Рішення

від 27.08.2019 по справі 918/333/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/333/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Рівненської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дік і К"

про стягнення заборгованості в сумі 279 106,36 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДФС у Рівненській області

секретар судового засідання: Коваль С.М.

Представники сторін:

Від позивача: Поліщук І.С.;

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: Разін Д.Ю.;

ОПИС СПОРУ

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Рівненська міська рада звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до Голови комісії з припинення ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дік і К" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 279 106, 36 грн.

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 09 грудня 2008 року в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 17 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/333/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі Головне управління ДФС у Рівненській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету, справу призначено до слухання в підготовчому засіданні на 11 червня 2019 року.

10 червня 2019 року третьою особою подано до суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 11 червня 2019 року підготовче засідання відкладено на 25 червня 2019 року.

20 червня 2019 року позивачем подано до суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 16 липня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 16 липня 2019 року.

04 липня 2019 року представником позивача подано до суду додаткові пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 16 липня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 13 серпня 2019 року.

18 липня 2019 року представником позивача подано до суду заяву про уточнення відповідача у справі, в яких позивач зазначає що замість ліквідатора Чепелюка Олександра Олександровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Дік і К" слід вважати "Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма"Дік і К".

Розглянувши вказану заяву суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не заявлено заяви про зміну сторони відповідача у справі, оскільки зі змісту тексту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що стороною правочину з оренди землі (орендарем) було Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дік і К", при цьому в прохальній частині позовної заяви позивачем вказано саме дане товариство з її адресою та ідентифікаційним кодом як відповідача у спорі.

В судовому засіданні 13 серпня 2019 року оголошувалась перерва до 27 серпня 2019 року.

22 серпня 2019 року третьою особою подано додаткові пояснення по суті спору, в яких третя особа зазначила, що у зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу Головним управлінням ДФС у рівненській області вживались заходи щодо стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дік і К" по орендній платі за землю в сумі 223 813,96 грн. в судовому порядку, зокрема у справах №817/2279/14, №817/2690/13-а, №817/3485/14, №817/3938/13-а, №817/610/15, №817/948/16, №2а/1770/2245/2012, №2а-3001/10/1770, №2а-6255/10/1770.

Станом на 18 серпня 2019 року згідно з даними інтегрованої картки платника податків ТОВ "Фірма "Дік і К" обліковується борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб, що не стягувався в судовому порядку в розмірі 29 297,56 грн. Заборгованість в розмірі 59 297,56 грн. виникла на підставі самостійно задекларованих але не сплачених сум. Разом з тим відповідно до пункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 129.1.1. пункту 121 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня, у зв`язку з чим нараховано пеню в сумі 4 001,85 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, ухвала суду, що містила відомості про місце, дату та час розгляду справи повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв`язку: "за закінченням терміну зберігання".

При цьому судом враховано, що відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання особою кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Також суд зазначає, що ухвали суду про відкриття провадження та про відкладення були надіслані відповідачу за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

09 грудня 2008 року між Рівненською міською радою (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дік і К" (відповідач, орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі договір), який зареєстровано Рівненською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що зроблено запис від 09 грудня 2008 року за №040858300216.

Згідно з предметом вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції та обслуговування незавершеної будівлі майстерні та приміщення проектно-кошторисної групи під торгово-сервісне приміщення, без права будівництва там автозаправної станції та влаштування грального бізнесу по АДРЕСА_1 , 7 АДРЕСА_2 м. Рівне.

АДРЕСА_3 8 договору передбачено, що договір укладено строком на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з положеннями пункту 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 830 (вісімсот тридцять) кв.м.

Як видно з акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду Рівненська міська рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дік і К" прийняло земельну ділянку площею 830 кв.м. у м. Рівне по вулиці Чернишова. 7 в оренду строком на 49 років.

Згідно з умовами пункту 9 договору, орендар сплачує орендодавцеві орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік становить 17 189,13 грн., відповідно до розрахунку №03-20/92-1, виданого Рівненським Управлінням Держкомзему у м. Рівне 28 жовтня 2008 року. Питання сплати ПДВ вирішується шляхом укладання між сторонами додаткової угоди. Сторони погоджуються, що орендна плата за землю справляється з моменту прийняття Рівненською міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду (рішення Рівненської міської ради №1899 від 02 жовтня 2008 року).

Відповідно до пункту 11 договору, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок №33212812700002 в управління ДКУ в Рівненській області.

При зверненні з позовом до суду позивачем визначено основну суму заборгованості в розмірі 279 106,36 грн. як боргу за оренду земельної ділянки.

