Рішення

від 28.08.2019 по справі 440/2811/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2811/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Кумечко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про :

- визнання протиправним та скасування рішення від 20.03.2019 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність";

- зобов`язання надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області;

- зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ним подано до відповідача клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області. Однак, рішенням від 20.03.2019 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Вказане рішення вважає протиправним, просить скасувати його та зобов`язати надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті.

В матеріалах справи міститься відзив Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області на позовну заяву, у якому представник відповідача вказує, що 21.01.2019 на засіданні виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради було погоджено Положення про створення громадських сіножатей та пасовищ для випасання ВРХ за межами села Якимове. На пленарному засіданні 29 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради розглянуто питання та вирішено надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадських сіножатей та пасовищ за межами села Якимове Великобагачанського району, в тому числі на спірну земельну ділянку площею 6,7961 га, кадастровий номер 5320280300:00:001:0609 . У зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка запланована для створення громадського пасовища, депутатами Великобагачанської селищної ради відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, у якому вказано на протиправність рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Зазначено, що згідно рішення 29 сесії 7 скликання від 22.01.2019 року для створення громадських сіножатей та пасовищ обрано земельні ділянки: площею 6,7961 га, кадастровий номер 5320280300:00:001:0606 та земельну ділянку площею 11,4543 га, кадастровий номер 5320280300:00:001:0609 . Однак, жодна з зазначених земельних ділянок до позовних вимог гр. ОСОБА_1 не має відношення, оскільки позивач просив надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення з раніше сформованої земельної ділянки площею 7,2291 га, з кадастровим номером 5320280300:00:005:0561 ненаданих у власність чи користування на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, а отже, аргументи, викладені відповідачем у відзиві та земельні ділянки зазначені у Рішенні 29 сесії 7 скликання від 22.01.2019 року щодо створення громадських сіножатей та пасовищ, не мають відношення до земельної ділянки, на яку претендує позивач. Окрім того, відповідачем до відзиву надано копію графічного зображення земельної ділянки, яка не належить позивачу та є уже сформованою земельною ділянкою з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, кадастровий номер 5320280300:00:001:0630 .

Позивач у судове засідання не прибув. Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.02.2019 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області звернувся гр. ОСОБА_1 із заявою, в якій просив надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка знаходиться за межами села Якимове /а.с. 23/.

До вказаної заяви позивачем додано: графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду.

Рішенням 31 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 20.03.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 " вирішено за результатами поіменного голосування депутатів Великобагачанської селищної ради по заяві громадянина України ОСОБА_1 жителя АДРЕСА_2 , а саме: за - 0, проти - 20, не приймали участь у голосуванні - 0, утримались - 1, відсутні -5, рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 вважати не прийнятим.

Позивач не погодився з таким рішенням Великобагачанської селищної ради у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до приписів ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

У відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України, що визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Судовим розглядом встановлено, що рішенням 31 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 20.03.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 " вирішено рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 вважати не прийнятим.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку /ст. 118 Земельного кодексу України/.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Рішення відповідача від 20.03.2019 у відповідь на заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0 га, за змістом не є відмовою у розумінні статті 118 Земельного кодексу України.

Отже, питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами села Якимове Великобагачанського району Полтавської області на підставі вищевказаної заяви позивача від 25.02.2019 так і не було вирішено станом на момент розгляду справи судом.

Отже, відповідач не прийнявши за результатами розгляду заяви позивача жодного з тих рішень, які передбачені у статті 118 ЗК України, діяв всупереч наданим Земельним кодексом України повноваженням.

Крім того, судом встановлено, що рішення 29 сесії 7 скликання Великлобагачанської селищної ради від 22.01.2019 року вирішено для створення громадських сіножатей та пасовищ обрати земельні ділянки: площею 6,7961 га, кадастровий номер 5320280300:00:001:0606 та земельну ділянку площею 11,4543 га, кадастровий номер 5320280300:00:001:0609 .

Матеріалами справи підтверджено, що позивач просив надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення з раніше сформованої земельної ділянки площею 7,2291 га, з кадастровим номером 5320280300:00:005:0561 ненаданих у власність чи користування на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області.

Відтак, доводи викладені відповідачем у відзиві та земельні ділянки, зазначені у рішенні 29 сесії 7 скликання від 22.01.2019 року щодо створення громадських сіножатей та пасовищ, не мають відношення до земельної ділянки, на яку претендує позивач.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Всупереч вимог даної статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.

На підставі зазначеного, суд вважає оскаржуване рішення Великобагачанської селищної ради протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У той же час, щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою суд зазначає наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про зобов`язання надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення документів із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Великобагачанської селищної ради, згідно заяви від 25.02.2019, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, оскільки відповідачем у не прийнято жодного з тих рішень, які передбачені у частині 6 статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради на його користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що 22.07.2019 між гр. ОСОБА_1 (клієнт) та Кумечко М.С. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого гонорар визначається обсягом виконаної роботи та погоджується сторонами окремо на підставі складених додатків до цього договору, а також актів виконаних робіт (наданих послуг).

Представником позивача надано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 23.08.2019 на загальну суму 9200 грн, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), квитанцію від 23.08.2019 №31.

При цьому законодавством не встановлено права суду змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Дослідивши акт виконаних робіт за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 9200 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (вул. Каштанова, 20, смт. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 21044600) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 20.03.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 2,0 га на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 200 грн (дев`ять тисяч двісті гривень).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового .

Повне рішення складено 28 серпня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва