Ухвала

від 27.08.2019 по справі 922/2705/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" серпня 2019 р. м ХарківСправа № 922/2705/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-УТН", 36008, м. Полтава, вул. Європейська, 146-а, к. 505, код 37227524 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адрид", 61001, м. Харків, пр. Московський, 51, код 37376751 про стягнення 10 375 000,00 грн. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-УТН" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДРИД" (відповідач) 10 375000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ-УТН та Товариством з обмеженою відповідальністю КАПІТАЛ X було укладено Договір про відступлення права вимоги № 08/16-4 від 03 серпня 2016 року, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор (ТОВ КАПІТАЛ X ) передає, а новий кредитор (ТОВ ГАРАНТ-УТН ) приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за договорами, укладеними Первісним кредитором з, зокрема Боржником - ТОВ АДРИД , за Договором надання поворотної фінансової допомоги № 12-Ф від 09.12.2015 на суму 15 000 000 грн. 00 коп. (без ПДВ). Відповідно до Акту звірки розрахунків № АС-000044 від 02.08.2016, підписаного та скріпленого печатками ТОВ КАПІТАЛ X та ТОВ АДРИД за договором № 12-Ф від 09.12.2015 залишок заборгованості на користь ТОВ КАПІТАЛ X становить 10 375 100 грн. 00 коп.

Одночасно із поданням позовної заяви позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване незадовільним фінансовим станом підприємства, відсутністю майна та грошових коштів, що унеможливлює сплату судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Розглянувши клопотання позивача, оцінивши докази, подані в його обґрунтування, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, пов`язані із вирішенням питання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін та за умови наявності підстав, визначених у ч. 1 вказаної статті.

За ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Існування умов, з якими ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" пов`язує можливість, зокрема надання відстрочки щодо сплати судового збору, позивачем суду не надано.

Крім того, суд, розглядаючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 вказаного Закону визначено, що суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, передбачених процесуальним законом.

Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

При цьому суд зазначає, що безпідставне надання пільг з реалізації обов`язку щодо сплати судового збору одному з учасників судового процесу, має наслідком порушення прав інших учасників та суперечить принципу рівності сторін у господарському процесі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в апеляційному суді, слід застосовувати положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема, у рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду... Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Реалізація особою права на звернення до суду здійснюється, зокрема, шляхом подання позовної заяви, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтями 162-164 ГПК України. Частиною 1 статті 164 ГПК України визначено перелік обов`язкових додатків до позовної заяви, серед яких зазначено докази сплати судового збору.

Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з позовом, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 1 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до положень, встановлених ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1 921, 00 грн.

ТОВ "ГАРАНТ-УТН" до своєї позовної заяви не подано доказів сплати судового збору в розмірі, який встановлено законом - 155 625,00 грн.

Таким чином, позовна заява ТОВ "ГАРАНТ-УТН", подана до господарського суду Харківської області не відповідає вимогам ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 163, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "ГАРАНТ-УТН" про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ТОВ "ГАРАНТ-УТН" - залишити без руху.

Позивачу слід усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду докази сплати судового збору за розгляд його позовних вимог в розмірі 155 625,00 грн.

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 27.08.2019.

Суддя С.А. Прохоров