Рішення

від 22.08.2019 по справі 925/715/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/715/19

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М., у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом гр. ОСОБА_1 , Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Хрестителево (поштова адреса: АДРЕСА_2)

до товариства з обмеженою відповідальністю Агроелітгруп , м. Черкаси, вул. Невського, 15/1, кв. 36

про стягнення 53 446,66 грн. невиплачених дивідендів,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Гончар С.М. - адвокат - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Гр. ОСОБА_1 звернулася в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агроелітгруп про стягнення невиплачених дивідендів за 2016 рік та за січень-серпень 2017 року в розмірі 53 446,66 грн., та відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні:

Представник позивача вимоги підтримав та пояснив, що його довіритель - співзасновник підприємства гр. ОСОБА_1 прийняла рішення про вихід зі складу учасників з 01.09.2017р. та реалізувала його, подавши відповідну нотаріально посвідчену заяву товариству.

В заяві про вихід з товариства також була вимога до товариства виплатити частину прибутку до моменту виходу зі складу засновників - по вересень 2017 року.

Заява подана товариству Агроелітгруп 17.05.2017р. засобами зв`язку Укрпошти з повідомленням про вручення. Докази надані в справу.

На підтвердження дійсності заяви про вихід зі складу засновників товариства позивач посилається і на довідку приватного нотаріуса про посвідчення її підпису в заяві.

Довідка про рух справи:

Провадження у справі відкрито 14.06.2019р. та призначено підготовче засідання на 11:00 год. 11.07.2019р.

Ухвалою суду від 11.07.2019р. підготовче засідання було відкладено на 10:00 год. 29.07.2019р. та розміщено інформацію про виклик представника відповідача на офіційній сторінці господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України, а також направлено до відома цю ухвалу засновнику та власнику ТОВ Агроелітгруп ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ).

Ухвалою суду від 29.07.2019 закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті на 16:00 год. 22 серпня 2019 р.

Відповідач свого представника в засідання суду повторно не направив.

Суду не повертались розписки відповідача та засновника відповідача про вручення ухвали суду чи про відмову від отримання документів.

Представник позивача вказує на зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, на умисне ухилення від отримання документів та надання письмових заперечень проти позову у справу.

Позивач не змінив підставу чи предмет позову.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку. Позивач повідомив, що надав суду всі докази по справі.

Адреса відповідача у позовній заяві співпадає з адресою, вказаною у витягу з ЄДРПОУ юридичних осіб.

Місцезнаходження юридичної особи, здійснення нею господарської діяльності товариства відповідає місцю його реєстрації - приписи ст. 93 ЦК України.

Судом з`ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Позивач - гр. ОСОБА_1 була учасником ТОВ Агроелітгруп (далі - ТОВ або Товариство) (ідентифікаційний код юридичної особи 40744088; юридична адреса товариства: 18015, м. Черкаси, вул. Невського 15/1 кв. 36) із часткою у Статутному капіталі Товариства 50%, що підтверджується п.2.2, п.4.3 Статуту Товариства в новій редакції, затвердженого Зборами учасників товариства Протоколом №2 від 01.09.2016р., та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.09.2018р. № 23870654 (а.с.8-25; 26-30).

Позивачем 17 травня 2017р. направлено на адресу іншого учасника та директора Товариства - Чумічова О. В. нотаріально засвідчену Заяву про її вихід із складу учасників Товариства з 01 вересня 2017 року (далі - Заява).

Листом приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвої І.Ю. від 16.05.2019р. №320/01-16 підтверджено факт засвідчення нею справжності підпису Позивача на Заяві про вихід із складу учасників ТОВ з 01.09.2017р. за реєстраційним номером 1946 (а.с.31).

Вищевказана Заява Відповідачем була отримана 18.05.2017р., що підтверджується поштовими документами, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.32).

20 березня 2019 року Позивачем на адресу Відповідача була направлена заява про виплату дивідендів та надання звітів про діяльність Товариства. В цій заяві Позивач просив надати копії декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 і 2017 роки та виплатити у повному обсязі дивіденди за вказані роки (2016; та до вересня 2017) (а.с.33).

Факт отримання Відповідачем 22.03.2019р. вищевказаної заяви підтверджується поштовими документами, дослідженими в судовому засіданні, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.34-35). Заява Позивача була залишена Відповідачем без реагування.

Із листа Головного управління ДФС у Черкаській області Державної фіскальної служби України від 27.03.2019р. за вих. №10474/23-00-12-0412, надісланого на адвокатський запит адвоката Гончара С.М. (від 19.03.2019р. № 19/03-13/ц/ф) вбачається, що за даними рядка 2350 Звіту про фінансові результати ТОВ Агроелітгруп (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40744088) розмір отриманого чистого прибутку становив за 2016 рік - 76,9 тис. грн., за 2017 рік - 44,9 тис грн. (а.с.36). Також Позивачу були направлені копії податкових декларацій з податку на прибуток за 2016, 2017 роки (а.с.37-40).

Відповідачем докази та документи позивача в належний спосіб не спростовані та не заперечені.

Інших документів у справу не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим - приписи частини 1 ст. 236 ГПК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Ч.1 ст. 148 ЦК України визначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений Статутом, а справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Дивіденди - це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Вихід учасника з товариства регламентований ст. 24 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 13, ст.69):

Стаття 24. Вихід учасника з товариства

1. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

2. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.

3. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.

4. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.

5. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

6. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

7. Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

8. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

9. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна.

10. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

11. Товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

12. Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

13. Положення частин восьмої - одинадцятої цієї статті застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов`язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.

Відповідно до п. б) ст. 10 Закону України Про господарські товариства в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, учасник господарського товариства наділений правом брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Згідно ч.2 ст. 54 Закону України Про господарські товариства в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд вважає, що Позивач, будучи учасником Товариства із моменту його створення у 2016 році, має право на відповідні дивіденди за 2016 рік та за вісім місяців 2017 року - до дати його виходу із складу учасників.

Суд зазначає, що відповідач проявив протиправну бездіяльність стосовно реєстрації виходу позивача з товариства, стосовно неприйняття рішення про виплату дивідендів позивачу, стосовно врегулювання спору з даного питання.

Суд вказує, що спір стосовно виходу гр. ОСОБА_1 зі складу товариства та виплати частки в статутному фонді товаристві - відсутній. Бездіяльність товариства позивачем не оскаржувалась, а право на отримання дивідендів позивачем - відповідачем не оспорене.

Також право учасника на отримання дивідендів визначене в пп.2 п.6.1 Статуту Товариства.

Відтак, оскільки чистий прибуток Товариства за 2016 рік склав 76 900 грн., а за 2017 рік - 44 900 грн., то Позивач має право на дивіденди у розмірі 50% від річного чистого прибутку, а саме:

- за 2016 рік - 38 450 грн. (76900:2=38450);

- за 2017 рік (за 8 місяців або 2/3 від тривалості року) - 29933,33 грн. (44900 : 3 х 2 = 29933,33), тому частина від цієї суми прибутку становить 14 966,66 грн. (29933,33 : 2), а всього розмір дивідендів складає - 53 446,66 грн.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин на підставі ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Станом на час розгляду справи доказів отримання Позивачем від Відповідача розміру вказаних дивідендів до суду не подано, розмір стягуваної суми грошових коштів відповідає фактичним обставинам справи; вимога Позивача про стягнення з відповідача 53 446,66 грн. дивідендів є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення і з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути 53 446,66 грн. невиплачених дивідендів за 2016 рік та за січень-серпень місяці 2017 року.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку з Позивачем. Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення стягуваної суми коштів.

Позивач, заявляючи позов, просив суд стягнути з Відповідача на користь Позивача понесених ним судових витрат на правову допомогу.

За приписами ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В судовому засіданні факт надання правничих послуг позивачеві

підтверджений:

- Договором про надання правничої допомоги від 17.03.2019р.;

- розрахунком вартості від 21.08.2019р. за Договором про надання правничої допомоги від 17.03.2019р. на суму 6000 грн.;

- квитанцією до прибуткового касового ордера від 20.08.2019р. №12.

Суд приходить до переконання, що в матеріалах справи містяться відповідні докази, визначені у ст.126 ГПК України на підтвердження підстав, умов, порядку надання правничої допомоги і її вартість.

Відтак суд вважає вимогу Позивача про стягнення витрат в сумі 6000 грн. на правничу допомогу обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Агроелітгруп , м. Черкаси, вул. Невського, 15/1, кв. 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40744088, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: гр. ОСОБА_1 , Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Хрестителево (поштова адреса: АДРЕСА_2 ), ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий

53 446,66 грн. дивідендів, 1921 грн. судового збору, 6000 грн. витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 28.08.2019р.

Суддя Г.М. Скиба