Постанова

від 21.08.2019 по справі б8/056-12

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2019 р. Справа№ Б8/056-12

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В. за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 21.08.2019

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалуГосподарського суду Київської області від 05.06.2019 у справі № Б8/056-12 (Суддя Лопатін А.В.) за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕФСИН" доПриватного підприємства "ЕФФ - СИСТЕМ" пробанкрутство

за участю представників сторін: від скаржника: Дорошенко Г.Г. від заявника:Не з`явилися; від відповідача:Не з`явилися;

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2019 задоволено клопотання ліквідатора банкрута від 23.04.2019 про стягнення з кредитора - АТ КБ "Приватбанк" основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь арбітражного керуючого Ковези Андрія Івановича 68025 (шістдесят вісім тисяч двадцять п`ять) гривень 60 копійок основної грошової винагороди та 24078 (двадцять чотири тисячі сімдесят вісім) гривень 40 копійок витрат.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 05.06.2019 у справі № Б8/056-12, в частині стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь арбітражного керуючого Ковези А.І. 68025,60 (шістдесят вісім тисяч двадцять п`ять гривень шістдесят копійок) основної грошової та 24078,40 (двадцять чотири тисячі сімдесят вісім гривень сорок копійок) відшкодування витратза період виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Ефф-Систем"

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Майданевич А.Г., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2019 відкрито апеляційне провадження.

У зв`язку з відпусткою судді Тарасенко К.В., відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2019 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Майданевич А.Г., Остапенко О.М.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме суд першої інстанції не звернув уваги, шо відповідач не отримував кошти від будь-якої діяльності, не мало на балансі будь-якого майна та грошових коштів, то обов`язок оплати послуг арбітражного керуючого лягає на всіх кредиторів пропорційно.

09.08.2019 від Арбітражного керуючого Ковеза А.І. надійшов відзив, в якому зазначено, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оплата послуг ліквідатора має бути здійснена виходячи з принципу пропорційності отриманих кредиторами грошових коштів на погашення їх вимог, тобто включно і за рахунок ПАТ КБ ПриватБанк .

Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах Тьерс та інші проти Сан-маріно , Романов проти Росії , Бадер та інші проти Швеції . Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 05.06.2019 підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 24.04.2019 розгляд клопотання ліквідатора банкрута про стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ліквідатора банкрута основної грошової винагороди та відшкодування витрат призначено до розгляду.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 24.10.2018, крім іншого, затверджено звіт арбітражного керуючого Ковези А.І. (викладений в клопотанні від 31.08.2018, з урахуванням уточнення, що міститься в звіті від 04.10.2018 р.) про нарахування та виплати грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства "ЕФФ - СИСТЕМ", згідно якого основна грошова винагорода становить 68 025,60 грн, витрати - 24 078,40 грн.

Задовольняючи вищезазначене клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що кошти від реалізації зазначеного майна спрямовані виключно на задоволення вимог забезпеченого кредитораа отже стягнення грошової винагороди та витрат повинно бути з кредитора - АТ КБ "Приватбанк"

Апеляційний господарський суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх частково неправомірними, з огляду на наступне.

Статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до частини 2 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

За таких підстав, апеляційний суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, погоджується частково з висновком суду першої інстанції про правомірність задоволення клопотання про стягнення грошової винагороди та витрат, але в частині висновку про непропорційне стягнення вважає невірним, а отже, заперечення скаржника, відповідно є обґрунтованим, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції покладає обов`язок щодо сплати основної грошової винагороди пропорційно на кредиторів.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду суду першої інстанції підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Київської області 05.06.2019 - змінити, викласти в наступній редакції.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 24 078,40 грн пов`язані з витратами на збереження майна.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 24 182, 42 грн, з Товариства з обмеженою відповідальністю Фастів Будтранс 20 443,73 грн, з ФОП Гнатюк В.Є. 6 778,75 грн, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФСИН" 6 787,60 грн, з Товариства з обмеженою відповідальністю Ветінформ 9 832,42 грн, з Фастівської ОДПІ Київської області ДПС України 0,68 грн - грошової винагороди пропорційно, на користь Арбітражного керуючого Ковези Андрія Івановича за період виконання повноважень.

Матеріали справи №Б8/056-12 направити до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді О.М. Остапенко

А.Г. Майданевич

повний текст виготовлено 27.08.2019