального захисту населення Ужгородської міської ради (з 05.07.2018р. -департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, далі -Позивач) окремих питань фінансово-господарської діяльності в частині використання бюджетних коштів, виділених з державного бюджету та компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на державну службу за призовом під час мобілізації, та особливих період та надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2014 року по 31.03.2016 року, про що складено акт від 11.07.2016 року №07-04/13.

Як встановлено ревізією з питань використання коштів бюджетних коштів за КПКВК 2501350 Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період шляхом проведення зустрічних звірок встановлено, що в грудні 2015 року Позивачем перераховано 4-ом бюджетним установам компенсацію середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014 рік в загальній сумі 110718,67 грн., які відповідно до наданих в ході звірки керівниками установ інформацій, в повному обсязі використано на оплату праці працівників. 3 них Закарпатському територіальному центру екстреної медичної допомоги (далі - Відповідач) перераховано 38031,45грн.

Згідно ст.3 та п.3 ст. 57 Бюджетного Кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України. становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року та усі надходження і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони здійснені.

Разом з тим, проведеною зустрічною звіркою встановлено, що при розрахунку середнього заробітку призваного працівника Відповідачем неправильно визначено середню заробітну плату, чим порушено аб.3 п. 2 розд.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року (із змінами) №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати . Внаслідок допущеного порушення, Відповідачем завищено і суму компенсації понесених витрат по виплаті середнього заробітку призваним працівникам на суму 1740,51 грн.

Позивачем 04.08.2016р. було направлено на адресу Відповідача лист із пропозицією перерахувати 39771,9бгрн на рахунок Позивача на виконання вимоги Державної фінансової інспекції в Закарпатській області від 27.07.2016р. №07-04-б-14/3318 про усунення порушень, виявлених ревізією. Незважаючи на лист, до цього часу Відповідачем кошти в розмірі 39771,9бгрн. не повернуто. У зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з метою стягнення суми компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за 2014 рік.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. №228 визначено, що розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами.

Відповідно до п.2.4 наказу Міністерства фінансів України від 02.04.2014р. №372 Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ , суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

Разом з цим, ст.2 Закону України від 28.12.2014 № 80-VIII Про Державний бюджет України на 2015 рік затверджено бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2015 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями, згідно з додатками № 3, № 4, № 5 і № 8 до цього Закону. Додатком № 3 до Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік за КЛКВ 2501350 Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період передбачено розподіл видатків на 2015 рік, видатки на 2014 рік не передбачено. Паспортом бюджетної програми на вказані цілі на 2015 рік видатки за компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014 рік також не передбачені.

Згідно з ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не е підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України.

Згідно зі статтею статті 119 Кодексу законів про працю України у редакції на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" встановлений Порядком виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 105 від 04.03.2015.

Бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу.

Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, компенсація з бюджету середнього заробітку здійснюється на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.

Згідно платіжного доручення № 588 від 28.12.2015 року відповідач отримав від позивача компенсацію у межах середньої заробітної плати призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за 2014-2015 роки в сумі 47 436,75 грн. (платіжне доручення міститься в матеріалах справи).

За період з 04.04.2016 по 01.07.2016 року включно Державною фінансовою інспекцією проведено ревізію в управлінні соціального захисту населення Ужгородської міської ради та складено акт ревізії використання коштів, виділених з державного бюджету на компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівникам, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг Управлінням соціального захисту населення Ужгородської міської ради за період з 01.01.2014р. по 31.03.2016р. від 11.07.2016р. № 07/04/13.

У ході здійснення вказаної ревізії було перевірено правомірність призначення компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Було виявлено порушення, внаслідок чого Закарпатським територіальним центром екстренної медичної допомоги завищено суму компенсації понесених витрат по виплаті середнього заробітку призваним працівникам на суму 1 740,51. Отже, загальна сума коштів, що підлягають поверненню становить 39 771,95 грн.

Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача коштів в сумі 39 771,96 грн. компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за 2014 рік, на підставі Постанови КМУ від 08.02.2010 року № 100 про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати

Міністерство соціальної політики України в листі-роз`ясненні від 12.11.2015 року № 17211/0/14-15/13 щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України № 105 від 04.03.2015 року зазначило, що з метою безумовного виконання положень вищезазначеної постанови КМУ просимо терміново організувати прийом звітів про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, згідно з додатком 1 до Порядку (у тому числі за 2014 рік) та забезпечення заходів щодо повного використання коштів бюджетною програмою 2501350.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129 , 232, 233, 236-241, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова,20, код ЄДРПОУ 26528843) на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі,24,26 код ЄДРПОУ 03192997) суму 39 771,95грн. (тридцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят одна грн. 95 коп.) компенсацію, а також суму 2 007,00 грн.(дві тисячі сім грн. 00 коп. ) - у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 27.08.2019.

Суддя О.Ф. Ремецькі