Постанова

від 27.08.2019 по справі 200/2378/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року справа №200/2378/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г.,

секретар Сізонов Є.С.,

за участі представника позивача Букштейн П.Ш.,

представника відповідача Сенникова А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 р. у справі № 200/2378/19-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б., повний текст складено 17.05.2019р. в м. Слов`янськ Донецька область) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фирма Юг до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фирма Юг (далі позивач, ТОВ Фирма Юг ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0061174303 від 27.09.2018 року, яким на ТОВ Фирма Юг за затримку до 6315 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 1 163 321,45 грн. нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 232664,29 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить нормам чинного законодавства, оскільки стосується періоду вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень 2015 року, тобто періоду проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування ТОВ Фирма ЮГ , як платника податків, на обліку в органі доходів і зборів, розташованому з 14.04.2014 року до 19.07.2017 року в місті проведення операції (м. Донецьк), а з 19.07.2017 року по 13.04.2018 у м. Костянтинівка Донецької області, з 13.04.2018 у м. Бахмут, без врахування положень п.п. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу Х Перехідні положення Податкового кодексу України, яким зупиняється нарахування штрафних санкцій та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14.04.2014 року грошових зобов`язань, а також припиняється застосування норм ПК України, які регулюють порядок складання податкової вимоги, стягнення податкового боргу контролюючим органом. Вважає такі дії протиправними а податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню (а.с. 4-9).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 р. адміністративний позов задоволено (а.с. 76-79).

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення незаконним та необґрунтованим, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт наголошує, що ТОВ Фирма Юг обліковувалась до липня 2017 року за адресою м. Донецьк, б-р Шевченка, буд. 6 б , а з 19.07.2017 року за адресою м. Костянтинівка, вул. Інтернаціональна, буд. 460 . Сума податкових зобов`язань з ПДВ була сплачена 02.07.2018 року, у період знаходження на контрольованій території України. Зазначає, що згідно абз.5 п.38.2 ст.38 розділу ХХ перехідних положень ПКУ норми цього підпункту, не застосовуються з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України. Крім того, контролюючий орган має право нарахувати штрафні санкції за порушення строків сплати грошового зобов`язання в межах строку 1095 днів та відлік строку давності у 1095 днів починається за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань. Також зазначає, що у позивача немає жодного сертифікату про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання обов`язків в зазначений термін щодо обов`язку (зобов`язання) сплатити податок на додану вартість за вересень - грудень 2014 року, січень - лютий 2015 року (а.с. 80-82).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство Фирма Юг (ЄДРПОУ 13488368) є юридичною особою.

ГУ ДФС в Донецькій області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно з податкової декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю Фирма ЮГ , за результатами якої складено акт № 445/05-99-42-03/13488368 від 03.09.2018 року (а.с. 11-13).

Дані камеральної перевірки свідчать, що ТОВ Фирма ЮГ порушила пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковій звітності з ПДВ, а саме: декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень 2015 року.

19 вересня 2018 року позивач надав Костянтинівсько-Дружківському управлінню ГУ ДФС у Донецькій області заперечення № 49 до Акту від 03.09.2018 року № 445/05-99-42-03/13488368 (а.с. 16-17).

Листом від 01.10.2018 року № 43056/10/05-99-43-03-19 Головне управління ДФС у Донецькій області надало відповідь на заперечення, яким зазначило, що висновки акта є правомірними (а.с. 21-24).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2018 року № 0061174303 про зобов`язання сплатити штраф у сумі 232664,29 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) (а.с. 14).

01 листопада 2018 року ТОВ Фирма ЮГ подало скаргу № 58 Державній фіскальній служби України на податкове повідомлення-рішення № 0061174303 від 27.09.2018 року (а.с. 18-20).

Рішенням про результати розгляду скарги від 27 грудня 2018 року №41918/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 27 вересня 2018 року № 0061174303 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 26-28).

Відповідно до платіжного доручення № 10 від 02 липня 2018 року ТОВ Фирма ЮГ сплатило 1 163321,45 грн. на погашення заборгованості по ПДВ за вересень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року (а.с. 31).

Правомірність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення є спірним питанням даної справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, в силу вимог п. 46.1 ст. Податкового кодексу України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, контролюючий орган має право нарахувати штрафні санкції за порушення строків сплати грошового зобов`язання в межах строку 1095 днів та відлік строку давності у 1095 днів починається за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Як встановлено матеріалами справи, камеральна перевірка позивача щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість проведена контролюючим органом згідно з податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень 2015 року.

Спірним податковим повідомленням-рішенням нараховані штрафні санкції за порушення строків сплати податкових зобов`язань, граничний строк сплати яких припадає на період 2014-2015 роки, що свідчить про застосування штрафних санкцій поза межами строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у адміністративних справах № 820/3544/17 в постанові від 10 травня 2018 року, № 824/760/17-а в постанові від 05 червня 2018 року, № 820/3543/17 в постанові від 02 жовтня 2018 року.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII, який набув чинності 15.10.2014 року визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Отже, у період з 14.04.2014 року суб`єкти господарювання, що здійснювали діяльність на території проведення АТО, були звільнені від своєчасної сплати за податковими зобов`язаннями.

За змістом статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р та від 02.12.2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України були затверджені Переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких внесено м. Костянтинівка та м. Бахмут, юридичне місцезнаходження позивача.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669-VII закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Відтак положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 цього кодексу.

Відтак, згідно з положеннями Закону № 1669-VII достатньою підставою зокрема для звільнені від своєчасної сплати за податковими зобов`язаннями є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Також, суд зазначає, що Закон № 1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Суд зазначає, що вищенаведеним Законом № 1669-VII не визначено перелік зобов`язань за невиконання або неналежне виконання яких особа звільняється від відповідальності. Разом з цим, Закон № 1669-VII спрямований на забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Положення статті 10 Закону № 1669-VII, застосовується до спірних правовідносин та є спеціальною нормою закону, яка поширюється на суб`єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об`єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, факти про які, в свою чергу, підлягають підтвердженню належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб, що відповідно встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків.

Щодо доводу апелянта, що у позивача немає жодного сертифікату про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання обов`язків за вересень - грудень 2014 року, січень - лютий 2015 року, суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Стаття 10 Закону України № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов`язань є наявність у такого суб`єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Суд зазначає, що у позивача наявний сертифікат Донецької торгово-промислової палати № 8135 про форс мажорні обставини, яким засвідчено ТОВ Фирмі ЮГ форс-мажорні обставини щодо обов`язку сплати податку на вироблену вартість із вироблених товарів в Україні товарів за вересень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року.

У відповідності до п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), (як в редакції затвердженою Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року N 40(3) так і Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року N 44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ установленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом. Отже, вказаною нормою ототожнено сертифікат та висновок, як документ, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Таким чином Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14.04.2014 року з боку податкових органів.

Крім того, позивачем надано сертифікат ТПП від 21.08.2019 № 522, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з 05.10.2014 по 19.07.2017 щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: сплатити податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів за вересень 2014 року - лютий 2015 року, у термін 30.10.2014, 30.11.2014, 30.12.2014, 30.01.2015, 02.03.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, підстави для визначення ТОВ Фирма ЮГ штрафів за порушення строків сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2018 року № 0061174303 про зобов`язання сплатити штраф у сумі 232 664,29 грн. за платежем податок на додану вартість підлягає скасуванню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 р. у справі № 200/2378/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

Е.Г. Казначеєв