28.08.19
22-ц/812/1477/19
Справа № 483/701/18 Головуючий першої інстанції: Казанлі Л.І.
Провадження № 22-ц/812/1477/19 Доповідач апеляційного суду Галущенко О.І.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
27 серпня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Галущенка О.І.,
суддів: Лисенка П.П.,
Серебрякової Т.В.,
із секретарем
судового засідання - Богуславською О.М. ,
за участю
прокурора - Цвікілевич Н.В. ,
представника
відповідача - Москальського А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 липня 2019 року про призначення судової земельно- технічної експертизи, постановлену під головуванням судді Казанлі Л.І. в приміщені цього суду, о 14 год. 56 хв.,
за позовом
заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство Миколаївське лісомисливське господарство , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування,
встановила:
26 квітня 2018 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі Очаківська РДА) до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та ОСОБА_1 , в якому просив:
-визнати незаконним та скасувати рішення Покровської сільської ради № 5 від 05 липня 2011 року про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним та скасувати виданий ОСОБА_1 . державний акт від 23 березня 2012 року серії ЯК в„– 281453 на право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 4825183203:02:006:0067 ;
- витребувати зазначену земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Очаківської РДА.
Доводи позовної заяви обґрунтовано тим, що всупереч вимогам ст.ст. 116, 141, 149 Земельного кодексу України Покровською сільською радою було передано у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд спірну земельну ділянку, яка є земельною ділянкою лісового фонду та яка перебувала у користуванні ДП Очаківське лісомисливське господарство без її вилучення в останнього у встановленому законом порядку та фактично змінивши її цільове призначення.
Крім того, прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка розташована на відстані близько 613,805 м до урізу Дніпровського лиману, тобто в межах 2-х кілометрової зони, розміри якої передбачено ст. 88 ВК України. А тому надання у власність відповідачці цієї земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку суперечить вимогам водного законодавства.
11 липня 2019 року під час розгляду даної справи у суді першої інстанції представником Покровської сільської ради було заявлено клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи.
Підставою проведення зазначеної експертизи представник відповідача зазначав те, що надані прокурором докази не дають змоги в повному обсязі встановити той факт, що передана земельна ділянка перетинається з землями лісогосподарського призначення.
Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 липня 2019 року клопотання задоволено. Призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- чи відповідають координати земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4825183203:02:006:0067 площею 0,1 га, наданої у власність ОСОБА_1 в натурі на місцевості координатам, вказаним у правовстановлюючих документах на вказану земельну ділянку?
- чи перетинається земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4825183203:02:006:0067 площею 0,1 га, надана у власність ОСОБА_1 , з землями, наданими в постійне користування державному підприємству Очаківське лісомисливське господарство ?
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, зокрема, ст. 2, ч. 1 ст. 103 ст. 121 ЦПК України, просив скасувати оскаржену ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок експерта призначений сприяти суду у з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, тільки у тих випадках, коли такий висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Разом з тим, для з`ясування обставин щодо яких суд призначив земельно-технічну експертизу, в даній справі наявні необхідні докази, що підтверджують віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення та перебування їх на момент відчуження у постійному користуванні ДП Очаківське лісомисливське господарство .
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Як вбачається з позовних вимог предметом позову є оспорювання цивільного речового права особи, зокрема, права власності на землю, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.
Перелік земель, які не можуть передаватися у приватну власність визначено ст. 84 ЗК України, а саме пункт г ч. 4 цієї статті до таких земель відносить землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
До предмету доказування по даній справі належать матеріально-правові факти, які мають підтвердити у першу чергу право державної власності на спірну земельну ділянку, яке набувається і реалізується державою через свої органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених Земельним Кодексом України.
Звернувшись з позовом до суду в інтересах держави прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка була передана Покровською сільською радою у власність ОСОБА_1 з порушенням норм лісового, земельного та водного законодавства, оскільки належала до земель лісогосподарського призначення та перебувала на момент відчуження у постійному користуванні ДП Очаківське лісомисливське господарство .
На підтвердження цих доводів до позову надані проектно-технічна документація, що була виготовлена при передачі спірної земельної ділянки, а також лист ВО Укрдержліспроект Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання разом з фрагментами накладки земельних ділянок та картографічної бази даних Кінбурнського лісництва ДП Очаківське лісомисливське господарство .
При цьому у позові зазначено, що при накладенні публічної кадастрової карти на картографічні матеріали лісовпорядкування підтверджується факт знаходження спірної земельної ділянки у складі земель лісового фонду.
Відповідачка ОСОБА_1 заперечувала проти доводів позову та вважала, що спірна земельна ділянка на час її передачі у приватну власність не входила до складу земель лісового фонду.
Таким чином предметом доказування у даній справі є факт перебування спірної земельної ділянки на час передачі у приватну власність у складі земель лісового фонду.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положеннями ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Отже, процесуальною формою доказів є визначені процесуальним законодавством засоби доказування, одним з яких є висновок судової експертизи.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Отже вирішення земельного спору сторін пов`язано з визначенням місця знаходження земельної ділянки, висновок експерта, який спростовує або підтверджує факт належності земельної ділянки до земель лісового господарства є одним із доказів у цій справі.
Встановлення таких фактів потребує безпосереднього виміру, порівняння, дослідження в натурі земельної ділянки з матеріалами, що містяться в матеріалах справи, тобто відповідних знань та кваліфікації у сфері топографо-геодезичної діяльності.
З огляду на такі обставини, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції при призначенні земельно-технічної експертизи дотримався норм цивільно-процесуального законодавства, призначивши експертизу в межах предмета доказування у справі та з дотриманням процесуальних прав сторін щодо надання доказів.
Наведені в апеляційній скарзі аргументи зводяться до оцінки доказів, що містять матеріали справи, які, на думку прокурора, є беззаперечними доказами підтвердження місця знаходження спірної земельної ділянки. Між тим з такими доводами скарги погодитися не можна, оскільки оцінку доказам суд надає при ухваленні судового рішення по суті вирішення спору, а при вирішенні питання про призначення експертизи суд сприяє реалізації прав учасників справи щодо надання доказів та з`ясування обставин справи, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки топографо-геодезичні роботи під час лісовпорядкування не здійснювалися, то отримані в результаті формального проведення експертизи дані не відповідатимуть критеріям достовірності та повноти, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі висновки прокурора є передчасними.
Щодо правомірності зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням експертизи, то такі процесуальні дії суду першої інстанції визначені положеннями ст. 252 ЦПК України, зокрема п. 5 ч. 1 цієї статті, який визначає право суду зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 залишити без задоволення, а ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Галущенко
Судді: П.П. Лисенко
Т.В. Серебрякова
Повний текст постанови складено 28 серпня 2019 року.
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2019 |
Оприлюднено | 29.08.2019 |
Номер документу | 83897525 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миколаївський апеляційний суд
Галущенко О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні