Рішення

від 28.08.2019 по справі 360/3326/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3326/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу від 07.06.2019 ВП № 58543716,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - позивач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач, УДВС ГТУЮ у Луганській області), в якому позивач просив скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови про накладення штрафу ВП № 58543716 від 07.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою державного виконавця від 07.06.2019 ВП № 58543716 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн на УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області за невиконання рішення суду у справі № 360/1552/18.

Позивач з таким рішенням не згоден, зазначає, що за вказаним судовим рішенням сума пенсійних виплат позивачем нарахована, але не виплачена через відсутність відповідного фінансування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Вказані обставини стали підставами звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 29.07.2019 позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. У встановлений строк недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.08.2019 позивачеві поновлено строк звернення до суду з позовом.

Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

28.08.3029 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких він просив розглядати справу без участі його представника (арк. спр. 21-23).

28.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову, зазначає, що відсутність фінансування скаржника не доведена документально, не надано доказів вчинення будь-яких дій на отримання фінансування для виконання судового рішення на момент накладення штрафу на боржника. Станом на 28.08.2019 рішення суду не було виконано. Відтак, відповідач вважає позов необґрунтованим, просить відмовити в його задоволенні, розглянути справу без участі уповноваженого представника (арк. спр. 25-29).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

З огляду на положення статті 205 КАС України справу розглянуто за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 видано виконавчий лист № 812/1552/18 від 12.02.2019 про зобов`язання УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2016 року (арк. спр. 43-44).

Постановою державного виконавця від 06.03.2019 відкрито виконавче провадження № 58543716 (арк. спр. 40).

Листом від 22.03.2019 № 6561/03-22 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повідомило державного виконавця, що рішення суду у справі № 812/1552/18 виконано. Виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 01.03.2016. Заборгованість по пенсії за період з 01.03.2016 по 31.03.2019 в розмірі 214967,99 грн нарахована. ОСОБА_1 станом на 20.03.2019 не надано заяви про відкриття карткового рахунку в АТ Ощадбанк (арк. спр. 34).

Також судом установлено, що заяву про відкриття рахунку в АТ Ощадбанк ОСОБА_1 надав до управління лише 24.05.2019, що підтверджується відповідною заявою (арк. спр. 62).

Матеріалами справи підтверджується, що УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області нарахувало ОСОБА_2 заборгованість з пенсії за період з 01.03.2016 по 31.05.2019 у розмірі 233311,93 грн, що підтверджується протоколом за період з 01.03.2016 по 31.05.2019 (арк. спр. 24).

УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області направлено списки осіб щодо фінансування нарахованої заборгованості, до якого включено особовий рахунок ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) про фінансування у червні 2019 року нарахованої на виконання судового рішення суми боргу по пенсії (арк. спр. 63-64).

Оскільки нарахована сума за рішенням суду не була профінансована, її знову було включено до відомості нарахування на вересень 2019 року (арк. спр. 65-68).

У зв`язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем винесено постанову від 07.06.2019 про накладення штрафу на УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області у розмірі 5100,00 грн (арк. спр. 33).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Судом установлено, що УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області рішення суду у справі № 812/1552/18 у встановлений державним виконавцем строк не виконано.

Як зазначає УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганській області, невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме: частково - через неповідомлення стягувачем інформації щодо рахунку в банку, на який слід здійснювати нарахування, частково - через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).

Суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, у зв`язку з чим у відповідача відсутні підстави для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення без поважних причин.

Таким чином, постанова державного виконавця від 07.06.2019 ВП № 58543716 про накладення на позивача штрафу належить до скасування.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2).

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи положення статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши оскаржену постанову відповідача протиправною.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 12.08.2019 № 546 (арк. спр. 16).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та належать до задоволення, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1921,00 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГТУЮ у Луганській області, структурним підрозділом якого є відповідач.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу від 07.06.2019 ВП № 58543716 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 07.06.2019 ВП № 58543716 про накладення на управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21792459) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Єгорова, будинок 22, код за ЄДРПОУ 34941884) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.О. Свергун