Ухвала

від 20.08.2019 по справі 761/32256/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32256/19

Провадження № 1-кс/761/22223/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представників власника майна адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування СБ України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22019000000000061 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування СБ України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22019000000000061 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що Головним слідчим управлінням СБУкраїни здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019000000000061 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212 та ч. 2 ст. 364 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що у період з 2015 року по теперішній час директор ПП «Ювелірне виробниче підприємство «Віолет» (код ЄДРПОУ 32117457, АР Крим, м. Севастополь, вул. Генерала Петрова, 2, кв. 27), що також являється директором підприємства, яке зареєстровано в анексованому АР Крим ООО «Ювелирный дом «Виолет» (ИНН 9204001930, КПП 920401001) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з громадянами України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також невстановленими працівниками ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі налагодили протиправний механізм із виготовлення на території АР Крим ювелірних виробів, їх клеймування на вказаній території державним пробірним клеймом неналежного зразка (яке мало б бути знищеним), подальшим їх переміщенням на митну територію України з приховуванням від митного контролю та подальшою їх реалізацією на території України, без сплати при цьому обов`язкових відрахувань до державного бюджету України.

13.08.2019 р. на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем розташування підпільного складу, в якому зберігались ювелірні вироби ПП «Ювелірне виробниче підприємство «Віолет», за адресою: м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд. 15. У ході зазначеного обшуку, особи, що займали вказане приміщення ОСОБА_6 та ОСОБА_11 повідомили, що не здійснюють діяльність, пов`язану з реалізацією ювелірних виробів. Разом з тим, у ході обшуку виявлено ювелірні вироби виробництва ПП «Ювелірне виробниче підприємство «Віолет» у значній кількості. Крім того у сейфі кабінету № 306, серед іншого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) доларів США та 47400 (сорок сім тисяч чотириста) доларів США походження яких невідоме та документи щодо їх походження зазначеними особами не надані.

14.08.2019р. грошові кошти визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

В зв`язку з чим, у органа досудового розслідування є підстави вважати, що саме ці грошові кошти отримані кримінально протиправним шляхом внаслідок ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та відповідно вони мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, в зв`язку з чим слідчий звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням.

Слідчий ОСОБА_3 судовому засіданні підтримав вказане клопотання в повному обсязі, просив задовольнити з підстав наведених у ньому.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки вважає, що дозвіл на обшук саме грошових коштів не надавався ухвалою суду, грошові кошти належать на праві власності ОСОБА_7 , якому не повідомлено про підозру та який не має жодного відношення до даного кримінального провадження. Крім того, зазначив, що на даний час лише встановлюються обставини правопорушення та відсутні дані про протиправність дій.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання, вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Власник майна ОСОБА_6 підтримав позицію представників, також вказав, що під час проведення обшуку повідомляв слідчому, що грошові кошти, які вилучалися, і сейф, належать ОСОБА_7 , але у зв`язку із тим, що йому ніхто не роз`яснював - не зазначив цього у протоколі обшуку.

Власник майна ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомив про належність грошових коштів безпосередньо йому, зберігав вказані грошові кошти, які мають законне походження, у сейфі на підставі договори оренди з ОСОБА_6 . Надав платіжні доручення та заяви на переказ грошових коштів.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, а також додатково долучені в судовому засіданні документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Зі змісту клопотання слідчого та долучених до нього матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням СБУкраїни здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019000000000061 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212 та ч. 2 ст. 364 КК України.

13.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем розташування складу, в якому зберігались ювелірні вироби ПП «Ювелірне виробниче підприємство «Віолет», за адресою: м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд. 15. У ході зазначеного обшуку, особи, що займали вказане приміщення ОСОБА_6 та ОСОБА_11 повідомили, що не здійснюють діяльність, пов`язану з реалізацією ювелірних виробів. Разом з тим, у ході обшуку виявлено ювелірні вироби виробництва ПП «Ювелірне виробниче підприємство «Віолет» у значній кількості. Крім того у сейфі кабінету № 306, серед іншого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) доларів США та 47400 (сорок сім тисяч чотириста) доларів США походження яких невідоме та документи щодо їх походження зазначеними особами не надані.

Постановою слідчого від 14.08.2019 р. вказані грошові кошти визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Згідно з ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В клопотанні слідчий наводить підставу застосування арешту значення вилученого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України щодо речових доказів, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження , а також те, що існують достатні підстави вважати, що саме ці грошові кошти отримані кримінально протиправним шляхом внаслідок ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В клопотанніслідчий пов`язуєнеобхідність накладенняарешту навищевказане майно,вилучене вході обшукуПП «Ювелірневиробниче підприємство«Віолет»,за адресою:м.Київ,вул.Семена Скляренка,буд.15. зі значенням вказаного майна як речових доказів. Проте слідчим ані у клопотанні про накладення арешту, а також в суді не доведено, за якими саме ознаками вказане майно віднесено до речових доказів у кримінальному провадженні №22019000000000061.

Постанова слідчого про визнання вказаного майна речовими доказами не мотивована, є формальною, слідчий не вказав в своєму рішенні за якими ознаками вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Отже, відсутні достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти є процесуальним джерелом фактичних даних (доказів), на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В судовому засіданні ОСОБА_12 надано дані про походження грошових коштів та їх зберігання за адресою проведення обшуку.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що слідчим не доведено, що зазначене вилучене майно, відповідає критеріям ст.98 КПК України у кримінальному провадженні №22019000000000061за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.212,ч.2ст.364КК України, та як наслідок, може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні, слідчий суддядійшов висновкупро відсутністьправових підставдля накладенняарешту намайно,а саме:на грошовікошти вилучені13.08.2019р.під часпроведення обшукуза місцемрозташування складу,в якомузберігались ювелірнівироби виробництваПП «Ювелірневиробниче підприємство«Віолет» заадресою:м.Київ,вул.Семена Скляренка,буд.15у сумі15500(п`ятнадцятьтисяч п`ятсот)доларів СШАта 47400(сороксім тисяччотириста)доларів США,в зв`язкуз чим клопотання не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.167, 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування СБ України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22019000000000061 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя