Постанова

від 28.08.2019 по справі 420/3011/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/3011/19 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПАРТНЕР-ХХІ про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році,-

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

17 травня 2019 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позов до товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПАРТНЕР-ХХІ , в якому просить суд:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПАРТНЕР-ХХІ (67654, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Маяки, вул. Преображенська, 10 , Код ЄДРПОУ 36769934, р/р НОМЕР_1 , МФО 325365, Банк ПАТ КредоБанк м. Львів) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області ( Банк ТУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач - УК у Біляївському районі/50070000, МФО 899998, р/р 31213230015111, Код ЄДРПОУ 37913781) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 22 137,78 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 385,12 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що товариством з обмеженою відповідальністю АГРОПАРТНЕР-ХХІ порушено норми Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , а саме не виконано нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2018р., в результаті чого нараховано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць у розмірі 22 137,78грн. та пеню за пропущення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 385,12грн.

У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте не було створено жодного.

Окрім того відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців 12 (тобто місяців).

Окрім того, відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ поштова- річна Звіт про зайнятість працевлаштування інвалідів , затвердженою Наказом Мінпраці України 10.02.2007 року № 42 данні щодо середньооблікової кількості штатних працівників, облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількість осіб з інвалідністю , які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображається в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно обчислюється в бік збільшення).

На підприємстві протягом 2018 року пропрацювала особа з інвалідністю: ОСОБА_3 4 місяці = 4 :12 = 0.3 = 0.

Отже, відповідач не створив жодного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю мав створити 1 робоче місце.

Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю = 1.

Таким чином відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2018 року відповідачем не виконано.

В результаті чого ТОВ АГРОПАРТНЕР-ХХІ нараховано суму адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 22 137, 78 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 385.12 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у задоволенні позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 13901271) до товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПАРТНЕР-ХХІ (67654, Одеська обл., Біляївський р-н., с. Маяки, вул. Преображенська, 10, код ЄДРПОУ 36769934) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 22 137, 78 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 385,12 грн.,- відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та прийняття нового про задоволення адміністративного позову. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а висновки суду прямо суперечать обставинам справи.

Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА :

ТОВ АГРОПАРТНЕР-ХХІ перебуває на обліку в Одеському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

26.01.2018р. ТОВ АГРОПАРТНЕР-ХХІ надано Державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, що підтверджується копіями звітності форми № 3-ПН, поданої до територіального органу Державної служби зайнятості.

Створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. У період з 26.03.2018р. по 06.08.2018р. на посаді водія ТОВ АГРОПАРТНЕР-ХХІ працювала особа з інвалідністю ОСОБА_3

10.09.2018 р. після звільнення ОСОБА_3 ТОВ АГРОПАРТНЕР-ХХІ надано Державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, що підтверджується копіями звітності форми № 3-ПН, поданої до територіального органу Державної служби зайнятості.

04.02.2019 року ТОВ АГРОПАРТНЕР-ХХІ подано до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звітність про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, що підтверджується копією Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма №10-ПІ).

19.02.2019р. відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій за 2018р. нараховано ТОВ АГРОПАРТНЕР-ХХІ адміністративно-господарські санкції у розмірі 22 137,78 грн. за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів (надалі Закон № 875) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ст. 7 Закону № 875 законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Статтею 17 Закону № 875 визначено, що метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою ті іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 18 Закону № 875 встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону № 875; підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менше, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на повідному підприємстві (в об`єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, зайняте інвалідом.

Статтею 19 вказаного Закону встановлено для підприємств, установ і організацій нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Частиною першою статті 18 названого Закону передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів.

За приписами ст. 12 Закону України Про охорону праці підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов`язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

На підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості. В свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів.

Водночас, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у визначений строк з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Такі висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 25.04.2018 року по справі №815/2382/16, від 26.06.2018 року по справі №806/1368/17, від 10.07.2018 року по справі №818/565/17, від 10.07.2018 року по справі №П/811/722/17.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 26.03.2018р. по 06.08.2018р. в ТОВ АГРОПАРТНЕР-ХХІ на посаді водія працювала особа з інвалідністю - ОСОБА_3

10.09.2018 р. після звільнення ОСОБА_3 ТОВ АГРОПАРТНЕР-ХХІ надано Державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, що підтверджується копіями звітності форми № 3-ПН, поданої до територіального органу Державної служби зайнятості.

04.02.2019 року ТОВ АГРОПАРТНЕР-ХХІ подано до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звітність про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, що підтверджується копією Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма №10-ПІ).

Судами встановлено, що відповідачем протягом 2018 року надавались звіти за формою № 3-ПН, в тому числі з позначкою "вакансії для інвалідів", що підтверджується наявними копіями в матеріалах справи.

Таким чином, протягом 2018 року центр зайнятості був проінформований про наявність вакансій для інвалідів та мав можливість у 2018 році направляти відповідних осіб для подальшого працевлаштування.

Враховуючи вищевказане та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було виконано вимоги статті 18 Закону України № 875-XII щодо обов`язку створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, надання державній службі зайнятості і Фонду соціального захисту інвалідів інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, та звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, суд звертає увагу, що на час виникнення спірних правовідносин законодавство не встановлювало обов`язку підприємства подавати звіт форми 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю.

Таким чином, оскільки відповідачем самостійно працевлаштовано необхідну кількість інвалідів, судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій і пені.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Крусян А.В.