Рішення

від 27.08.2019 по справі 1.380.2019.002054

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002054

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю :

представника позивача - Іванейко Я.Я.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у м. Львові справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Львівського управління начальника робіт про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків,-

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області до Львівського управління начальника робіт про стягнення коштів у сумі 657 721,83 грн. з рахунків у банках та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов`язань по: податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи з фізичних осіб, військовий збір та адміністративні штрафи. Тож, оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому контролюючий орган звернувся із означеним позовом до суду.

Ухвалою суду від 24 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином, оскільки надіслана на його місцезнаходження вказане у позові та відповідає тому, яке визначене у інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, однак повернулось до суду із відміткою відділення поштового зв`язку: за не запитом . Також, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити повністю.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Львівське управління начальника робіт (79034, м. Львів, вул. Луганська,3) зареєстроване як юридична особа, що стверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як видно з довідки про суму заборгованості, станом на 14.02.2019 податковий борг відповідача перед бюджетом становить 659535,16 грн. Однак сума стягнення являється 657 721,83 грн.

На підставі долучених до позову документів суд встановив, що вказана податкова заборгованість у Львівського управління начальника робіт виникла:

1) по податку на доходу фізичних осіб на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0001701303 від 27.03.2017, яким визначено суму грошового зобов`язання в загальному розмірі 315 457,68 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0001751303 від 27.03.2017, яким визначено суму грошового зобов`язання в загальному розмірі 510 грн.

2) військовий збір на підставі :

- податкового повідомлення-рішення №0001731303 від 27.03.2017, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 11 070,99 грн.

3) податку на прибуток підприємств на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0004241401 від 31.03.2017, яким визначено суму грошового зобов`язання 180 116,00 грн та пеня 138627,31 грн.

4) податку на додану вартість на підставі :

- податкового повідомлення-рішення №0004251401 від 31.03.2017, яким визначено суму грошового зобов`язання 3 090,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0004271401 від 31.03.2017, яким визначено суму грошового зобов`язання 1020 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0102271221 від 26.04.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання 2210 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0193701221 від 31.07.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання 1020 грн;

-податкового повідомлення-рішення №0230681221 від 04.09.2018, яким визначено суму штрафу 1 776,88 грн;

Залишок не сплаченої пені згідно зворотнього боку облікової картки становить 2 312,97 грн.

5) Адміністративні штрафи на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0004281401 від 31.03.2017, яким визначено суму грошового зобов`язання в загальному розмірі 510 грн

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань ДПА у Галицькому районі м. Львова виставлено податкову вимогу від 04.01.2002 №2/94, яку було вручено платнику 19.01.2012 р, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога чи податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалися в справі відсутні, відповідно, визначені зобов`язання є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов`язанням відповідач суду не надав.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються для повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно з п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органу державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 657 721,83 грн Львівське управління начальника робіт у встановлені законом строки не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з рахунків відповідача та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету кошти в сумі 657 721,83 грн.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 76 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.ст. 44, 77 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а відтак зобов`язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 657 721,83 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивачем таких витрат не понесено (експертизи не призначались, свідків не залучено), судові витрати з відповідача стягувати не слід.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Львівського управління начальника робіт (79034, м. Львів, вул. Луганська, 3, код ЄДРПОУ 22995851), відкритих у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до Державного бюджету України кошти для погашення податкового боргу в сумі 657721 (шістсот п`ятдесят сім тисяч сімсот двадцять одну) грн. 83 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 серпня 2019 року.

Суддя Р.М. Брильовський