Рішення

від 19.08.2019 по справі 916/1695/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1695/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача :не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

розглянувши справу за позовом Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аквабуд-Херсон» про стягнення 140 153,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Херсонський морський торгівельний порт» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аквабуд-Херсон» (надалі - відповідач) про стягнення 140 153,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання по розгляду справи по суті на « 09» липня 2019 р. о 10:40 год.

26 червня 2019р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача (вх. № 2-3043/19 від 26.06.2019 р.) про проведення судового засідання, призначеного для розгляду справи №916/1695/19 по суті, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання, призначеного для розгляду справи №916/1695/19 по суті на 09.07.2019 р. о 10:40 год., в режимі відеоконференції з підстав технічної неможливості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2019р. було відкладено судове засідання « 09» липня 2019р. о 10:40 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2019р. виправлено описку в п.1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 09.07.2019р. по справі №916/1695/19 шляхом викладення його наступним чином: «Відкласти судове засідання на « 19» серпня 2019 р. о 10:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 13 (5 поверх), тел. 0(482)307-970.» .

19 серпня 2019 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач - Державне підприємство «Херсонський морський торгівельний порт» , позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в засідання суду призначені на 09.07.2019р. та 19.08.2019р. не з`явився. Ухвали Господарського суду Одеської області від 19.06.2019р., 09.07.2019р., 10.07.2019р. були направлені за належною адресою відповідача, однак, поштові повідомлення про направлення зазначених ухвал повернулися до суду не врученими.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого права на захист не використав. За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:

07 червня 2018р. між Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» (наділі - Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Аквабуд-Херсон» (надалі - Клієнт) укладено Договір на перевантаження каботажних вантажів №76Д, відповідно до п. 1.1 якого Підприємство організовує і здійснює своїми силами і засобами за кошти Клієнта навантажувально-розвантажувальні операції (далі по тексту - робота) каботажного вантажу Клієнта - піску насипом (далі - вантаж), що слідує через Підприємство, а також, за письмовою згодою сторін, забезпечує короткочасне накопичення вантажу (зберігання) на відкритих складських майданчиках Підприємства для подальшого відвантаження вантажу з Підприємства на вагони та автотранспорт.

Відповідно до п. 1.2. Договору завезення вантажу на Підприємство здійснюється судном (баржа, річне судно) Клієнта, а вивезення Клієнтом вантажу з Підприємства здійснюється залізничним транспортом та автотранспортом за кошти Клієнта.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що роботи та послуги, що виконуються/надаються Підприємством Клієнту в рамках даного Договору, в тому числі варіанти вантажних операцій, умови їх виконання, супутні послуги, їх вартість, та інші умови стосовно вантажу зазначаються у додатках до цього Договору.

Так, пунктом 15 Додатку 2 до Договору встановлені тарифи за перевалку піску навалом, без урахування ПДВ, а саме: відповідно до п. 15.1 вартість перевантаження вантажу піску навалом, за варіантом робіт: «Судно-ВСМ-наппівагон/автотранспорт» в гривнах без урахування ПДВ, за 1 тонну: - 12,50; відповідно до п. 15.2 Договору вартість зберігання вантажу на відкритому складському майданчику Підприємства, в гривнах, без урахування ПДВ, за 1 тонну за добу:

- 10 діб технологічного зберігання з моменту надходження вантажу на Підприємство (дата приймального акту) - Входить до комплексної ставки;

- з 11-ої по 40 добу - 0,133;

- з 41-ої по 50 добу - 1,330;

- з 51-ої по 60 добу - 1,995.

Згідно п. 2.8. Договору підписання Клієнтом даного Договору є письмовим підтвердженням того, що весь період знаходження вантажу на ВСМ Підприємства з дати надходження Вантажу на Підприємство по дату відвантаження вантажу з Підприємства включно вважається строком зберігання вантажу та обліковується відповідно до умов, передбачених п. 3.3. Договору.

Позивач зазначає, що згідно п.3.3.1. Договору Підприємство веде облік вантажу по терміну його зберігання на Підприємстві з дати надходження вантажу на Підприємство судном (дата генерального акту) і по дату відвантаження вантажу з Підприємства на автотранспорт та вагони (дата приймально-здавального акту).

Пунктом 4.16 Договору визначено, що Клієнт зобов`язаний підписати надані Підприємством акти виконання робіт (надання послуг), скріпити печаткою у разі наявності, та повернути по одному примірнику таких актів на адресу Підприємства у строк протягом 10 (десяти) календарних днів з дати їх відправлення Підприємством поштою або вручення представникові (експедитору) Клієнта під підпис.

У випадку необґрунтованої відмови Клієнта від підписання або неповернення ним підписаних Актів виконання робіт (надання послуг) протягом строку, вказаного в даному пункті, вважається, що Акти виконання робіт (надання послуг) є погодженими Сторонами та надані послуги/виконані роботи підлягають оплаті Клієнтом.

Згідно п. 4.19. Договору Клієнт оплачує Підприємству вартість Робіт/послуг, які виконуються/надаються Підприємством згідно умов цього Договору.

У відповідності до п. 5.1. Договору розрахунки за Роботи/послуги, що виконуються/надаються Підприємствам, проводяться Клієнтом шляхом здійснення попередньої та остаточної оплати Робіт/послуг згідно рахунків Підприємства на попередню та остаточну оплату по ставках вказаних в додатках до цього Договору.

На виконання Договору на перевантаження каботажних вантажів №76Д від 07.06.2018р. Позивачем було прийнято на зберігання у грудні 2018 року за приймальним актом №12 від 16.12.2019р. пісок будівельний масою 391600 кг та за приймальним актом № 13 від 21.12.2019р. пісок будівельний масою 401730 кг.

Позивач зазначає, що Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» здійснювалося зберігання вантажу відповідача протягом відповідного терміну, у зв`язку з чим позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату: № 291 від 31.01.2019 р. на суму 11498,94 грн.; № 312 від 01.02.2019 р. на суму 12437,57 грн.; № 344 від 05.02.2019 р. на суму 13168,91 грн.; № 345 від 05.02.2019 р. на суму 3683,30 грн.; № 346 від 05.02.2019 р. на суму 2591,56 грн.; № 347 від 05.02.2019 р. на суму 7671,65 грн.; № 371 від 07.02.2019 р. на суму 6693,55 грн.; № 372 від 07.02.2019р. на суму 4795,19 грн.; № 476 від

15.02.2019 р. на суму 10968,56 грн.; № 477 від 15.02.2019 р. на суму 9116,63 грн.; № 478 від

15.02.2019 р. на суму 13453,97 грн.; № 479 від 15.02.2019 р. на суму 13985,68 грн.; № 481 від 15.02.2019 р. на суму 13385,42 грн.; № 643 від 05.03.2019 р. на суму 4600,28 грн. на загальну суму 128 051,21 грн. та акти здачі-приймання робіт: № 172 від 30.01.2019 р.; № 155 від 30.01.2019 р.; № 200 від 31.01.2019 р.; № 182 від 31.01.2019 р.; 201 від 01.02.2019 р.; № 184 від 01.02.2019 р.; № 206 від 02.02.2019 р.; № 190 від 02.02.2019 р.; № 207 від 02.02.2019 р.; № 191 від 02.02.2019 р.; № 208 від 04.02.2019 р.; № 192 від 04.02.2019 р.; № 243 від 05.02.2019 р.; № 227 від 05.02.2019 р.; № 244 від 06.02.2019 р.; № 228 від 06.02.2019 р.; № 324 від 09.02.2019 р.; № 300 від 09.02.2019 р.; № 325 від 11.02.2019 р.; № 301 від 11.02.2019 р.; № 326 від 12.02.2019 р.; № 302 від 12.02.2019 р.; № 303 від 13.02.2019 р.; № 327 від 13.02.2019 р.; № 328 від 14.02.2019 р.; № 305 від 14.02.2019 р.; № 421 від 18.02.2019 р.; № 453 від 18.02.2019 р.

Як зазначає позивач, відповідачем було сплачено на користь позивача лише 6 870,77 грн., у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 121 180,44грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно п. 7.2. Договору за затримку оплати рахунків Клієнтом Підприємство має право стягнути з Клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежів від суми простроченого платежу.

На підставі п. 7.2 Договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання зобов`язання за Договором на перевантаження каботажних вантажів №76Д від 07.06.2018р. у розмірі 15 396,24 грн., яку також просить стягнути з ТОВ «Компанія Аквабуд-Херсон» .

Також, згідно п. 7.3. Договору у разі прострочення платежів Клієнтом Підприємство, відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, має право стягнути суму боргу з Клієнта, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з суми простроченого платежу.

Так, керуючись положеннями ст. 625 ЦК України та п. 7.3 Договору ДП «Херсонський морський торговельний порт» нарахувало інфляційні втрати у розмірі 2271,52 грн. та 3% річних у розмірі 1305,43 грн., які, на думку позивача, підлягають стягненню на користь ДП «Херсонський морський торговельний порт» .

Позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на положення ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, позивач зазначає, що ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні

виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання

зобов`язання не допускається.

Позивач, також, зазначає, що 03.06.2019р. ДП «Херсонський морський торговельний порт» зверталось до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу (вх. №1575/19 від 03.06.2019 р.) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аквабуд-Херсон» про стягнення з останнього грошових коштів у розмірі 134476,41 грн., з яких: 121180,44 грн. основного боргу, 10167,21 грн. пені, 857,24 грн. 3% річних, 2271,52 грн. інфляційних втрат, а також 192,10 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2019 р. у справі №916/1538/19 у задоволенні заяви ДП «Херсонський морський торговельний порт» про видачу судового наказу було відмовлено з підстав, визначених ч. 2 ст.153 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст.153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку мас право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Так, при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу ДП «Херсонський морський торговельний порт» було сплачено судовий збір у розмірі 192,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40 від 27.05.2019р.

Позивач посилається на ч.2 ст. 151 ГПК України, відповідно до якої у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі вищенаведеного, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 102,31 грн, що складається з судового збору, сплаченого за подання до Господарського суду Одеської області заяви про видачу судового наказу, у розмірі 192,10 грн. та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 1910,21 грн.

Відповідач - ТОВ «Компанія Аквабуд-Херсон» своїм правом на судовий захист не скористався, відзиву на позовну заяву не надавав.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 07 червня 2018р. між Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Аквабуд-Херсон» (Клієнт) укладено Договір на перевантаження каботажних вантажів №76Д, відповідно до п. 1.1 якого Підприємство організовує і здійснює своїми силами і засобами за кошти Клієнта навантажувально-розвантажувальні операції (далі по тексту - робота) каботажного вантажу Клієнта - піску насипом (далі - вантаж), що слідує через Підприємство, а також, за письмовою згодою сторін, забезпечує короткочасне накопичення вантажу (зберігання) на відкритих складських майданчиках Підприємства для подальшого відвантаження вантажу з Підприємства на вагони та автотранспорт.

Згідно п. 12.2. Договору визначено, що його умови зберігають силу протягом усього строку дії цього Договору, а в частині зобов`язань Клієнта щодо сплати заборгованості та інших зобов`язань, пов`язаних зі знаходженням та зберіганням Вантажу Клієнта на Підприємстві - до повного виконання таких зобов`язань.

Відповідно до п. 1.2. Договору завезення вантажу на Підприємство здійснюється судном (баржа, річне судно) Клієнта, а вивезення Клієнтом вантажу з Підприємства здійснюється залізничним транспортом та автотранспортом за кошти Клієнта.

Місце виконання Робіт/надання послуг - територія ДП «Херсонський морський торговельний порт» та акваторія морського порту Херсон і причали Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Херсонського морського порту) (надалі - ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрація Херсонського МП)) (п.1.3 Договору).

У відповідності до 1.4. Договору за виконання Підприємством Робіт/надання послуг по даному Договору Клієнт здійснює оплату відповідно до умов даного Договору.

Так, відповідно до розділу 3 Договору Підприємство, зокрема: здійснює перевантаження вантажу Клієнта, в тому числі: організовує своєчасне розвантаження вантажів з суден і навантаження на автотранспорті та вагони власними силами та засобами згідно з діючими правилами і нормами, узгодженими в додатках до цього Договору; забезпечує приймання і здавання вантажу; здійснює приймання вантажу з суден згідно Генерального Акту та відвантаження вантажу на автотранспорт та залізничні вагони з оформленням приймально здавальних актів; веде облік вантажу; веде облік вантажу по терміну його зберігання на Підприємстві з дати надходження вантажу на Підприємство судном (дата Генерального акту) і по дату відвантаження вантажу з Підприємства на автотранспорт та вагони (дата приймально здавального акту); у разі часткового відвантаження вантажу з ВСМ на автотранспорт та вагони, Підприємство виставляє рахунки за зберігання тих партій вантажу, що надійшли раніше, крім випадків коли відвантаження вантажу більш пізнього надходження проводиться на вимогу Клієнта; визначення кількості вантажу при перевантаженні піску насипом: кількість вантажу, вивантаженого Підприємством із судна, визначається згідно ваги, зазначеної в коносаменті, іншому перевізному документі; кількість вантажу, навантаженого на залізничні вагони з судна, та/чи із складів Підприємства, визначається по 100% зважуванню на залізничних вагах; (за можливу різницю у вазі між прийнятим і відвантаженим вантажем Підприємство відповідальності не несе).

В свою чергу Клієнт зобов`язаний, зокрема: надавати Підприємству письмову заявку на підхід суден для обробки не пізніше, як за 48 годин до підходу судна на Підприємство; організовувати приймання вантажу у вагони своїми представниками і пломбування вагонів власними пломбами, здійснює оформлення залізничних накладних; забезпечувати своєчасність надходження на рахунок Підприємства платежів за виконані/надані Підприємством Роботи/послуги, згідно умов цього Договору; підписати надані Підприємством Акти виконання робіт (надання послуг), скріпити печаткою у разі наявності, та повернути по одному примірнику таких Актів на адресу Підприємства у строк протягом 10 (десяти) календарних днів з дати їх відправлення Підприємством поштою або вручення представникові (експедитору) Клієнта під підпис, у випадку необґрунтованої відмови Клієнта від підписання або неповернення ним підписаних Актів виконання робіт (надання послуг) протягом строку, вказаного в даному пункті, вважається, що Акти виконання робіт (надання послуг) є погодженими Сторонами та надані послуги/виконані роботи підлягають оплаті Клієнтом.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що роботи та послуги, що виконуються/надаються Підприємством Клієнту в рамках даного Договору, в тому числі варіанти вантажних операцій, умови їх виконання, супутні послуги, їх вартість, та інші умови стосовно вантажу зазначаються у додатках до цього Договору.

Так, пунктом 15 Додатку 2 до Договору встановлені тарифи за перевалку піску навалом, без урахування ПДВ, а саме: відповідно до п. 15.1 вартість перевантаження вантажу піску навалом, за варіантом робіт: «Судно-ВСМ-наппівагон/автотранспорт» в гривнах без урахування ПДВ, за 1 тонну: - 12,50; відповідно до п. 15.2 Договору вартість зберігання вантажу на відкритому складському майданчику Підприємства, в гривнах, без урахування ПДВ, за 1 тонну за добу:

- 10 діб технологічного зберігання з моменту надходження вантажу на Підприємство (дата приймального акту) - Входить до комплексної ставки;

- з 11-ої по 40 добу - 0,133;

- з 41-ої по 50 добу - 1,330;

- з 51-ої по 60 добу - 1,995.

У відповідності до п.3.3.1. Договору Підприємство веде облік вантажу по терміну його зберігання на Підприємстві з дати надходження вантажу на Підприємство судном (дата генерального акту) і по дату відвантаження вантажу з Підприємства на автотранспорт та вагони (дата приймально-здавального акту).

Пунктом 4.16. Договору визначено, що Клієнт зобов`язаний підписати надані Підприємством акти виконання робіт (надання послуг), скріпити печаткою у разі наявності, та повернути по одному примірнику таких актів на адресу Підприємства у строк протягом 10 (десяти) календарних днів з дати їх відправлення Підприємством поштою або вручення представникові (експедитору) Клієнта під підпис.

У випадку необґрунтованої відмови Клієнта від підписання або неповернення ним підписаних Актів виконання робіт (надання послуг) протягом строку, вказаного в даному пункті, вважається, що Акти виконання робіт (надання послуг) є погодженими Сторонами та надані послуги/виконані роботи підлягають оплаті Клієнтом.

Згідно п. 4.19. Договору Клієнт оплачує Підприємству вартість Робіт/послуг, які виконуються/надаються Підприємством згідно умов цього Договору.

У відповідності до п. 5.1. Договору розрахунки за Роботи/послуги, що виконуються/надаються Підприємствам, проводяться Клієнтом шляхом здійснення попередньої та остаточної оплати Робіт/послуг згідно рахунків Підприємства на попередню та остаточну оплату по ставках вказаних в додатках до цього Договору.

На виконання Договору на перевантаження каботажних вантажів №76Д від 07.06.2018р. Позивачем було прийнято на зберігання у грудні 2018 року за приймальним актом №12 від 16.12.2019р. пісок будівельний масою 391 600 кг та за приймальним актом № 13 від 21.12.2019р. пісок будівельний масою 401 730 кг.

Так, ДП «Херсонський морський торговельний порт» здійснювало зберігання вантажу ТОВ «Компанія Аквабуд-Херсон» , у зв`язку з чим позивачем було виставлено рахунки на оплату: № 291 від 31.01.2019 р. на суму 11498,94 грн.; № 312 від 01.02.2019 р. на суму 12437,57 грн.; № 344 від 05.02.2019 р. на суму 13168,91 грн.; № 345 від 05.02.2019 р. на суму 3683,30 грн.; № 346 від 05.02.2019 р. на суму 2591,56 грн.; № 347 від 05.02.2019 р. на суму 7671,65 грн.; № 371 від 07.02.2019 р. на суму 6693,55 грн.; № 372 від 07.02.2019р. на суму 4795,19 грн.; № 476 від 15.02.2019 р. на суму 10968,56 грн.; № 477 від 15.02.2019 р. на суму 9116,63 грн.; № 478 від 15.02.2019 р. на суму 13453,97 грн.; № 479 від 15.02.2019 р. на суму 13985,68 грн.; № 481 від 15.02.2019 р. на суму 13385,42 грн.; № 643 від 05.03.2019 р. на суму 4600,28 грн. на загальну суму 128 051,21 грн. та відповідно акти здачі-приймання робіт: № 172 від 30.01.2019 р.; № 155 від 30.01.2019 р.; № 200 від 31.01.2019 р.; № 182 від 31.01.2019 р.; 201 від 01.02.2019 р.; № 184 від 01.02.2019 р.; № 206 від 02.02.2019 р.; № 190 від 02.02.2019 р.; № 207 від 02.02.2019 р.; № 191 від 02.02.2019 р.; № 208 від 04.02.2019 р.; № 192 від 04.02.2019 р.; № 243 від 05.02.2019 р.; № 227 від 05.02.2019 р.; № 244 від 06.02.2019 р.; № 228 від 06.02.2019 р.; № 324 від 09.02.2019 р.; № 300 від 09.02.2019 р.; № 325 від 11.02.2019 р.; № 301 від 11.02.2019 р.; № 326 від 12.02.2019 р.; № 302 від 12.02.2019 р.; № 303 від 13.02.2019 р.; № 327 від 13.02.2019 р.; № 328 від 14.02.2019 р.; № 305 від 14.02.2019 р.; № 421 від 18.02.2019 р.; № 453 від 18.02.2019 р.

Однак, відповідачем було сплачено на користь позивача частину вартості наданих послуг у розмірі 6 870,77 грн., у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 121 180,44 грн., яка підлягає стягненню а користь ДП «Херсонський морський торговельний порт» .

Крім того, відповідно до матеріалів справи листами ДП «Херсонський морський торговельний порт» (вих. № 03-28/61 від 14.01.2019р.; вих. № 03-28 від 08.02.2019р.; вих. № 03-8/449 від 05.03.2019 р.; вих. №03-28/531 від 21.03.2019р.) неодноразово повідомляло ТОВ «Компанія Аквабуд-Херсон» про наявність за останнім заборгованості за Договором на перевантаження каботажних вантажів №76Д від 07.06.2018р. у розмірі 121 180,44грн.. На зазначені листи Відповідач надав відповіді (вих. №5 від 17.01.2019 р.; вих. №14 від 11.02.2019р.; вих. №21 від 25.03.2019р.), якими повідомив, що визнає за собою заборгованість у розмірі 121 180,44 грн. та просить надати відстрочку платежу до 01.05.2019р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Крім зазначеного, згідно п. 7.2. Договору за затримку оплати рахунків Клієнтом Підприємство має право стягнути з Клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежів від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі прострочення платежів Клієнтом Підприємство, відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, має право стягнути суму боргу з Клієнта, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з суми простроченого платежу.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 15 396,24 грн., інфляційних втрат у розмірі 2271,52 грн. та 3% річних у розмірі 1305,43 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь повідомлявся про дату час та місце судового засідання за офіційною юридичною адресою.

Судом встановлено, що ДП «Херсонський морський торговельний порт» зверталось до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу (вх. №1575/19 від 03.06.2019 р.) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аквабуд-Херсон» про стягнення з заборгованості за Договором на перевантаження каботажних вантажів №76Д від 07.06.2018р. у розмірі 134476,41 грн., з яких: 121180,44 грн. основного боргу, 10167,21 грн. пені, 857,24 грн. 3% річних, 2271,52 грн. інфляційних втрат, а також 192,10 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2019 р. у справі №916/1538/19 у задоволенні заяви ДП «Херсонський морський торговельний порт» про видачу судового наказу було відмовлено з підстав, визначених ч. 2 ст.153 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст.153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку мас право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Так, при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу ДП «Херсонський морський торговельний порт» було сплачено судовий збір у розмірі 192,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40 від 27.05.2019р.

Відповідно до ч.2 ст. 151 ГПК України у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі вищенаведеного та відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу та позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 129, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аквабуд-Херсон» про стягнення 140 153,63 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аквабуд-Херсон» (65003, м. Одеса, вул. М.Гефта, б. 7, офіс 5, Код ЄДРПОУ - 38497418) на користь Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, б. 4, Код ЄДРПОУ - 01125695) 140 153,63 грн. /сто сорок тисяч сто п`ятдесят три гривні шістдесят три копійки/, з яких: 121 180,44грн. /сто двадцять одна тисяча сто вісімдесят гривень сорок чотири копійки/ основного боргу, 15 396,24 грн. /п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто шість гривень двадцять чотири копійки/ пені, 2 271,52 грн. /дві тисячі двісті сімдесят одна гривня п`ятдесят дві копійки/ інфляційних втрат, 1 305,43 грн. /одна тисяча триста п`ять гривень сорок три копійки/ 3% річних та 2 102,31 грн. /дві тисячі сто дві гривні тридцять одну копійку/ судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 27 серпня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут