Рішення

від 27.08.2019 по справі 910/8148/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2019Справа № 910/8148/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1; ідентифікаційний код: 37029549)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Суфле (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16, літ. А; ідентифікаційний код: 38863920)

про стягнення 15902,48 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Суфле про стягнення 15902,48 грн, з яких 14310,48 грн основного боргу, 1057,52 грн пені та 534,48 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання умов договору поставки № 5340-КИЕ від 26.10.2015 поставлявся відповідачу товар, однак відповідача належним чином не виконав своїх договірних зобов`язань в частині здійснення оплати, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість з основного боргу перед позивачем в розмірі 14310,48 грн. Крім того, позивачем від простроченої суми здійснено нарахування 3% річних в розмірі 534,48 грн. та пені в розмірі 1057,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 відкрито провадження у справі №910/8148/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/8148/19 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16, літ. А), що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення у зв`язку з вибуттям адресата та поштовим конвертом, в якому ухвала суду надсилалась на вказану адресу місцезнаходження відповідача.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/8148/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Суфле (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг (постачальник) укладено Договір поставки №5340КИЕ, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору поставки №5340КИЕ від 26.10.2015 право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Згідно з п. 3.1 Договору поставки №5340КИЕ від 26.10.2015 асортимент та кількість товару, що постачається, зазначається у накладних.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставки №5340КИЕ від 26.10.2015 ціни на товар вказуються у накладних на товар. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 8.1 Договору поставки №5340КИЕ від 26.10.2015 даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.2016. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору про бажання розірвати договір, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів висловлення будь-якою із сторін договору бажання розірвати Договір поставки №5340КИЕ від 26.10.2015, суд дійшов висновку, що вказаний договір був чинним у спірний період.

Судом встановлено, що 24.04.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 4889,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №7368 від 24.04.2018; 06.10.2017 - товар на суму 2638,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №1917 від 06.10.2017; 20.09.2017 - товар на суму 3866,52 грн, що підтверджується видатковою накладною №6210 від 20.09.2017; 16.02.2018 - товар на суму 923,94 грн., що підтверджується видатковою накладною №5733 від 16.02.2018.

Вказані видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг (позивача). При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копії довіреностей, якими були уповноважені представники Товариства з обмеженою відповідальністю Суфле на отримання товару, поставленого позивачем за вказаними видатковими накладними.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт здійснення позивачем поставки відповідачу товару на загальну суму 12317,70 грн.

При цьому, у позовній заяві (з урахуванням розрахунку заборгованості) позивач вказав на те, що він поставив відповідачу товар за видатковою накладною №4436 від 16.04.2018 на суму 1992,78 грн.

Однак, копії вказаної видаткової накладної (будь-якого іншого належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт здійснення господарської операції щодо поставки відповідачу товару на суму 1992,78 грн) позивачем суду не надано.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт здійснення господарської операції щодо поставки відповідачу товару на суму 1992,78 грн (накладна, акт приймання-передачі, тощо), суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду факт поставки ним товару відповідачу на суму 1992,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п. 4.2 Договору поставки №5340КИЕ від 26.10.2015 покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію товару не пізніше 30 днів з дати поставки.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за видатковою накладною №7368 від 24.04.2018 на суму 4889,04 грн, у строк до 24.05.2018 включно; товар, поставлений за видатковою накладною №1917 від 06.10.2017 на суму 2638,20 грн, - у строк до 06.11.2017 включно; товар, поставлений за видатковою накладною №6210 від 20.09.2017 на суму 3866,52 грн., - у строк до 20.10.2017 включно; товар, поставлений за видатковою накладною №5733 від 16.02.2018 на суму 923,94 грн., - у строк до 19.03.2018 включно.

Доказів виконання відповідачем обов`язку з оплати товару, поставленого позивачем за вказаними видатковими накладними, матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Суфле за Договором поставки №5340КИЕ від 26.10.2015 (за видатковою накладною №7368 від 24.04.2018, видатковою накладною №1917 від 06.10.2017, видатковою накладною №6210 від 20.09.2017 та видатковою накладною №5733 від 16.02.2018) у сумі 12317,70 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Суфле заборгованості у розмірі 14310,48 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 12317,70 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1057,52 грн., а саме: 91,43 грн. пені за період з 13.05.2018 по 18.09.2018 (за видатковою накладною №5733 від 16.02.2018); 279,75 грн. пені за період з 17.05.2018 по 15.11.2018 (за видатковою накладною №4436 від 16.04.2018); 686,34 грн пені за період з 25.05.2018 по 23.11.2018 (за видатковою накладною №7368 від 24.04.2018).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.6 Договору поставки №5340КИЕ від 26.10.2015 у випадку порушення покупцем строків, встановлених у п. 4.2 договору, покупець оплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились, що нарахування неустойки за порушення покупцем строків, вказаних у п. 4.2 договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов`язань. Нарахування неустойки припиняється в день повного розрахунку за поставлений товар.

Перевіривши розрахунки пені за прострочення оплати відповідачем товару, поставленого позивачем за видатковою накладною №5733 від 16.02.2018 та видатковою накладною №7368 від 24.04.2018, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості.

Водночас, так як суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів здійснення позивачем поставки товару відповідачу за видатковою накладною №4436 від 16.04.2018 на суму 1992,78 грн, вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати товару, поставленого за вказаною накладною, судом визнаються необґрунтованими.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Суфле пені у розмірі 1057,52 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 777,77 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 534,48 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в його обґрунтованості в частині нарахування 3% річних за видатковою накладною №7368 від 24.04.2018, видатковою накладною №1917 від 06.10.2017, видатковою накладною №6210 від 20.09.2017 та видатковою накладною №5733 від 16.02.2018.

Водночас, так як суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів здійснення позивачем поставки товару відповідачу за видатковою накладною №4436 від 16.04.2018 на суму 1992,78 грн, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення оплати товару, поставленого за вказаною накладною, судом визнаються необґрунтованими.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Суфле 3% річних у розмірі 534,48 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 475,19 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, ч. 1 ст. 129, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Суфле (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16, літ. А; ідентифікаційний код: 38863920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1; ідентифікаційний код: 37029549) суму основного боргу у розмірі 12317 (дванадцять тисяч триста сімнадцять) грн 70 коп., пеню у розмірі 777 (сімсот сімдесят сім) грн 77 коп., 3% річних у розмірі 475 (чотириста сімдесят п`ять) грн 19 коп. та судовий збір у розмірі 1639 (одна тисяча шістсот тридцять дев`ять) грн 32 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 27.08.2019

Суддя Д.О. Баранов