Ухвала

від 21.08.2019 по справі 761/32886/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32886/19

Провадження № 1-кс/761/22674/2019

У Х В А Л А

Іменем України

21 серпня 2019 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні, клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100007880 від 19.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 20.08.2019 року надійшло вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 12019100100007880 від 19.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, 19.08.2019 за адресою м. Київ, вул. Жилянська, 107, знаходиться заклад «Національна лотерея» під приводом здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Футура» (ТОВ «Просто Лото) ЄДРПОУ 42150197 в якому діє система гральних автоматів, що підпадає під ознаки займається гральним бізнесом.

В ході проведення першочергових слідчих дій, у зв`язку з невідкладним випадком за участі понятих в період часу 19.08.2019 з 13 год. 10 хв., по 16 год. 20 хв., слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 проведено огляд місця за адресою м. Київ, вул. Жилянська, 107 заклад «Національна лотерея» зареєстровано ТОВ «Футура» (ТОВ «Просто Лото) ЄДРПОУ 42150197 в ході якого було вилучено майно, відповідно до протоколу огляду місця події від 19.08.2019 року.

Слідчий зазначає,що вилученемайно є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вилучене майно.

Слідчий просив проводити розгляд клопотання без його участі, та долучив рапорт, з якого вбачається, що власник майна був належним чином повідомлений про час та місце його розгляду.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим не доведено, що вказане ним у клопотанні майно є предметом кримінального правопорушення, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та на нього спрямовано кримінальне правопорушення, таким чином майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того слідчому не було надано дозвіл на проведення огляду/обшуку приміщення, в якому було вилучено майно.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в рамках якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 376, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100007880 від 19.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1