Постанова

від 28.08.2019 по справі 908/965/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2019 року м.Дніпро Справа № 908/965/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду від 27.08.2019).

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.06.2019 року (суддя Федорова О.В.) у справі № 908/965/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Контакт" (81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Степана Бандери, буд. 11, кв. 10)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кім. 207; поштова адреса: 49002, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 114)

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Контакт" звернувся до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" із позовом про стягнення 572786,18 грн., які складаються з 540364,34 грн. основного боргу та 32421,84 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.06.2019 року у справі № 908/965/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Контакт" 540 364,34 грн. (п`ятсот сорок тисяч триста шістдесят чотири грн. 34 коп.) основного боргу, 32421,84 грн. (тридцять дві тисячі чотириста двадцять одна грн. 84 коп.) пені. та 8591,79 грн. (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто одна грн. 79 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин справи, недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими, просив рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на факт недоведеності здійснення господарської операції з поставки товару, оскільки у наданих позивачем видаткових накладних у графі "отримав" міститься підпис та печатка відповідача, проте не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис. Тобто, з видаткових накладних неможливо встановити особу, яка відвантажила товар. Також неможливо встановити повноваження осіб, які підписали документи. У товарно-транспортних накладних у графі "прийняв/відповідальна особа вантажоодержувача", міститься лише прізвище (нерозбірливо) та підпис, без зазначення посади особи в порушення вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

На думку апелянта, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, копії яких надано позивачем на підтвердження здійснення поставки товару, не є належними доказами здійснення позивачем поставки товару відповідачу.

Наявність печатки підприємства відповідача на видаткових накладних не є доказом поставки товару, оскільки відбиток печатки суб`єкта господарювання на первинному документі не відноситься до обов`язкових реквізитів первинного документу.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Запорізької області та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.06.2019 року, розгляд призначено на 28.08.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя -Березкіна О.В. (доповідач); судді : Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

У зв`язку з відпусткою суддів Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П. за розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 27.08.2019року, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду апеляційних скарг у справі №908/965/19 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Березкіна О.В. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Дармін М.О.

Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Контакт" надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засіданні 28.08.2019 року представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб ( рекомендоване повідомлення про вручення ТОВ Бізнес-Контакт а.с.88, т.2; витяг з реєстру УКРПОШТА - ТОВ Український Рітейл , а.с.89, т.2), у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними ви виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України Про національного оператора поштового зв`язку від 10.01.2002року № 10-р виконання функцій національного оператора поштового зв`язку покладено на Українське державне підприємство поштового зв`язку Укрпошта .

Отже, Українське державне підприємство поштового зв`язку Укрпошта є розпорядником інформації щодо універсальних послуг поштового зв`язку ( стосовно умов постачання товарів, послуг та цін на них). Цілком правомірним є використання інформації, отриманої з офіційного сайта цього підприємства.

Таким чином, суд може користуватися відомостями, отриманими з офіційного сайта Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта за допомогою функції відстеження при введенні трек-номера щодо пересилання поштових відправлень. До матеріалів справи може бути долучено засвідчений судом витяг з офіційного сайта Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень (Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2015 товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (покупець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Контакт" (постачальник, позивач) укладено договір поставки №СТМ/04032015 з протоколом узгодження розбіжностей 04.03.2015 (далі - договір).

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені договором, виготовити та передати товар у власність покупцю, у визначеній кількості, відповідної якості та згідно погодженої ціни, а останній - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначних у даному договорі.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються у додатку №2 до даного договору («Специфікація» ), що є невід`ємною частиною даного договору. Орієнтовні річні обсяги закупівлі погоджуються постачальником та покупцем і зазначаються в додатку №6 до даного договору.

В додатку №2.1 сторони погодили специфікацію до договору, в якій погодили поставку наступного товару: сардина, сайра, скумбрія, горбуша.

Відповідно до п. 2.1 договору товар поставляється постачальником окремими партіями згідно із замовленнями на поставку.

Сторони погодили у п. 2.2 договору, що замовлення передаються покупцем нарочно, факсимільним зв`язком або електронним зв`язком, а у випадку відсутності таких - телефонограмою.

Пунктом 2.6 договору встановлено, що зобов`язання з поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України.

Відповідно до п. 3.6 договору разом із товаром постачальник зобов`язаний надати наступні товаросупровідні документи:

- замовлення на поставку з відміткою постачальника (підписом та печаткою) про отримання замовлення;

- товарну накладну;

- товарно-транспортну накладну;

- податкову накладну (крім випадків, передбачених законодавством і договором);

- посвідчення якості товару;

- інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України;

- довіреність на представника постачальника чи перевізника, яка надає право передачі товару, фіксації фактів невідповідності товару та/або супровідних документів умовам договору або законодавства, отримання листів та документів від покупця.

За умовами п. 6.4 до договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Пунктом 12.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

01.04.2015 сторони уклали додаткову угоду до договору, якою визначили строк оплати товару згідно з п. 6.4 договору тривалістю 40 календарних днів з дня поставки товару.

Додатковою угодою від 19.10.2018 сторони знов змінили пункт 6.4 договору, визначивши строк оплати продукції в 30 календарних днів з дня її поставки.

Сторони не надали суду доказів припинення дії договору. Отже, умови договору є чинними на момент розгляду даної справи судом.

Звертаючись до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Український Рітейл із позовом про стягнення 572786,18 грн., які складаються з 540364,34 грн. основного боргу та 32421,84 грн. пені, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Контакт" посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, отриманого за видатковими накладними №БК319 від 11.12.2018, №БК319/1 від 11.12.2018, №БК320 від 11.12.2018, №БК320/1 від 11.12.2018, №БК326 від 14.12.2018, №БК326/1 від 14.12.2018, №БК1 від 02.01.2019, №БК1/1 від 02.01.2019 в рамках договору поставки №СТМ/04032015 від 04.03.2015, що у відповідності до умов договору та приписів діючого законодавства є також підставою для стягнення пені.

Задовольняючи позовні про стягнення суми основного боргу та пені в повному обсязі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що з боку позивача були порушені умови договору щодо поставки товару або надання належних товаросупровідних документів на товар, а тому він повинен оплатити вартість поставленого йому, проте не оплаченого товару та пеню за порушення грошового зобов`язання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов специфікації позивач поставив відповідачу на виконання договору товар на загальну суму 570278,34 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними:

- №БК319 від 11.11.2018 на суму 155520,00 грн.;

- №БК320 від 11.12.2018 - на суму 180558,72 грн. (товар поставлено на склад покупця 14.12.2018);

- №БК326 від 11.12.2018 на суму 154664,64 грн. (товар поставлено на склад покупця 19.12.2018);

- БК1 від 02.01.2019 на суму 79534,98 грн. товар поставлено на склад покупця 05.01.2019).

З акту звірки взаємних розрахунків сторін за грудень 2018 року вбачається, що до моменту здійснення спірних поставок у відповідача існувала заборгованість перед позивачем в сумі 86,00 грн., а тому з урахуванням здійснених поставок за 11.12.2018 на суму 155520,00 грн., 14.12.2018 на суму 180558,72 грн. та 154664,64 грн. сума сальдо на користь позивача станом на 31.12.2018 склала 490 829,36 грн.

З урахуванням останньої спірної поставки за 02.01.2019 на суму 79534,98 грн. заборгованість відповідача станом на 31.01.2019 склала 570364,34 грн., що підтверджено актом звірки взаємних розрахунків сторін за січень 2019 року.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п 6.4 договору відповідач мав здійснити оплату товару протягом протягом 30 календарних днів з дня поставки товару.

Пунктом 2.6 договору встановлено, що зобов`язання з поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України.

Як вбачається із матеріалів справи, передача товару відповідачу була здійснена за видатковими та товарно-транспортними накладними 14.12.2018 та 02.01.2019.

Отже, строки оплати товару є відповідно наступними: 14.01.2019, 04.02.2019

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на час подання позовної заяви (23.04.2019 року) строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Проте, у порушення умов договору відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав, здійснивши лише часткову оплату товару за договором поставки платіжним дорученням №1000026457 від 07.02.2019 на суму 30000,00 грн., після чого залишок неоплаченого товару за спірними накладними склав 540 364,34 грн.

19.03.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою-претензією про сплату боргу в сумі 540364,34 грн., яка залишилась без задоволення, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 540 364,34 грн. заборгованості за поставлений товар, оскільки здійснивши часткову оплату поставленого товару та підписавши в подальшому акти звірки взаємних розрахунків з позивачем, відповідач визнав наявність зобов`язання з оплати поставленого товару.

Щодо поставки товару за видатковою накладною №БК1 від 02.01.2019, яку відповідач вважає позадоговірною, суд правильно зазначив, що за умовами п. 2.1 договору товар поставляється постачальником відповідно до замовлень на поставку. За видатковою накладною №БК1 від 02.01.2019 відповідачу поставлено томати консервовані відповідно до замовлення відповідача в електронній формі №0001629275. У видатковій накладній №БК1 від 02.01.2019 міститься посилання на те, що поставка здійснюється на підставі договору поставки №СТМ/04032015 від 04.03.2015.

Згідно з ч. 1 ст. 672 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки відповідач прийняв товар за видатковою накладною №БК1 від 02.01.2019 з посиланням на договір поставки №СТМ/04032015 від 04.03.2015 без зауважень щодо асортименту товару, отже, він повинен оплатити товар на умовах договору поставки №СТМ/04032015 від 04.03.2015.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.10 договору передбачено, що при порушенні строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки, що діяла на момент порушення, від суми неоплаченого товару, за кожний день прострочення платежу.

При цьому відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки договором не встановлено іншого періоду для нарахування пені, господарський суд першої інстанції обґрунтовано нарахував та стягнув пеню на суму заборгованості по кожній видатковій накладній в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 07.02.2019 по 17.04.2019 в загальному розмірі 32421,84 грн.

При цьому, доводи апелянта про те, що строк оплати не настав, оскільки позивач не передав разом з товаром супровідних документів, є безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що якщо при прийманні товару виявиться невідповідність супровідних документів товару, що поставляється, умовам договору або вимогам законодавства (кількість, якість, інші обов`язкові реквізити первинних документів), покупець вправі відмовитися від приймання товару, або прийняти товар, якщо якість товару відповідає умовам договору.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач не повертав товар позивачу, не звертався до позивача з претензіями щодо кількості та якості поставленого товару або відсутності належних товаросупровідних документів на товар, а тому його доводи про ненастання строку оплати є надуманими.

Також суд зауважує, що відповідач по суті не заперечує факт поставки товару та посилається на наявність підстав для відстрочення розрахунку за товар.

Пунктом 3.8 договору надано покупцю право відстрочити дату розрахунків з постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних супровідних документів на товар, якщо супровідні документи не будуть надані з товаром.

Втім, враховуючи відсутність будь-яких звернень відповідача до позивача з приводу відсутності або неналежного оформлення супровідних документів на товар, суд визнав безпідставним посилання відповідача на відстрочку дати розрахунків.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що стосуються не належного оформлення первинних документів, а саме: не зазначення у видаткових накладних посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції з боку відповідача, оскільки таке порушення було допущено саме представником відповідача, а не позивачем, а питання підтвердження повноважень представників сторін договором не визначено.

Обов`язок належного оформлення довіреностей на своїх працівників покладається на ТОВ Український Рітейл та позивач не може нести відповідальність за невиконання відповідачем вимог закону щодо належного оформлення повноважень його власних працівників.

Разом з цим, згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , на який апелянт посилається як на підставу не визнання свого зобов`язання із-за відсутності в накладних зазначення посади особи, яка їх підписувала, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегія суддів вважає доводи апелянта в цій частині неспроможними, оскільки не зазначення посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції, не є суттєвим недоліком, тим більш не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату за отриманий ним товар та не надає можливості в односторонньому порядку відмовитись від зобов`язання.

Крім того, товарно-транспортні накладні та видаткові накладні містять прізвище та підпис осіб, які відвантажували товар, що дає можливість встановити повноваження та ідентифікувати працівників відповідача, тим більше, що вони засвідченні печаткою ТОВ "Український Рітейл .

При цьому, апелянтом жодного доказу того, що підписи на видаткових накладних не належать його представникам, до суду не надано.

Доводи апелянта про те, що акт звіряння взаємних розрахунків не є доказом здійснення господарської операції між сторонами, є безпідставними, оскільки означений акт оцінюється у сукупності з іншими доказами, які підтверджують здійснення господарської операції.

З огляду на наведені норми законодавства України та встановлені судом фактичні обставини справи, суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл"- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.06.2019 року у справі № 908/965/19- залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.08.2019року

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя С.Г.Антонік

Суддя М.О.Дармін