Вирок

від 27.08.2019 по справі 624/562/19

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/562/19

провадження № 1-кп/624/50/19

В И Р О К

іменем України

смт. Кегичівка 27 серпня 2019 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Кегичівка кримінальне провадження №12019220720000133 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Комунарка Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, освіта н/середня, не одружений, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, працює за договором, утриманців та інвалідності не має, зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не засуджений, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2018 року до Кегичівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості звернувся ОСОБА_4 , з письмовою заявою про надання статусу безробітного, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, а також про призначення та виплату соціального грошового забезпечення, відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальне обов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

22 січня 2018 року ОСОБА_4 було поставлено на облік до Кегичівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості, як безробітного та останній був письмово попереджений та ознайомлений із правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальне обов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та останньому роз`яснено, що він перебуває на соціальному держаному забезпеченні як безробітний, у зв`язку з чим отримує щомісячну грошову соціальну допомогу.

Також, ОСОБА_4 роз`яснено, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про зайнятість населення» він зобов`язаний інформувати територіальних орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації безробітного.

Так, 21 травня 2018 року ОСОБА_4 заключив договір підряду №21/05-01 від 21 травня 2018 року з ТОВ Фірма «Сервіс-Пневматика», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, 194 (код ЄДРПОУ:22716394). Проте, будучи письмово попереджений 22 січня 2018 року про те, що наведені ним відомості, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальне обов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», будуть перевірені згідно з чинним законодавством України, але незважаючи на це, маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України у вигляді нарахування щомісячного грошового соціального забезпечення як безробітного, на час цивільно-правових правовідносин з ТОВ Фірма «Сервіс-Пневматика» за період часу з 21 травня 2018 року по 31 липня 2018 року, діючи з корисливих мотивів, умисно, протиправно, шляхом обману, не повідомив Кегичівську районну філію Харківського обласного центру зайнятості, що знаходиться за адресою: Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Калинова,буд.1, про факт підписання договору підряду №21/05-01 від 21 травня 2018 року з ТОВ Фірма «Сервіс-Пневматика», відомості про що могли вплинути на умови призначення та виплату йому матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, чим порушив ст.36 Закону України «Про загальне обов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що призвело до незаконної переплати допомоги по безробіттю ОСОБА_4 за період з 21 травня 2018 року по 04 червня 2018 року у сумі 769,32 грн., згідно наказу директора Харківського обласного центру зайнятості №679 від 10 жовтня 2018 року.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Під час досудового слідства між прокурором Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України. Згідно угоди прокурор і обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.190 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді штрафу.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззаперечно визнав себе винним у вчиненому діянні, викладені в обвинувальному акті обставини підтвердив повністю, та зазначив, що між ним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості, стверджує, що розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно, заявивши, що виконає взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Від захисника заперечень не надійшло, просила затвердити угоду.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості також не заперечив.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За умовами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, який згідно з ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості; потерпілі по справі відсутні.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога, психіатра та у Кегичівському районному секторі філії Державної установи «Центр пробації» не перебуває, в силу ст. 89 КК України не засуджений, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно з ст. 66 КК України, суд вважає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання для обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України - судом не встановлено.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Суд переконався що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Вирішуючи питання в порядку ст. 368 КПК України про речові докази, процесуальні витрати, заходи забезпечення кримінального провадження по справі, суд приходить до висновку, що речові докази, заходи забезпечення кримінального провадження, процесуальні витрати на залучення експертів по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373,374,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12019220720000133 від 25 червня 2019 року, укладену 05 серпня 2019 року між прокурором Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850.00 (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.) грн.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена - до апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1