Рішення

від 21.08.2019 по справі 161/14986/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/14986/18

Провадження № 2/161/655/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі :

головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенко Ігоря Івановича, публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", приватного підприємства Технобуд , товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал про визнання поруки припиненою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з вищевказаним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 12 лютого 2007 року між ПАТ Західінкомбанк та ПП Технобуд було укладено кредитний договір № 1202/07-189, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у вигляді відкритої кредитної лінії у розмірі 450 000 грн. із сплатою 18 % річних на строк до 12 лютого 2014 року. 16 лютого 2007 року між КБ Західінкомбанк ТзОВ та ПП Технобуд і ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1602/07-189-2, згідно п. 2.2 якого поручитель приймає на себе зобов`язання при невиконанні позичальником зобов`язань перед кредитором погасити нараховані за користування кредитними коштами відсотки в розмірі, передбаченому у кредитному договорі та додатковими до нього договорами. У пункті 5.3 даного договору встановлено, що у випадках, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України. Додатковим договором від 24 жовтня 2008 року до кредитного договору №1202/07-189 було змінено відсоткову ставку. Зокрема, змінено фіксовану відсоткову ставку з 18 % на 23 %. Крім того, даним договором додано до кредитного договору новий пункт 3.2.3, що у разі порушення термінів сплати процентів, невиконання графіку погашення кредитної заборгованості та інше, порушення позичальником та/або поручителем умови договору застави та/або іпотеки щодо страхування предмету застави та/або іпотеки процентна ставка за користування кредитними коштами збільшується на 5 % річних. Про дану додаткову угоду їй, як поручителю, стало відомо тільки під час розгляду справи про перегляд заочного рішення суду в жовтні - грудні 2017 року. Безпосередньо у додатковому договорі п. 3.2.16 вказано порушення позичальником та/або поручителем умов договору, є підставою збільшення відповідальності на 5 % річних. Однак, її ніхто не повідомляв про такі зміни у кредитному договорі, згідно з якими її відповідальність як поручителя істотно збільшується. Крім того, даний пункт було додано до кредитного договору як новий пункт і вона не мала змоги передбачити, що у кредитний договір можуть вноситися інші пункти без її згоди і повідомлення її як поручителя.

Оскільки у кредитний договір вносилися нові пункти щодо збільшення відповідальності поручителя, то відповідно до вимог закону, її повинні були повідомити про такі зміни у кредитному договорі, так як таких умов у кредитному договорі на час підписання нею договору поруки не було. Якби їй було відомо про такі умови кредитного договору, вона була б відмовилася від підписання договору поруки. Таким чином , зміна умов кредитного договору без її згоди є порушенням її прав як поручителя.

З п.6.4 кредитного договору слідує, що при зміні кредитної політики та настанні інших об`єктивних обставин, кредитор, за письмовою згодою позичальника, має право змінювати процентну ставку, встановлену за користування кредитними коштами додатковою угодою. Проте , у кредитному договорі ніде не вказано, що у нього можуть вноситися інші пункти щодо відповідальності, зокрема, поручителя. Такі ж умови відсутні і в договорі поруки. А згоди на зміну умов даного договору вона, як поручитель, не надавала. Крім того, підписуючи додатковий договір про збільшення процентної ставки, банк не вказав які зміни кредитної політики настали, які настали інші об`єктивні обставини для зміни фіксованої процентної ставки.

Враховуючи наведене, вважає, що обставин для збільшення облікової ставки у банку не було, у додатковій угоді банк не зазначив таких обставин. Такими діями банку порушені її права як поручителя, оскільки без її відома банк збільшив її відповідальність як збільшенням процентної ставки, так і внесенням нової умови збільшення процентної ставки. А тому, укладений договір поруки між нею та банком повинен бути припинений.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд визнати припеиненим договір поруки № 1602/07-189-2, укладений 16 лютого 2007 року між КБ Західінкомбанк ТзОВ, ПП Технобуд і ОСОБА_1

Від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенко І.І. на адресу суду надійшов відзив, який останній мотивує тим, що згідно п. 1.1. договору поруки № 1602/07-189-2 від 16.02.2007 р., укладеного між КБ Західінкомбанк ТзОВ (кредитор), позичальником ПП Технобуд та поручителем ОСОБА_1 , передбачено, що поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником в повному обсязі усіх зобов`язань позичальника, що випливають з кредитного договору № 1202/07-189 від 12.02.2007 р. і додаткових до нього договорів, укладених між кредитором та позичальником. При цьому, підпунктом б п. 2.2. даного договору визначено, що поручитель приймає на себе зобов`язання при невиконанні позичальником зобов`язань перед кредитором, погасити нараховані за користування кредитним коштами відсотки в розмірі, передбаченому в кредитному договорі та додатковими до нього договорами. За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Проте, враховуючи положення договору поруки, вважає, що поручителем ОСОБА_1 погоджено виконання зобов`язань за кредитним договором та додатковими договорами, про що сторони чітко дійшли згоди, уклавши договір поруки № 1602/07-189-2 від 16.02.2007р. Тому посилання позивача на те, що зміна умов кредитного договору без її згоди є порушенням прав поручителя, не відповідає зазначеному вище договору поруки, що є обов`язковим для його сторін в силу вимог ст. 629 ЦК України. Тобто підстави, які передбачені ст. 559 ЦК України для припинення поруки, у даному випадку відсутні.

Позивач також вказує на те, що про додаткову угоду від 24.10.2008 р. їй стало відомо під час розгляду справи про перегляд заочного рішення у жовтні - грудні 2017 р. (справа № 2-7356/10). Однак, дане твердження спростовується наступним. У справі № 2-7356/10 ще 30.09.2010 р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області було прийнято заочне рішення про задоволення позовних вимог банку та стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , як поручителя. При цьому, сума стягнутої судом заборгованості враховує суму процентів, передбачених саме додатковою угодою від 24.10.2008 р. Виконавчі листи № 2-7356 було пред`явлено до виконання у Другий ВДВС Луцького МУЮ. 24.02.2011 р. постановою державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ відкрито ВП № 24752883 про стягнення на користь ПАТ Західінкомбанк грошових коштів з ОСОБА_1 як поручителя в сумі 572419,88 грн. Згідно Інформації про виконавче провадження, виконавцем у 2011 році вживалися дії по виявленню майна боржника з метою виконання виконання рішення суду.

Відтак, вважає, що наявність примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 з 2011 р., що передбачало обов`язковому її повідомленню виконавчою службою з метою надання їй можливості виконання рішення суду добровільно протягом 7- денного строку, визначеного законодавством, свідчить про те, що ОСОБА_1 у 2011 році було відомо про стягнення з неї заборгованості як з поручителя за договором поруки № 1602/07-189-2, у розмірах заборгованості за кредитним договором № 1202/07-189 від 12.02.2007 р. , з врахуванням всіх його додаткових угод

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правова позиція ВСУ у справі за № 6-2469цс16). У даній судовій справі позивачем ОСОБА_1 не надано суду обґрунтованих доказів, що вона дійсно довідалася про умови додаткової угоди від 24.10.2008 р. лише в жовтні-грудні 2017 р. Таке твердження спростовується наявним з 2011 року виконавчим провадженням про стягнення з неї заборгованості, як солідарного боржника, за договором поруки № 1602/07-189-2. Відтак, ПАТ Західінкомбанк вважає за необхідне заявити суду про сплив позовної давності та необхідність застосування спливу позовної давності для відмови у позові.

Ухвалою суду від 25 березня 2019 року в якості співвідповідача до участі у даній справі залучено товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал , оскільки 13 лютого 2019 року між публічним акціонерним товариством Західінкомбанк , яке є правонаступником КБ Західінкомбанк , та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал був укладений договір №2018-12-29-000001-6 купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, публічне акціонерне товариство Західінкомбанк передало у власність товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал , а товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал прийняло у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право вимоги до боржників, які виникли за укладеними договорами, в тому числі, за договом поруки № 1602/07-189-2, укладеним 16 лютого 2007 року між КБ Західінкомбанк ТзОВ, ПП Технобуд і ОСОБА_1

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин, про день, час, місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що у матеріалах справи міститься відповідне поштове повідомлення. Крім того, є оголошення на сайті судової влади про розгляд даної справи. Клопотання про відкладення розгляду справи, відзиви на позов від відповідачів на адресу суду не надходили.

Суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутності відповідачів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, та подані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

Судом встановлено, що 12 лютого 2007 року між ПАТ Західінкомбанк та ПП Технобуд було укладено кредитний договір №1202/07-189, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у вигляді відкритої кредитної лінії у розмірі 450 000 грн. із сплатою 18% річних на строк до 12 лютого 2014 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 16 лютого 2007 року між КБ Західінкомбанк ТзОВ та ПП Технобуд і ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1602/07-189-2, згідно з п. 2.2 якого поручитель приймає на себе зобов`язання при невиконанні позичальником зобов`язань перед кредитором погасити нараховані за користування кредитними коштами відсотки в розмірі, передбаченому в кредитному договорі та додатковими до нього договорами. У пункті 5.3 даного договору встановлено, що у випадках, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Як випливає з матеріалів справи, додатковим договором від 24 жовтня 2008 року до кредитного договору №1202/07-189 було змінено відсоткову ставку. Зокрема, змінено фіксовану відсоткову ставку з 18 % на 23 %. Даним договором додано до кредитного договору новий пункт 3.2.3, що у разі порушення термінів сплати процентів, невиконання графіку погашення кредитної заборгованості та інше, порушення позичальником та/або поручителем умови договору застави та/або іпотеки щодо страхування предмету застави та/або іпотеки процентна ставка за користування кредитними коштами збільшується на 5 % річних .

Відповідно до ч. 1 статті 553 ЦК України, ч. 1 статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року у цивільній справі №2-7356/10-ц за позовом публічного акціонерного товариства Західінкомбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Західінкомбанк заборгованість за кредитним договором №1202/07-189 від 12.02.2007р. в розмірі 568789,66грн., та по 910грн. судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Постановою апеляційного суду Волинської області від 20 березня 2018 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року у даній справі у частині стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_2 , як солідарного боржника із позичальником приватним підприємством Технобуд на користь публічного акціонерного товариства Західінкомбанк заборгованість за кредитним договором № 1202/07-189 від 12 лютого 2007 року у розмірі 568789 грн. 66 коп., а також стягнуто з ОСОБА_1 , як солідарного боржника із позичальником приватним підприємством Технобуд на користь публічного акціонерного товариства Західінкомбанк заборгованість за кредитним договором № 1202/07-189 від 12 лютого 2007 року у розмірі 568789 грн. 66 коп. У решті рішення суду від 12 грудня 2017 року у цивільній справі №2-7356/10-ц залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України припинення договору поруки пов`язується зі зміною забезпеченого зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Обсяг зобов`язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов`язання.

У п.6.4 кредитного договору від 12.02.2007 року визначено умови, при яких кредитор має право змінювати процентну ставку за користування кредитними коштами саме шляхом укладення додаткових угод.

Згідно п.п.1.1, 2.1, 2.2 договорів поруки, укладених між сторонами 16.02.2007 року, підписи поручителів свідчать, що вони згідні з істотними умовами кредитного договору, в тому числі, що процентні ставки за користування кредитними коштами змінюються додатковими угодами і вони зобов`язуються виконувати усі умови кредитного договору та додаткових до нього договорів.

Беручи до уваги наведене, додаткової згоди поручителя на зміну відсоткової ставки не було потрібно, оскільки збільшення відсоткової ставки відбулося в рамках узгоджених сторонами домовленостей.

Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідач заздалегідь не повідомив її про збільшення процентної ставки за кредитним договором, тобто змінив зобов`язання, чим збільшив обсяг її відповідальності як поручителя не заслуговують на увагу, оскільки вимога щодо попереднього повідомлення поручителя про зміну процентної ставки за кредитним договором не обумовлена в договорі поруки.

У постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі №6-1199цс16 сформульована правова позиція, у якій зазначено, що відповідно до частин 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора до поручителя, підстав для застосування положень частини 4 ст. 559 ЦК України, на думку суду, немає.

Враховуючи наведене, зокрема те, що є рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлена чинність договору поруки № 1602/07-189-2, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 16 лютого 2007 року між КБ Західінкомбанк ТзОВ та ПП Технобуд і ОСОБА_1 , і на цій підставі стягнуто заборгованість на користь кредитора, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні правові підстав и для визнання вказаної поруки припиненою, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 5, 81, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 553-559, 627, 1056-1 ЦК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенко Ігоря Івановича, публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", приватного підприємства Технобуд , товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал про визнання поруки припиненою -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ Західінкомбанк Костенко І.І., адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67.

Відповідач: ПАТ "Західінкомбанк", код ЄДРПОУ 19233095, адреса: 43025, м.Луцьк, вул. Винниченка, 67.

Відповідач: приватне підприємство Технобуд : код ЄДРПОУ 31572411, адреса: 43024, Волинська область, м.Луцьк, вул.Львівська, 89а.

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал , ЄДРПОУ: 39827967, місцезнаходження якого є: 03150, м.Київ, вул.Предславинська, будинок 11.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта