Рішення

від 23.08.2019 по справі 910/7877/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.08.2019Справа № 910/7877/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд будальянс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Астріс" про cтягнення 178 751 грн 65 коп. Представники сторін:не викликались,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд будальянс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астріс" про стягнення 178 751 грн 65 коп. заборгованості за поставлений товар за договором поставки від 20.03.2019 № 03, в тому числі: 177 960 грн 00 коп. основного боргу та 791 грн 65 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки від 20.03.2019 № 03 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 177 960 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 791 грн 65 коп. 3 % річних.

Окрім того, 18.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд будальянс" про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/7877/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

08.07.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду для долучення до матеріалів справи.

Станом на 23.08.2019 відповідачем вимог ухвали суду від 21.06.2019, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 27.06.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050614747.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

УСТАНОВИВ:

20.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд будальянс" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астріс" (покупець за договором) укладено договір поставки № 03, відповідно до умов якого на умовах та в порядку, визначених договором, постачальник зобов`язується відвантажити та передати покупцеві товар, визначений підписаними сторонами специфікаціями до договору, а покупець зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар і оплатити його.

Відповідно до пункту 2.2. договору загальний обсяг та кількість товару, що поставляється на умовах договору, визначається підписаними сторонами специфікаціями до договору, фактична кількість та обсяг поставленого товару підтверджується видатковими накладними, що були підписані сторонами протягом строку дії договору.

Згідно з пунктом 3.1. та 3.2. договору ціна договору дорівнює сумі загальної вартості товару, поставки якого відбулись протягом строку дії договору, згідно підписаними сторонами видатковими накладними. Ціна та вартість товару визначається для кожної партії товару згідно рахунку-фактури.

Пунктами 4.1., 4.2. та 4.3. договору визначено, що передача кожної партії товару оформляється видатковими накладними. Датою поставки товару (партії товару) вважається дата отримання товару покупцем згідно підписаними сторонами видатковими накладними щодо такого товару (партії товару). Перехід права власності на товар та ризиків випадкової загибелі чи пошкодження товару від постачальника до покупця відбувається в моменти передачі товару покупцю та підписання сторонами видаткових накладних.

У відповідності до пункту 5.1. договору розрахунки за поставку товару здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України. Покупець сплачує постачальнику 100 % вартості товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю. Вартість товару, визначена у встановленому постачальником рахунку-фактурі, та в специфікації до договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків та поставки товару (партій товару), щодо яких сторонами було підписано специфікацію до договору - до повного виконання сторонами зобов`язань щодо поставки такого товару (пункт 10.1. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Додатком № 01 від 20.03.2019 (специфікація № 01) до договору № 03 від 20.03.2019 визначено найменування обладнання, а саме матеріал рулонний покрівельний та гідроізоляційнй, непористий полім.тришаровий "PLASTFOIL" з внутр.армуванням сіткою із поліестру POLAR (1.5х2100х20000)мм у кількості 1218 за ціною 170,00 грн; 19неткані матеріали 19В211(200)Н6 Геопульс у кількості 1100 за ціною 19,00 грн. термін поставки 21.03.2019. Загальна вартість товару складає 227 960 грн 00 коп.

Відповідач надав позивачу гарантійний лист з проханням відгрузити товар з відстроченням платежу загальною вартістю 227 960 грн 00 коп. та зазначив, що гарантує оплату за товар у строк не пізніше 20 квітня 2019 року.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки від 20.03.2019 № 03 позивач поставив, а відповідач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладених № 438 від 21.03.2019 на суму 207 060 грн 00 коп. та № 439 від 21.03.2019 на суму 20 900 грн 00 коп., та товарно-транспортних накладних № Р439 від 21.03.2019 та № Р438 від 21.03.2019.

Разом з тим, позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 718 від 20.03.2019 на суму 227 960 грн 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 25 від 23.04.2019 про сплату заборгованості за поставлений товар, проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У свою чергу відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 50 000 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 25.04.2019 № 1306 з призначенням платежу: "оплата за будівельний матеріал згідно рах. № 718 від 20.03.2019р. у т. ч. ПДВ 20 % - 8333.33 грн." та випискою по рахунку позивача.

Окрім того, 18.06.2019 відповідачем здійснено часткову оплату на суму 10 000 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 18.06.2019 № 1390 з призначенням платежу: "оплата за будівельний матеріал згідно рах. № 718 від 20.03.2019р. у т. ч. ПДВ 20 % - 1666.67 грн." та випискою по рахунку позивача.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд будальянс" від 13.06.2019 зареєстровано в суді 18.06.2019, при цьому, позивач здав її на пошту 14.08.2019, що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті та описі вкладення.

При цьому, провадження у справі було відкрито 21.06.2019.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що часткова оплата на суму 10 000 грн 00 коп. була проведена 18.06.2018, тобто до відкриття провадження у справі № 910/7877/19 (21.06.2019), суд дійшов висновку про можливість закриття провадження у справі в цій частині, оскільки позивач здав на пошту позовну заяву 14.06.2019.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт часткової сплати відповідачем суми основного боргу, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Розглянувши надані відповідачем докази часткової сплати основної заборгованості до відкриття провадження у справі, проте після подання позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 10 000 грн 00 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 167 960 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 167 960 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманого товару за договором від 20.03.2019 № 03 та факту наявності заборгованості у розмірі 167 960 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 167 960 грн 00 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 791 грн 65 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 22.04.2019 по 13.06.2019.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки 3% річних позивача та встановлено, що при здійснення розрахунку позивачем не враховано положення частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України відповідно до якої визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Так, у відповідності до пункту 5.1. договору від 20.03.2019 № 03 покупець сплачує постачальнику 100 % вартості товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю. Вартість товару, визначена у встановленому постачальником рахунку-фактурі, та в специфікації до договору.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи відповідач прийняв товар 21.03.2019 відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладених № 438 від 21.03.2019 на суму 207 060 грн 00 коп. та № 439 від 21.03.2019 на суму 20 900 грн 00 коп.

Отже товар мав бути оплачений відповідачем 22.04.2019, оскільки останній день строку оплати припадав на 20.04.2019, який є вихідним, а відтак прострочення виконання грошового зобов`язання почалося з 23.04.2019.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 768 грн 81 коп.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 03 від 20.03.2019, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 22.04.2019 по 13.06.2019, підлягають задоволенню частково за розрахунком суду у розмірі 768 грн 81 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, який не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (утримався від задоволення її заснованих на законодавстві вимог) та зобов`язання щодо сплати отриманого відповідачем товару виконано 18.06.2019, до відкриття провадження у справі (21.06.2019), проте після того як позивач здав позовну заяву на пошту (14.06.2019), а також враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 22 грн 84 коп. 3 % річних, судовий збір у розмірі 2 680 грн 93 коп. покладається на відповідача.

Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астріс" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, будинок 50 ідентифікаційний код 40288917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд будальянс" (04201, м. Київ, вул. Петра Панча, будинок 11-А, кв. 77, ідентифікаційний код 35789787) заборгованість у розмірі 167 960 (сто шістдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 81 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 680 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн 93 коп.

3. Провадження у справі № 910/7877/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд будальянс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астріс" в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10 000 грн 00 коп. закрити.

4. В іншій частині позову щодо заявлених вимог в частині стягнення 22 грн 84 коп. 3 % річних відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька