Рішення

від 28.08.2019 по справі 1.380.2019.003464

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003464

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури до Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області в особі Виконавчого комітету Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури (місцезнаходження: вул.Шевченка, 29, м.Дрогобич, Львівська область, 82100) звернувся з позовною заявою до Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області в особі Виконавчого комітету Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області (місцезнаходження: вул.Л.Українки, 59, с.Долішній Лужок, Дрогобицький район, Львівська область, 82121, код ЄДРПОУ 20851591), в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області в особі Виконавчого комітету Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини, що знаходяться на території села Долішній Лужок Дрогобицьокго району Львівської області, а саме: Пам`ятник тверезості 1902 р. та Пам`ятник Т.Шевченку українському поету і художнику; 1814-1861 рр. та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

-зобов`язати Долішньолужецьку сільську раду Дрогобицького району Львівської області в особі виконавчого комітету Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території села Долішній Лужок Дрогобицького району Львівської області, а саме: Пам`ятник тверезості 1902 р. та Пам`ятник Т.Шевченку українському поету і художнику; 1814-1861 рр. та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що на Виконавчий комітет Долішньолужецької сільської ради Львівської області покладено обов'язок виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Долішньолужецької сільської ради Львівської області, та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. За даними Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на території Долішньолужецької сільської ради Львівської області розташовано 2 пам'ятки культурної спадщини місцевого значення, а саме: пам`ятка архітектури Пам`ятник тверезості 1902 р. та пам`ятка архітектури Пам`ятник Т.Шевченку українському поету і художнику; 1814-1861 рр. . Втім, облікова документація на вказані об'єкти відсутня. Оскільки бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, прокурор, на підставі ч.2 ст.23 Закону України Про прокуратуру та ч.4 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою судді від 15.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Дрогобицькою місцевою прокуратурою Львівської області вивчено питання щодо занесення об'єктів культурної спадщини, що розташовані на території с. Долішній Лужок Дрогобицького району Львівської області до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

З долученого до матеріалів справи переліку пам'яток культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на території Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області знаходяться такі пам'ятки архітектури (місцевого значення): пам`ятка архітектури Пам`ятник тверезості 1902 р. , датована 1902 роком, взята під охорону та включена до реєстру рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 19.07.1995 року №528 (охоронний номер 1482) та пам`ятка архітектури Пам`ятник Т.Шевченку українському поету і художнику; 1814-1861 рр. , взята під охорону та включена до реєстру рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 05.05.1972 року №183 (охоронний номер 395).

12.06.2019 року Дрогобицькою місцевою прокуратурою Львівської області направлено запит голові Долішньолужецької сільської ради Львівської області за №04/27-1732 вих.19 з проханням повідомити чи складена облікова документація на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території с. Долішній Лужок, а саме: пам`ятка архітектури Пам`ятник тверезості 1902 р. та пам`ятка архітектури Пам`ятник Т.Шевченку українському поету і художнику; 1814-1861 рр. ., чи скеровувалася така документація на розгляд Консультативної ради відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації та результати її розгляду.

12.06.2019 року Долішньолужецькою сількою радою Львівської області направлено лист-відповідь №175 про відсутність технічної документації на об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території сільської ради.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо виготовлення облікової документації та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, серед іншого: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено ст.24 Закону України Про прокуратуру та ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За змістом ч.ч.4, 5 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 року №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у ст.1 цього Закону:

об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно ч.1 ст.3 Закону №1805-III, державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1805-III, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.

Частиною 2 ст.6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.

Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1760 (далі - Порядок №1760).

Так, згідно п.1 вказаного Порядку, об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення).

На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (п.2 Порядку №1760).

Відповідно до п.3 розділу Х Прикінцеві положення Закону №1805-III, об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури , визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно з п.п.3, 4 Порядку №1760, Облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X Прикінцеві положення Закону України Про охорону культурної спадщини визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Порядок обліку об'єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року №158 (далі - Порядок №158).

Відповідно до п.1.3 цього Порядку, облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр).

На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п.2.3 Порядку №158).

Облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760 (п.3.1 Порядку №158).

Тобто занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і Виконавчий комітет Долішньолужецької сільської ради Львівської області, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території с.Долішній Лужок та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Такими об'єктами на території Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області є пам'ятки культурної спадщини місцевого значення: Пам`ятник тверезості 1902 р. (охоронний номер 1482) та Пам`ятник Т.Шевченку українському поету і художнику; 1814-1861 рр. (охоронний номер 395).

За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.

Форму облікової картки об'єкта культурної спадщини та паспорта об'єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року №295/104 Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2004 року за №693/9292 (п.4.2 Порядку №158).

Документи на об'єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів (п.4.4 Порядку №158).

Згідно ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами (ст.1 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.11 ст.1 Закону №280/97-ВР, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що саме на відповідача - Долішньолужецьку сільську раду Дрогобицького району Львівської області в особі Виконавчого комітету Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області - покладено обов'язок виготовлення облікової документації на кожен об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території с.Долішній Лужок - Пам`ятник тверезості 1902 р. (охоронний номер 1482) та Пам`ятник Т.Шевченку українському поету і художнику; 1814-1861 рр. (охоронний номер 395) та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд враховує, що бездіяльністю є пасивна поведінка, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку вона зобов'язана була і могла вчинити, або невідвернення небезпеки, яку особа зобов'язана була і мала можливість відвернути.

А тому, невиконання Долішньолужецькою сільською радою Дрогобицького району Львівської області в особі її виконавчого комітету обов'язку по виготовленню належним чином оформленої облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території с. Долішній Лужок - Пам`ятник тверезості 1902 р. (охоронний номер 1482) та Пам`ятник Т.Шевченку українському поету і художнику; 1814-1861 рр. (охоронний номер 395) та неподання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, відтак позов належить задовольнити повністю.

Згідно ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області в особі Виконавчого комітету Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території с.Долішній Лужок Дрогобицьокго району Львівської області, а саме: Пам`ятник тверезості 1902 р. та Пам`ятник Т.Шевченку українському поету і художнику; 1814-1861 рр. та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Долішньолужецьку сільську раду Дрогобицького району Львівської області в особі виконавчого комітету Долішньолужецької сільської ради Дрогобицького району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території села Долішній Лужок Дрогобицького району Львівської області, а саме: Пам`ятник тверезості 1902 р. та Пам`ятник Т.Шевченку українському поету і художнику; 1814-1861 рр. та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна