Постанова

від 27.08.2019 по справі 914/1619/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1619/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Гасяк Я.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Ділай У.І.

від 26.02.2019 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дубник О.П., Скрипчук О.С., Плотніцький Б.Д.

від 28.05.2019

за позовом Засновника ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль"

до ОСОБА_1

про стягнення збитків у розмірі 1270893,00 грн,

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.08.2019 № 29.3-02/2029 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 914/1619/18 у зв`язку із відпусткою судді Студенця В.І.

Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.08.2019 для розгляду справи № 914/1619/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Вронська Г.О., Кролевець О.А.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог за первісним та зустрічним позовами

Засновник Олійник Наталія Євгенівна в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних останнім під час перебування на посаді директора у період з 06.05.2014 по 20.12.2016 у розмірі 1270893,00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач своєю бездіяльністю завдав збитки товариству в розмірі 1270893 грн, так як не забезпечив наявності первинних документів, внаслідок чого у товариства виникла заборгованість перед державою у вигляді несплати податків в зазначеній сумі. Зазначені обставини встановлені ухвалою Сихівського районного суду від 11.06.2018 про закриття кримінального провадження у справі № 464/1810/18, а також викладені обставини відображені в Акті від 12.07.2017 №966/13-01-14-13/39205319, складеного за результатами документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль", яка проводилась Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Львівській області.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до наказу № 1 від 06.05.2014 ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль", а згідно із наказом №28-к від 20.12.2016 був звільнений з посади директора.

Перебуваючи на даній посаді в період з 06.05.2014 до 20.12.2016 ОСОБА_1 був службовою особою, на яку згідно із чинним законодавством України, зокрема: статтею 67 Конституції України, статтею 8 розділу III Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", статтями 16, 47, 168 Податкового кодексу України, покладений обов`язок та відповідальність за організацію та здійснення контролю за правильністю обчислення, та своєчасністю сплати податків, обов`язкових платежів до бюджетів та веденню господарської діяльності від імені товариства.

Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 11.06.2018 про закриття кримінального провадження у справі № 464/1810/18 встановлено, що: "31.10.2014 відповідачем, як директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" укладено договір підряду №У-14/1 на виконання загально-будівельних робіт з Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви" по об`єкту: будівництво багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м.Ужгород, вул . Гленца, б/ н. Відповідності до статті 877 Цивільного кодексу України визначено, що будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи здійснюються відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Разом з тим, відповідач, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" не забезпечив наявності в товаристві оформленої та затвердженої проектно-кошторисної документації на проведення будівельних робіт житлового будинку в м. Ужгород, вул . Гленца б/ н, а тому задекларовані товариством витрати за 2015 рік в сумі 5331305,93 грн не підтверджені первинними документами, як наслідок відсутня можливість достовірного визначення витрат, пов`язаних з виконанням будівельного контракту, чим порушено вимоги підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 135.1 статті 135, пункт 137 статті 137 Податкового кодексу України та призвело до несплати податку на прибуток за 2015 рік в сумі 1049 070,00 грн. Також, відповідач, переслідуючи мету на умисне ухилення від сплати податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" при виконанні робіт власними силами по об`єкту: будівництво багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, б/ н відобразив в бухгалтерському обліку списання будівельних матеріалів на суму 1011472,69 грн, однак відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року вартість матеріалів, виробів та конструкцій використаних для будівництва даного об`єкту становила 514611,36 грн. Як наслідок, будівельні матеріали на суму 496861,33 грн не використовувалися в будівництві та станом на кінець вересня 2015 року на залишках по складах відсутні. Таким чином, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" порушено пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень - жовтень 2015 року на загальну суму 99372,00 грн. Також, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" укладено договір з Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради №4-КР/15 від 24.09.2015 на виконання капітального ремонту дворів, внутрішньо квартальних доріг, тротуарів на вул. Кавалерідзе, 12 у м. Львові. В подальшому відповідач, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість без оформлення відповідної податкової накладної відобразив в листопаді 2015 року по даних бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" собівартість робіт по згаданому договору, на загальну суму 1253824,42 грн. Однак, відповідно до акту приймання виконаних робіт № 1 від 02.11.2015 вартість реалізації робіт по благоустрою території по вул. Кавалерідзе , 12 у м. Львові та дохід становить лише 641567,68 грн. Таким чином, собівартість по виконанню робіт по даному об`єкту перевищила ціну реалізації на суму 612256,74 грн, чим порушено пункт 187.1 статті 187, абзац 2 пункту 188.1 статті 188, пункт 200.1 статті 200, пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, та призвело до несплати податкового зобов`язання з ПДВ за листопад 2015 року в сумі 122451,35 грн. Зазначені порушення податкового законодавства встановленні проведеною Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Львівській області документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" за результатами якої складено акт №966/13-01-14-13/39205319 від 12.07.2017. Враховуючи викладене, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" ОСОБА_1 занижено податок на прибуток в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік на загальну суму 1049070 грн та податок на додану вартість в податкових деклараціях з ПДВ за вересень, листопад 2015 року на загальну суму 221823 грн.".

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.02.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" 1270893,00 грн збитків.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:

- обставини, встановлені в ухвалі Сихівського районного суду міста Львова від 11.06.2018 у справі №464/1810/18 не потребують повторно доказування в межах розгляду даної справи і є преюдиційними;

- у діях відповідача наявні всі необхідні умови цивільно-правової відповідальності для відшкодування збитків.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

- сума позову складається виключно з податкових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль", а жодні штрафні та/або фінансові санкції, які можна тлумачити як збитки не є предметом стягнення;

- сума коштів, яку платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання не є збитком товариства, а є обов`язковим платежем, який зобов`язаний сплатити кожен платник податку відповідно до положень Конституції України та Податкового кодексу України;

- позивачем не надано будь-яких доказів фактичного понесення збитків;

- як станом на момент звернення з позовом так і станом на момент прийняття оскаржуваних рішень Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" донараховані податки у розмірі 1270893,00 грн не сплачено.

6. Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до вимог статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування збитків, позивач повинен підтвердити їх понесення з наданням належних та допустимих доказів у розумінні статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх судових інстанцій не досліджувався такий обов`язковий елемент складу цивільного правопорушення, як факт понесення позивачем збитків, оскільки в матеріалах справи відсутні докази оплати зазначених позивачем податкових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" у заявленому розмірі.

Водночас, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із частиною 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України в мотивувальній частині рішення суду зазначається серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, відповідач, з посиланням на положення Конституції України та Податкового кодексу України, зазначав те, що сума коштів, яку платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька магістраль" повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання не є збитком товариства, а є обов`язковим платежем, який зобов`язаний сплатити кожен платник податку. Крім того, відповідач зазначав, що жодні штрафні та/або фінансові санкції, які можна тлумачити як збитки не є предметом стягнення у даному спорі.

Однак, суди попередніх інстанцій не навели нормативно-правового відхилення даних доводів, що в свою чергу суперечить положенням статей 236, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин Касаційний господарський суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, оскаржувані рішення суду першої інстанцій та постанову суду апеляційної інстанції у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

10. Судові витрати

Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2019 у даній справі відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у справі №914/1619/18 в сумі 38126,80 грн до ухвалення судового рішення касаційної інстанції .

Скаржником станом на 27.08.2019 таку сплату не здійснено.

Отже, оскільки строк, на який Судом було відстрочено сплату судового збору закінчився, а таку сплату не здійснено, колегія суддів дійшла висновку про те, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь Державного бюджету України несплачений судовий збір за подання касаційної скарги.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат здійснюється за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у справі № 914/1619/18 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: 31219207026007; код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207) 38126,80 грн (тридцять вісім тисяч сто двадцять шість гривень 80 копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді Г.О. Вронська

О.А. Кролевець