Разом з тим, в процесі розгляду спору судом встановлено, що по заборгованості з земельних платежів на суму 223 813,96 грн., до пред`явлення даного спору, були судові спори за якими були стягнуті вказані суми. Всього за відповідачем станом на 18 серпня 2019 року рахується заборгованість в сумі 59 297,56 грн., з яких 47 775,61 грн. заборгованість з орендних платежів, решта пеня та інші штрафні санкції.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються оренди землі, що перебуває у комунальній власності. Розглядаючи даний спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами частин 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із нормами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, тобто договір оренди - це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Відповідно до положень статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата є істотною умовою договору. Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Стаття 288 Податкового Кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення, ДФС відповідно до покладених на неї завдань зокрема: здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів; контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів; здійснює контроль за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС; здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об`єктів оподаткування та об`єктів.

Згідно із вимогами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Щодо позовних вимог про стягнення 223 813,96 грн. заборгованості з плати за землю суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають з огляду на встановлені судом обставини, а саме у зв`язку зі стягненням вказаної заборгованості в судовому порядку до звернення з даним позовом.

Судом враховано пояснення третьої особи як органу, який згідно закону здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів.

При цьому з пояснень органу ДФС вбачається, що стороною у спорах, в яких розглянуто позовні вимоги про стягнення вказаної суми (позивачем) був орган ДФС.

Згідно з положеннями статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Оскільки в даному спорі, та спорах у справах за якими стягнуто 223 813,96 грн. заборгованості з плати за землю сторони відмінні, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі статті 231 ГПК України, а з огляду на відсутність наявності заборгованості, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимог про стягнення 223 813,96 грн. заборгованості з плати за землю.

Натомість позовні вимоги в частині стягнення 47 775,61 грн. на думку суду є законними та обґрунтованими. Відповідач не спростував аргументів позивача щодо наявної заборгованості, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення. Як видно з інтегрованої картки платника податків ТОВ "Фірма "Дік і К" зазначена сума боргу виникла за період вересень 2017 року - січень 2018 року в сумі 18375,21 грн., а також внаслідок донарахування основного платежу (плати за землю) за актом перевірки згідно із податковим повідомленням-рішенням №0010881401 від 05.12.2018 в сумі 29400,40 грн.

Разом з тим у інтегрованій картці платника податків ТОВ "Фірма "Дік і К" зазначена заборгованість в розмірі 59 297,56 грн. Однак вказана сума крім боргу з плати за землю включає в себе штрафні нарахування, зокрема пеню. Водночас предметом розгляду даного спору згідно із позовними вимогами є лише заборгованість із плати за землю, а не штрафні нарахування.

Таким чином обґрунтована сума заборгованості з плати за землю на час розгляду спору становить 47 775,61 грн.

Відповідно до правил статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини щодо невиконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати орендних платежів свідчать про порушення відповідачем прав позивача. Суд погоджується з аргументами позивача, стосовно наявної заборгованості відповідача перед позивачем, а також стосовно обґрунтованості вимог про стягнення 47 775,61 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 223 813,96 грн. суд робить висновок про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на встановлені судом обставини щодо розгляду спорів щодо вказаної суми в порядку адміністративного судочинства та прийняття за результатами розгляду спорів відповідних судових рішень.

Щодо решти позовних вимог про стягнення заборгованості суд робить висновок про їх помилкове включення до загальної суми боргу з плати за землю. Оскільки предметом судового розгляду у цій справі є стягнення заборгованості з платежів за орендовану земельну ділянку, а не стягнення штрафних санкцій, суд робить висновок про відмову в задоволенні в цій частниі вимог з огляду на їх необґрунтованість.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати в сумі 716,63 грн. судового збору мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Судові витрати в сумі 4 186,60 грн. судового збору необхідно залишити за позивачем.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ДІК і К" (33010, м. Рівне, вул. Чернишова 7, код ЄДРПОУ 30318117) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна 12А, код 34847334) 47 775 (сорок сім тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн. 61 коп. заборгованості та 716 (сімсот шістнадцять) грн. 63 коп. судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 231 330,75 грн. заборгованості відмовити.

4. Судові витрати в сумі 4 186,60 грн. судового збору залишити за позивачем.

Позивач: Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна 12А, код 34847334).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ДІК і К" (33010, м. Рівне, вул. Чернишова 7, код ЄДРПОУ 30318117).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 28 серпня 2019 року.

Суддя Качур А.М.