Ухвала

від 27.08.2019 по справі 910/10986/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.08.2019Справа № 910/10986/19 Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали

позовної заяви Приватного акціонерного товариства Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури Дніпрозв`язок

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТЕЛЛАР ГРУП

про стягнення 649 747,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури Дніпрозв`язок звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТЕЛЛАР ГРУП 649 747,98 грн.

Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач недобросовісно проводив розрахунки, внаслідок чого його заборгованість за договором оренди складає 549 624,21 грн. Здійснення часткових оплат відповідачем позивач підтверджує виключно копією акту звірки взаєморозрахунків.

Разом з цим, доданий до позовної заяви акт звірки взаєморозрахунків підписано та скріплено печаткою лише з боку позивача. Жодних відомостей про підписання відповідачем вказаний акт не містить.

Суд звертає увагу сторони, що чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку. Також акт звірки не є документом, що фіксує зміст договору чи вносить зміни до договору.

Так, у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов`язків сторін, в той час як зобов`язання сторін підтверджуються первинними документами: договором, видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями тощо.

Натомість, позивачем не надано належних та допустимих (в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України) доказів на підтвердження здійснення часткових оплат відповідачем (банківських виписок, платіжних доручень тощо).

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути суму основного боргу за договором оренди, яка складається з заборгованості з орендних платежів та заборгованості з плати за комунальні послуги.

В свою чергу, розрахунок суми основного боргу позивач здійснює шляхом складання заборгованості за окремі місяці (вибірково), враховуючи у деяких з таких місяців факти часткових погашень заборгованості відповідачем. При цьому як повні, так і часткові погашення заборгованості в межах одного місяця неможливо перевірити без документального підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат саме в рахунок погашення заборгованості за кожен конкретний місяць або з зазначенням в цільовому призначенні платежу реквізитів конкретного акту чи рахунку-фактури.

Розрахунок позовних вимог в частині пені та 3% річних так само не можна вважати обґрунтованим без доказів порушення грошового зобов`язання відповідачем саме у той період, за який провадиться стягнення.

З урахуванням викладеного, доданий до позовної заяви розрахунок позовних вимог не може бути прийнятий судом в якості обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, в розумінні приписів пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 1, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.

Керуючись ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Приватного акціонерного товариства Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури Дніпрозв`язок .

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:

- документів в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, що підтверджують обсяги та порядок оплати заборгованості за договором оренди відповідачем (платіжні доручення, банківські виписки тощо);

- обґрунтованого, документально підтвердженого розрахунку кожної окремої позовної вимоги.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Приходько